Ухвала суду № 98813469, 04.08.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3271/21

Провадження № 1-в/210/313/21

"04" серпня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Доценко В.В.,

прокурора Петрова В.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

представника КВК №80 Грінчук І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» Леміш В. відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія №80» за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 року за ч.2 ст.125, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі,

про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» Леміш В. відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області № 80, про можливість умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 , оскільки останній мав одне стягнення, не став на шлях виправлення.

Представник Криворізької виправної колонії № 80 Грінчук І.Г. підтримав клопотання просив задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 підтримав клопотання просив задовольнити.

Суд, вислухавши, прокурора, представника колонії та засудженого, дослідивши клопотання, дослідивши особову справу засудженого, його індивідуальну програму, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин (ч.2, п.2 ч.3 ст. 81 КК України).

Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.

Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов`язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.

Розглядаючи клопотання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» відносно засудженого ОСОБА_1 щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.

В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2016 року, за ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України,тобто за умисний тяжкий злочин.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 04.09.2018 року. З 24.09.2018 року по теперішній час відбуває покарання у Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)». За період відбування покарання ОСОБА_1 має три заохочення: подяку від 06.04.2020 року за сумлінне ставлення до праці на виробництві, подяку від 12.10.2020 року за сумлінне ставлення до праці на виробництві та подяку від 06.04.2021 року за сумлінне ставлення до праці на виробництві, має одне стягнення за відмову від робіт по благоустрою, яке погашене у встановленому законом порядку. До праці на виробництві установи залучається в цеху ТНП виробничої зони різноробочим. Але даний факт не може свідчити, що засуджений довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Дані факти не можуть свідчити, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, представником адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» та засудженим не надано конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення ОСОБА_1 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Також суд враховує, що п. 17 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. зазначено, що судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання здійснює великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, під час судового засідання у справах цієї категорії суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, у тому числі й ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, тощо.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого ОСОБА_1 , який лише стає на шлях виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537 ч. 1 п. 2, 539 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» Леміш В. відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України– залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 05 серпня 2021 року.

Суддя: С. В. Ступак