Вирок № 98810092, 06.08.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/18/21

номер провадження 1-кп/546/41/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря Гудзенко С.В., прокурора Ромашка Д.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Щербакова Є.А., представника потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Кривошея Ю.І., представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката Крохмаля С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Решетилівка Полтавської області кримінальне провадження за № 12020170000000486, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бершадь Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

07 жовтня 2020 року близько 17 години 30 хвилин на 304 км + 640 м автодороги Київ - Харків - Довжанський, поблизу м. Решетилівка Полтавської області зі сторони міста Полтава у напрямку міста Київ рухався автомобіль марки Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який в порушення п.п. 10.1 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України перед початком маневру обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, змінив напрямок руху ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого загинув пасажир автомобіля Skoda Fabia» ОСОБА_5 .

Згідно висновків судово-медичних експертиз №107 від 01.11.2020 та № 107-А від 26.11.2020, при дослідженні трупа ОСОБА_5 у нього виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана в області нижньої губи зліва, садно в області лоба справа, синець в області нижньої третини грудної клітини справа, садно в області таза справа, рана в області нижньої третини лівого стегна, рана в області нижньої третини лівої гомілки спереду, рана в області нижньої третини правого стегна спереду, крововиливи в праву та ліву легені, непрямий перелом 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії з крововиливами навколо місць переломів, розрив правої долі печінки, розриви селезінки, перелом лівого стегна в нижньої третини, перелом обох кісток лівої гомілки в нижньої третини, перелом правого стегна нижньої третини. У результаті вищевказаних ушкоджень розвинувся травматичний шок, який і став безпосередньою причиною смерті.

Всі вищевказані ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворилися внаслідок травматизації пасажира при дорожньо-транспортній пригоді. Стосовно живої особи вищевказані ушкодження у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Також внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1235 від 27.11.2020, у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого степеню; закритої травми грудної клітини і живота: заочеревної гематоми справа, розриву лівої долі печінки, розриву брижі здухвинної кишки та розриву кістки правого яєчника з розвитком геміперитоніуму; закритого перелому першого ребра справа по передньо-підкрильцевій лінії з розвитком підшкірної емфіземи; закритого скалкового перелому здухвинної кістки справа, перелому верхньої гілки лонної кістки справа зі зміщенням, закритого багато скалкового подвійного перелому верхньої третини правої стегнової кістки з переходом на дистальний метадіафіз зі зміщенням, закритого перелому середньої третини правої малогомілкової кістки; рваної рани м`яких тканин в ділянці грудини, підшкірної гематоми середньої і нижньої третини правого стегна, саден шкіри шиї справа та ділянки лівого колінного суглобу і травматичного шоку II ступеню, які утворилися від дії тупих предметів та можливо у строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Крім цього внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1210 від 18.11.2020, у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: закритих переломів відрізів II-V ребер справа по передній аксіальній лінії зі зміщенням, з розвитком правостороннього травматичного пульмоніту, закритого перелому першого ребра зліва по парастернальній лінії зі зміщенням, закритого скалкового перелому середньої третини тіла грудини зі зміщенням; закритої черепно-мозкової травми головного мозку та вторинно-відкритого скалкового черезнадвирсткового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням, які утворилися від дії тупих предметів та можливо у строк і за обставин вказаних у постанові і представленій медичній документації та які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 874 від 25.11.2020 причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, є порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1. та 14.2. в) ПДР України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.286 КК України, при зазначених вище обставинах по суті визнав повністю і суду пояснив, що 07 жовтня 2020 року близько 17 години він рухався по автодорозі Київ - Харків - Довжанський в напрямку міста Київ. Неподалік м. Решетилівка біля заправки «Шелл» автомобіль, який рухався попереду почав знижати швидкість. Оскільки велися дорожні роботи, то він, намагаючись об`їхати той автомобіль, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку. Що було далі він не пам`ятає. Алкогольних напоїв в цей день він не вживав. В цей час на вулиці було ясно, дорожнє покриття було сухим. Зазначив, що він вживав заходи щодо добровільного відшкодування шкоди потерпілим, зокрема, перерахував потерпілій ОСОБА_2 14000,00 грн. У вчиненому щиро розкаювався, в судовому засіданні під час останнього слова просив у всіх потерпілих вибачення за те, що трапилося.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка суду повідомила, що вони із ОСОБА_1 рухалися з м. Полтава в напрямку м. Київ. У автомобілі вона сиділа спереду на пасажирському сидінні. Швидкість їхнього автомобіля була незначною. Перед ними їхав автомобіль, який почав гальмувати та з`їжджати на узбіччя. Чи виїжджав ОСОБА_1 на зустрічну смугу руху вона не пам`ятає. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 вона не має;

показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду повідомив, що 07 жовтня 2020 року він з потерпілим ОСОБА_5 поверталися на автомобілі «Skoda Fabia» з поїздки по Західній і Центральній Україні. За кермом вказаного автомобіля був він. У автомобіля було включене ближнє світло фар. Біля міста Решетилівка із-за фури на зустріч їхнього автомобіля виїхав мікроавтобус Volkswagen. Він не встиг нічого зробити. Оскільки зліва від них рухалася фура, а справа був відбійник. Потім був удар, а що було далі він погано пам`ятає. Швидкість його руху була в межах дозволеної не більше 100 км/год. Чи він гальмував при цьому - не пам`ятає, так само не пам`ятає, чи гальмував водій іншого автомобіля. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно допомогу на лікування йому не надавав, а також не здійснював відшкодування шкоди. Не наполягає на застосуванні реальної міри покарання за вчинення даного кримінального правопорушення;

даними постанови від 08.10.2018 про визнання речовим доказом легкового автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів Решетилівського відділення поліції Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (зараз - Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області) та відомостями, що містяться в ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.10.2020, згідно якої на вищевказаний автомобіль накладено арешт (т.3, а.к.п.а.к.п.12, 14-15);

даними постанови від 08.10.2018 про визнання речовим доказом спеціалізованого вантажного малотонажного фургона Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , «який знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів Решетилівського відділення поліції Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області та відомостями, що містяться в ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.10.2020, згідно якої на вищевказаний автомобіль накладено арешт (т.3, а.к.п.а.к.п. 10-11, 13);

висновком експерта №107 від 07.10.2020 року та висновком експерта №107-А від 13.10.2020 за результатами судово - медичної експертизипро те, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 , у нього виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана в області нижньої губи зліва, садно в області лоба справа, синець в області нижньої третини грудної клітини справа, садно в області таза справа, рана в області нижньої третини лівого стегна, рана в області нижньої третини лівої гомілки спереду, рана в області нижньої третини правого стегна спереду, крововиливи в праву та ліву легені, непрямий перелом 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії з крововиливами навколо місць переломів, розрив правої долі печінки, розриви селезінки, перелом лівого стегна в нижньої третини, перелом обох кісток лівої гомілки в нижньої третини, перелом правого стегна нижньої третини. У результаті вищевказаних ушкоджень розвинувся травматичний шок, який і став безпосередньою причиною смерті. Всі вищевказані ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворилися внаслідок травматизації пасажира при дорожньо-транспортній пригоді(т.3, а.к.п. а.к.п. 23-24, 25-27);

висновком експерта №1210 від 12.11.2020 за результатами судово - медичної експертизипро те, що у потерпілого ОСОБА_4 згідно представленої медичної документації мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: закритих переломів відрізів II-V ребер справа по передній аксіальній лінії зі зміщенням, з розвитком правостороннього травматичного пульмоніту, закритого перелому першого ребра зліва по парастернальній лінії зі зміщенням, закритого скалкового перелому середньої третини тіла грудини зі зміщенням; закритої черепно-мозкової травми головного мозку та вторинно-відкритого скалкового черезнадвирсткового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням, які утворилися від дії тупих предметів та можливо у строк і за обставин вказаних у постанові і представленій медичній документації та які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (т.3, а.к.п. 28-30);

