Вирок № 98812942, 06.08.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4924/21

(1-кп/199/506/21)

ВИРОК

іменем України

06 серпня 2021 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання – Тюменцевої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12021041030000500 від 30.05.2021 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого неофіційно, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого в гуртожитку АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора – Марченка С.А., потерпілої – ОСОБА_2 та її представника – Чабаненко А.Л., захисника – Дивляш О.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2021 приблизно о 22:40 годині водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , рухався по вулиці Маршала Малиновського від Самарського мосту в напрямку Центрального мосту в місті Дніпрі.

Під час руху ОСОБА_1 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні перешкоди для руху у вигляді автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який стояв на розворот в лівій смузі для руху по вулиці Маршала Малиновського в попутному напрямку попереду автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він об`єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого в районі будинку № 44 по вул. Маршала Малиновського відбулось зіткнення передньою частиною автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з задньою частиною автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення пасажирці автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, садна на спинці носу по центру та дещо праворуч, синців: у лівій параорбітальній області з переходом в скроневу та виличну область, на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій пара орбітальній області з переходом в скроневу та виличну область; закритого перелому лонної кістки праворуч з незначним зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад З тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить: "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди", - невиконання якого знаходиться в причинному зв`язку з наслідками що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених вище, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду показав, що він дійсно 29.05.2021 приблизно о 22:40 годині керував автомобілем «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він взяв в оренду, та їхав по вулиці Маршала Малиновського від Самарського мосту в напрямку Центрального мосту в місті Дніпрі. В його автомобілі також знаходилось ще 5 осіб, серед яких були ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які сиділи на задньому пасажирському сидінні. Він рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год, перестроювався з однієї смуги в іншу, використовуючи поворотні сигнали. Потім він побачив на своїй смузі руху білий автомобіль «Ford Focus», який, як йому здалось, рухався. Під`їжджаючи ближче до зазначеної машини, він зрозумів, що вона не їде, намагався уникнути зіткнення, але не зміг. Далі машина під його керуванням своєю передньою частиною зітнулась із задньою частиною автомобіля «Ford Focus». Від удару їх машину відкинуло, і автомобіль врізався в дерево. Він вийшов з автомобіля, допоміг особам, які були в його машині вийти. Викликав швидку. ОСОБА_2 забрали на швидкій до лікарні. Він також сильно вдарився та отримав тілесні ушкодження. Під час лікування постраждалої він їй відшкодував 6 000,00 гривень, а під час судового розгляду справи ще виплатив 1 518,00 грн матеріальної шкоди. Не заперечує, що аварія трапилась по його вині, кається у вчиненому. Просив суд не призначати суворе покарання. Цивільний позов ОСОБА_2 визнає частково: не заперечує відшкодувати 20-30 000,00 грн моральної шкоди, заперечує щодо відшкодування витрат на захисника в сумі 28 000,00 грн, а також заперечує відшкодовувати втрачений заробіток в сумі 12 870, 00 грн.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 , з врахуванням визнання ним вини, у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що вона 29.05.2021 ввечері відпочивала в компанії друзів в альтанці на р. Дніпро поблизу вул. М.Малиновського. Приблизно о 22-30 годині всі зібрались додому та їх шість осіб сіли до автомобіля «Volkswagen Tiguan», за кермом якого був обвинувачений ОСОБА_1 . Хлопець на ім`я ОСОБА_6 сів поряд з водієм, а вона та ще 3 подруги сіли на заднє пасажирське сидіння. Вони виїхали та рухались по вул. М.Малиновського в бік Нового Мосту. На їх смузі руху пригальмував білий автомобіль. ОСОБА_1 не встиг загальмувати та їх машина передньою частиною зіткнулась з білим автомобілем, а після продовжила рух та врізалось і дерево. Пасажири почали виходити з автомобіля, але вона не змогла пересуватись самостійно, їй допомогли вийти. Потім приїхала швидка допомога та її забрали до лікарні. В лікарні встановили діагноз: закритий перелом кісток носу та закритий передом лонної кістки. Вона лікувалась на стаціонарному лікуванні приблизно місяць, а потім продовжила лікування вдома. На даний час вона ще не може самостійно пересуватись, їй постійно потрібна допомога, треба носити спеціальний корсет. Під час лікування їй обвинуваченим сплачено 6000,00 гривень. Їй не відшкодована завдана шкода, тому вона просить стягнути з обвинуваченого 12 870,00 грн матеріальної шкоди, 200 000,00 грн моральної шкоди, 28 000,00 грн витрат на правову допомогу;

