Рішення № 98812925, 06.08.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/453/21

Провадження № 2/168/205/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань – Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла позивачка. Інших спадкоємців немає. Проте нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів у спадкодавця. Тому просить суд визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться: в АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 . Від сплати судового збору звільнена.

У підготовче засідання позивач не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області у підготовче засідання не з`явився. Подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Позов визнають.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданих в підготовче засідання нотаріусом копій спадкової справи № 75/2019, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець – батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.4 зворот, 6). Постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день смерті проживав разом із дочкою – позивачкою ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємцем за законом першої черги. Спадкодавець своїх спадкових прав не оформив. Спадину після його смерті прийняла позивачка шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Про що подала заяву нотаріусу (а.с.20). Спадкодавець при житті заповіту не складав. До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями, земельна ділянка та грошові заощадження (а.с.7 зворот).

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не здобуто.

Витягом з погосподарської книги № 5 за 2021 рік (а.с.7) підтверджується, що будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 належали ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів. Про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.8).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачкою виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

Таким чином, суд приходить до переконання, що зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами входять до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивачкою до позовної заяви додано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, в якій зазначено, що позиваці ОСОБА_1 встановлено інвалідність другої групи загального захворювання довічно (а.с.5). Тобто позивачка від сплати судового збору звільнена.

Згідно частин 1,6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено повністю, із відповідача Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 141, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України,

суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , та залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя А.В.Малюта