висновком експерта №1209 від 12.11.2020 за результатами судово - медичної експертизипро те, що у потерпілої ОСОБА_6 згідно представленої медичної документації мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого степеню; закритої травми грудної клітини і живота: заочеревної гематоми справа, розриву лівої долі печінки, розриву брижі здухвинної кишки та розриву кістки правого яєчника з розвитком геміперитоніуму; закритого перелому першого ребра справа по передньо-підкрильцевій лінії з розвитком підшкірної емфіземи; закритого скалкового перелому здухвинної кістки справа, перелому верхньої гілки лонної кістки справа зі зміщенням, закритого багато скалкового подвійного перелому верхньої третини правої стегнової кістки з переходом на дистальний метадіафіз зі зміщенням, закритого перелому середньої третини правої малогомілкової кістки; рваної рани м`яких тканин в ділянці грудини, підшкірної гематоми середньої і нижньої третини правого стегна, саден шкіри шиї справа та ділянки лівого колінного суглобу і травматичного шоку II ступеню, які утворилися від дії тупих предметів та можливо у строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (т.3, а.к.п. 33-37);

висновком експерта №874 від 25.11.2020 за результатами судової автотехнічної експертизи відповідно до якого в умовах заданої пригоди водій автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди; в умовах заданої пригоди водій автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 будь - яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається (т.3, а.к.п. 38-45);

висновком експерта №768 від 23.10.2020 за результатами судової транспортно - трасологічної експертизи відповідно до якого в момент первинного контакту автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , своєю передньою частиною був провернутий до передньої та правої бокової частини автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому кут між повздовжньою віссю автомобіля марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та повздовжньою віссю автомобіля марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складав 145 градусів ±15 градусів (т.3, а.к.п. 68-72);

висновком експерта №772 від 21.10.2020 за результатами судової транспортно - трасологічної експертизи відповідно до якого місце зіткнення автомобіля марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться на 297 км автошляху Київ - Харків - Довжанський в Решетилівському районі Полтавської області на смузі руху в напрямку м. Решетилівка в межах сліду гальмування лівих коліс автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед подряпинами дорожнього покриття в районі осипу уламків скла та частин автомобіля (т.3, а.к.п. 75-78);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.11.2020 року і схемою та фототаблицями до нього, де з участю понятих та обвинуваченого ОСОБА_1 було зафіксовано згідно пояснень ОСОБА_1 місце зіткнення транспортних засобів, яке шляхом заміру мірним колесом становило 1,7 м до проїзної частини до лівого по ходу руху автомобіля Volkswagen Transporterу поперечному напрямку та 9,1 м до позначки 297-й км + 640 м у повздовжньому напрямку. ОСОБА_1 детально вказав, де він знаходився відносно місця зіткнення у момент, коли виїхав на смугу зустрічного руху та сталося зіткнення із автомобілем Skoda Fabia; також вбачається, що в ході даної слідчої дії були здійснені відповідні заміри необхідних відстаней (т.3, а.к.п. 82-87);

даними протоколу огляду місця події від 07.10.2020 року з фототаблицею до нього, де в присутності понятих було проведено огляд місця ДТП, яким є 297 км автодороги Київ - Харків - Довжанський поблизу міста Решетилівка. На проїжджій частині розташовані два автомобілі: Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В ході огляду встановлено, що в автомобілі Skoda Fabia на передньому пасажирському сидінні в зажатому частинами салону автомобіля знаходиться труп ОСОБА_5 та описано його розташування, на тілі та одязі наявні сліди бурого кольору. В подальшому для встановлення причин смерті труп ОСОБА_5 направлено до Новосанжарського БСМЕ (т.3, а.к.п. 88-89);

даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2020 року зі схемою та фототаблицею до нього, де з участю понятих було оглянуто місце даної дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовано, що місцем даної ДТП є 297 км+640 м автодороги Київ-Харків-Довжанський поблизу м. Решетилівка Полтавської області; зафіксовано, що число смуг для руху в кожному напрямку в кількості одна; зафіксовано локалізацію пошкоджень автомобілів Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; контакт між автомобілями - правими передніми частинами; слід гальмування лівих коліс автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , одинарний, прямолінійний, довжиною 8,9 м; зафіксовано розташування в районі місця зіткнення автомобілів осипів скла та пластмаси (т.3, а.к.п. 90-97);