- показами свідка ОСОБА_4 , який суду показав, що він 29.05.2021 приблизно о 22-40 годині рухався на своєму автомобілі «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. М.Малиновського в м. Дніпро. Він під`їхав до т-образного перехрестя, зупинився та чекав моменту повернути і в цей час відбувся удар в задню частину його автомобіля. Він вийшов з машин та побачив, що задня частина його автомобіля ушкоджена, а автомобіль, який з ним зіткнувся, ще і ударився в дерево. З автомобіля, який врізався в його автомобіль, а саме: з автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вийшло багато людей. Водія ОСОБА_1 він бачив на місці дорожньо-транспортної пригоди, але як він виходив з автомобіля, не бачив. Як йому відомо, обвинувачений їхав на орендованому автомобілі, на місце дорожньо-транспортної пригоди приїжджав представник фірми, що надає автомобілі в оренду;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.05.2021 з фото-таблицею та схемою до нього, відповідно до якого проведені необхідні виміри на вул. М.Малиновського в районі буд. №44 в м. Дніпро, де відбулося зіткнення автомобіля «Фольксваген Тігуан» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Форд Фокус» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . На час огляду з 23-45 години до 00-45 години стан покриття – зволожене, дорожнє покриття асфальтоване, призначено для руху в двох напрямках. До проїзної частини примикає бордюрне каміння. Огляд проводився в темну пору доби з міським електроосвітленням. Об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, не виявлено. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП не виявлено;

- довідкою з КЗ «Шостої міської клінічної лікарні» в м. Дніпро, відповідно до якої ОСОБА_2 доставлена до приймального відділення з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носу, передом кісток тазу;

- висновком судово-медичної експертизи № 1517е від 29.06.2021 та схематичним зображенням, згідно з яким за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, садна на спинці носу по центру та дещо праворуч, синців: у лівій параорбітальній області з переходом в скроневу та виличну область, на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій пара орбітальній області з переходом в скроневу та виличну область; закритого перелому лонної кістки праворуч з незначним зміщенням уламків.

Виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді: тупої травми тіла спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючи частини салону транспортного засобу за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступніь ознак їх загоєння, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги, тобто і в термін, на який вказує обстежена та слідчій у постанові.

За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у виді тупої травми тіла - відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад З тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

- протоколом огляду від 04.06.2021, відповідно до якого було оглянуто диск, на якому збережений відеозапис з камери відеореєстратора, яка встановлена в автомобілі свідка ОСОБА_7 , на якому зафіксований момент зіткнення автомобіля «Volkswagen Tiguan» та автомобіля «Ford Focus», що відбувся на вул. М.Малиновського в м. Дніпро;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2021 з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 в присутності понятих вказав на обставини та механізм зіткнення автомобілів «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 з його автомобілем «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що мало місце 29.05.2021 приблизно о 22-40 годині в районі будинку №44 по вул. Маршала Малиновського в м. Дніпро;

- висновком судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/104-21/18964-ІТ від 14.06.2021, згідно з яким у даній дорожній обстановці в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, в діях водія автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 1.5 Правил дорожнього руху не вбачається. Технічна можливість уникнути вказаної ДТП односторонніми діями водія автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_4 не визначалась.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen Tiguan» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Volkswagen Tiguan» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «Volkswagen Tiguan» ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати зазначені вимоги ПДР;

- листом КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» від 04.06.2021, відповідно до якого в крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами лабораторного дослідження алкоголь в крові склав 0,17‰, що відповідає стану тверезості;

- речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як такі, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке скоєно з необережності і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину визнав повністю, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, працює неофіційно, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, характеризується позитивно, відшкодування в повному обсязі спричиненої матеріальної шкоди в частині витрат на лікування.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення до обставин, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами; позицію потерпілої та її представника, які також просили призначити покарання у виді штрафу із призначенням додаткового покарання, позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які просили призначити покарання у виді штрафу та не заперечували проти позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Потерпіла ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, яка була уточнена в ході судового розгляду, та в якій просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду 12 870,00 грн, яка складається суми втраченого заробітку за період з 30.05.2021 по 02.08.2021, моральну шкоду 200 000,00 гривень та 28 000,00 грн судових витрат, які були нею понесені у зв`язку з розглядом кримінального провадження.

Прокурор позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 залишив на розсуд суду, звернувши увагу на наявність в матеріалах кримінального провадження полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу не визнав, в частині відшкодування моральної шкоди визнав на суму 20-30 000,00 гривень.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок кримінального правопорушення, не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України ( ст. 53 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до приписів ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

При цьому, відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З дослідженої в судовому засіданні судом копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4835499 вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК "Кредо". Вказаним полісом визначено, що франшиза договором страхування не передбачена, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 260 000,00 грн, що є більшим за розмір заявлених ОСОБА_8 вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З огляду на те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання встановлені вироком суду, з досліджених судом доказів та встановлених ними фактичних обставин на цей час не вбачаються підстави для висновку про те, що у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Як викладено в Постанові КЦС ВС від 09.07.2021 у справі № 522/14085/19, покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Ґрунтуючись на тому, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована, не можливо покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на особу, відмінну від страховика.

При поданні до суду позовної заяви про відшкодування шкоди цивільний позивач та її представник своїми процесуальними правами скористалися на власний розсуд та не пред`явили позовні вимоги в цій частині до ТДВ СК "Кредо" та не подали заяву про залучення останнього до участі у розгляді справи у якості співвідповідача, не зважаючи на те, що в матеріалах справи наявна копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АР/4835499

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Зважаючи на те, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що полягли у втраті заробітку у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою, а розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, установлена законодавством та становить 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди пред`явлені до неналежного відповідача, тому позовні вимоги останньої про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 870,00 грн та моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн задоволенню не підлягають, що не є перешкодою для їх вирішення по суті у разі звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до ТДВ СК "Кредо" та ОСОБА_1 , або лише до ОСОБА_1 після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілої.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьої цієї статті. Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ЦПК України закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правову допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання розміру процесуальних витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд виходить із тих міркувань, що до таких витрат належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом – представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про оплату вартості зазначеної правової допомоги.

Згідно зі ст.ст. 26,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), 3) обсягом, наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення, і розумно обґрунтованим за розміром. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, та інш. документи.

Потерпілою стороною суду були надані копія договору про надання правової допомоги №265 від 10.06.2021, укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Лекс експерт», в якому встановлений гонорар адвоката – 28 000,00 грн, доручення №265-1 від 10.06.2021, яким доручено ОСОБА_9 надавати ОСОБА_2 правничу та юридичну допомогу, копія акту прийому – здачі виконаних робіт по договору від 11.06.2021 на загальну суму 28 000,00 гривень

Враховуючи те, що понесені ОСОБА_2 витрати на правову допомогу документально підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: копією договору та копією акту прийому – здачі виконаних робіт, то з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 сума 28 000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених потерпілою.

При цьому суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим, заперечуючи проти позову, ані обвинувачений, ані його захисник обґрунтованих клопотань про зменшення витрат на оплату правової допомоги не подавали.

За вимогами ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 1372,96 грн.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 51 000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, в сумі 1372,96 гривень (висновок № СЕ-19/104-21/18964-ІТ від 14.06.2021).

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 28 000,00 (двадцять вісім тисяч) гривень.

В інший частині позову ОСОБА_2 – відмовити.

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2021 на автомобіль «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2021 на автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .

Речові докази: автомобіль «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , – повернути за належністю ОСОБА_3 ; автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , – повернули за належністю ОСОБА_4 .

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.В. Дяченко