даними протоколу огляду місця події від 13.11.2020 року з фототаблицею до нього, де з участю понятих в зв`язку із уточненням місця даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме кілометру автодороги, було проведено додатковий огляд автодороги Київ - Харків - Довжанський поблизу міста Решетилівка. В місці ДТП за 640 м у напрямку м. Решетилівка на розділовому газоні посередині автодороги встановлений дорожній знак 5.60 ПДР -України «Кілометровий знак» 304 - й км. Тобто ДТП, що мала місце 07.10.2020 знаходиться на 304 км автодороги Київ - Харків - Довжанський поблизу міста Решетилівка Полтавської області (т.3, а.к.п. 79-81).

Дослідивши та проаналізувавши у своєму взаємозв`язку та сукупності докази по даному кримінальному провадженню, що надані на засадах змагальності та диспозитивності, і давши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми необережними діями порушив правила безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5 та заподіяли потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_6 - тяжкі тілесні ушкодження, тобто він вчинив кримінальне правопорушення і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що він виїхав на смугу зустрічного руху через незрозумілі маневри автомобіля «БМВ», який рухався попереду, суд оцінює критично, оскільки дане твердження не підтверджене жодним доказом по справі, крім наданих обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_6 , яка є співмешканкою обвинуваченого, показаннями. До того ж, враховуючи показання обвинуваченого про те, що він рухався зі швидкістю близько 60 км/год, він не був позбавлений можливості у такому випадку знизити швидкість руху аж до повної зупинки свого транспортного засобу.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п.10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 14.2 в) Правил дорожнього руху України встановлено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК, слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Верховний Суд в постанові від 21 березня 2021 року у справі № 753/11543/17-к зазначив, що за змістом ст. 286 КК України, цей злочин належить до злочинів із так званим матеріальним складом. А тому ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у частинах 1, 2 або 3 цієї статті, і перебувають з ними у причинному зв`язку.

Тому встановлення причинного зв`язку між діянням, що полягає у порушенні конкретних правил безпеки дорожнього руху і наслідками, що настали, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 286 КК України, зокрема і ч. 2 вказаної статті.

З огляду на вищевикладене, виходячи з сукупності досліджених доказів у справі, суд приймає до уваги висновок проведеної у справі судової автотехнічної експертизи №874 від 25.11.2020, відповідно до якого в умовах заданої пригоди водій автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди; в умовах заданої пригоди водій автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 будь - яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається.Зазначений висновок в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджується з даними протоколу огляду місця ДТП від 07.10.2020 року зі схемою та фототаблицями до нього, показаннями як самого обвинуваченого ОСОБА_1 , так і потерпілого ОСОБА_4 , який керував автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 про обставини та механізм даної дорожньо-транспортної пригоди, а також з даними та відомостями, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.11.2020 з участю обвинуваченого ОСОБА_1 , який на місці розповів про обставини даної ДТП та показав місце зіткнення транспортних засобів на відповідній частині автодороги Київ-Харків-Довжанський біля м. Решетилівка Полтавської області.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 своєї постанови від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст.286 КК суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду і міри покарання суд враховує вищевикладені положення ст.61 Конституції України, практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України є необережним тяжким злочином, обстановку та обставини вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди, наслідки, що настали (смерть потерпілого ОСОБА_5 та заподіяння середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 ), те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив у тверезому стані, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який в судовому засіданні в останньому слові просив вибачення у потерпілих і жалкував про вчинене, дії обвинуваченого після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, який частково відшкодував заподіяну шкоду потерплій ОСОБА_2 , довідку - характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , видану за місцем його проживання Балтською міською радою Одеської області, відповідно до якої протягом проживання в селі ОСОБА_1 зарекомендував себе з задовільної сторони, товариський, врівноважений, турботливий син, доброзичливий з сусідами, допомагає батькам, наявність обставини, що пом`якшує його покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку потерпілого ОСОБА_4 , який не наполягав на суворій мірі покарання, думку потерпілої ОСОБА_6 , яка не має претензій до обвинуваченого, думку сторони обвинувачення, потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника адвоката Кривошея Ю.І., які наполягали на реальній мірі покарання обвинуваченого з позбавленням права керування.

Суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті, що підтверджується довідкою Управління превентивної діяльності ГУНП в Полтавській області від 30.11.2020 №1809/115/20/02-2020 (т.2, а.к.п.16), серед яких, зокрема, було керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та перевищення встановлених обмежень швидкості руху, що в свою чергу свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого. При цьому суд зазначає, що не розцінює вказаний доказ як такий, що підтверджує винуватість обвинуваченого, проте враховує його при оцінці особистості обвинуваченого. Жодних заперечень щодо допустимості вказаного доказу від сторони захисту до суду не надходило.

Також суд приймає до уваги висновки досудової доповіді, складеної начальником Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Савченко О.В., відповідно до якої, на думку органу пробації, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (т.1, а.к.п.202-204). Однак суд зазначає, що висновок органу пробації щодо можливості застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 75 КК враховується судом в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК, однак не є вирішальними при прийнятті судом відповідного рішення. До того ж кримінальне правопорушення, передбачене статтею 286 КК України, пов`язана не з антисоціальними рисами обвинуваченого, а з обов`язком водія дотримуватись Правил дорожнього руху України.

Суд також враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №302/904/16-к, відповідно до якого загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи сукупність цих обставин, суд не вбачає підстав для застосування в даному випадку положень ст. ст. 69,75 КК України та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, який з огляду на санкцію ч.2 ст.286 КК України, є близьким до мінімального.

Також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), що передбачене ч.2 ст.286 КК України, який є тяжким, хоч і необережним, під час керування транспортним засобом допустив порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок якого загинув потерпілий ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 заподіяно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілій ОСОБА_6 - тяжкі тілесні ушкодження, неодноразово порушував ПДР України, суд вбачає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.

При цьому суд доходить висновку про доцільність обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, що в найбільшій мірі буде гарантувати його право на оскарження вироку. При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання в с. Білене Балтського району Одеської області, в період досудового та судового розгляду справи належним чином виконував покладені на нього обов`язки.

В ході судового розгляду справи на підготовчому судовому засіданні подані цивільні позови, які прийняті судом до розгляду, Полтавської обласної прокуратури до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину в сумі 14055,66 грн; ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25554,74 грн та моральної шкоди в сумі 100000,00 грн, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення; ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 190000,00 грн моральної шкоди та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» 60000,00 грн моральної шкоди, ОСОБА_2 , що діє у власник інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, на загальну суму 1862231,57 грн (т.1 а.к.п.а.к.п. 12-16, 40-41, 59-61, 74-82).

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» до суду направило письмовий відзив на подані цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за підписом представника за довіреністю ОСОБА_10 , відповідно до якого дана страхова компанія рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування не приймала, оскільки таке рішення може бути прийняте у порядку, передбаченому законодавством після надання вироку, який набрав законної сили. До того ж позивачі не звертались до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування. Щодо відшкодування шкоди завданої майну ОСОБА_2 , то позивачем не доведено розмір своїх позовних вимог, оскільки пошкоджений автомобіль Шкода, номерний знак НОМЕР_2 є фізично знищеним та його ремонт є економічно недоцільним. Щодо шкоди, заподіяної життю внаслідок ДТП, то вказали, що загальний розмір страхового відшкодування всім особам, які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з смертю потерпілого та утриманцям потерпілого не може перевищувати 260000, 00 грн, в той час як загальна сума позовних вимог до Товариства за шкоду, завдану смертю потерпілого становить 840000,00 грн. Щодо відшкодування шкоди, пов`язаною зі смертю годувальника зазначила всі платежі в межах страхової суми сплачуються щомісячно, як передбачено статтею 1200 ЦК України, дитині загиблого - до досягнення нею 18 років. Виплата страхового відшкодування пов`язаної зі смертю потерпілого у вигляді одноразової виплати є лише правом страховика, а не обов`язком. Посилаючись на ці та на інші обставини, викладені у відзиві, представник відповідача Білинова А.В. у задоволенні позовних вимог до даної страхової компанії просила суд відмовити (т.1 а.к.п.209-213).

У відповіді на відзив ОСОБА_2 зазначила, що попереднє звернення потерпілого до страховика є необов`язковим, а оскільки її визнано потерпілою та їй завдано шкоду, то вона має право подати цивільний позов про відшкодування завданої шкоди. Щодо перевищення ліміту відшкодування, передбаченого полісом вказала, що позовні вимоги щодо стягнення шкоди, заподіяної життю та здоров`ю не перевищують ліміту відповідальності. Моральна шкода, яка повинна бути стягнута із страховика та користь позивачки, як дружини потерпілого , так і на кожну його дитину, становить 60000,00 грн із розрахунку 12*5000 (мінімальна заробітна плата) = 60000,00 грн, оскільки законодавство покладає обов`язок виплати моральної шкоди на кожного потерпілого в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на страхову компанію. Також зазначила, що розрахунок середнього заробітку померлого проведено вірно, а тому позов в цій частині також слід задовольнити. В частині відшкодування матеріальної шкоди, не заперечувала, що після відшкодування шкоди, страховик отримає право на залишки автомобіля (т.2, а.к.п.1-5)

У відзиві на позов прокурора обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав в повному обсязі (т.2, а.к.п.101-102).

У відзиві на позов потерпілого ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди позов визнав повністю, в частині моральної шкоди - частково, оскільки у позові та доданих до нього матеріалах відсутні допустимі та беззаперечні докази, якими б обґрунтовувався розмір моральної шкоди (на суму 10000,00 грн) (т.2, а.к.п.105-106).

Позов потерпілої ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_1 визнав частково в сумі 20000,00 грн, оскільки у позові та доданих до нього матеріалах відсутні допустимі та беззаперечні докази, якими б обґрунтовувався розмір моральної шкоди (т.2, а.к.п.104-105).

Позов потерпілої ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав частково, а саме на суму 38481,57 грн в частині відшкодування матеріальної шкоди, 3500,00 грн - судових витрат, 20000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 164250,00 грн по 2025,00 грн щомісячними платежами на користь позивача в інтересах дитини ОСОБА_7 (т.2, а.к.п.107-109).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до загального правила частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Цивільний позов прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури Зоріна В.С. в інтересах держави в особі КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину на суму 14055 грн. 55 коп. (т.1 а.к.п. 12-16) підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.1206 Цивільного Кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. У відповідності до вимог ч.3 цієї статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 після отримання тілесних ушкоджень проходила лікування в травматологічному відділенні Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» в період з 07.10.2020 року по 10.11.2020 року, витрати за рахунок лікарні складають 9102,98 грн (т.3, а.к.п. 17-18).

Потерпілий ОСОБА_4 після отримання тілесних ушкоджень проходив лікування в травматологічному відділенні Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» в період з 07.10.2020 року по 02.11.2020 року, витрати за рахунок лікарні складають 4622,78 грн (т.3, а.к.п. 19-20).

Обвинувачений ОСОБА_1 після отримання тілесних ушкоджень проходив лікування в хірургічному відділенні Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» в період з 07.10.2020 року по 07.10.2020 року, витрати за рахунок лікарні складають 329, 90 грн (т.3, а.к.п. 21-22).

Враховуючи викладене та те, що даний позов уповноваженого прокурора в інтересах Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» визнається обвинуваченим ОСОБА_1 у повному обсязі, з урахуванням обґрунтувань та доводів, які наведені прокурором на підтвердження заявлених позовних вимог та наданих і досліджених в судовому засіданні розрахунків лікування та надання медичної допомоги потерпілим та обвинуваченому, суд доходить висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» витрат на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_1 в сумі 14055 грн 66 коп., шляхом їх сплати на розрахунковий рахунок КП«1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», вул. Олеся Гончара, 27 а, м. Полтава, 36039, ЄДРПОУ 01999655, МФО 331401, р/р 26000054208303, банк ГУДКСУ в Полтавській області.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приходить до висновку, що визнання відповідачем вказаного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Позивач ОСОБА_4 , користуючись своїм процесуальним правом, відповідачем у позові зазначив обвинуваченого ОСОБА_11 . В позові ОСОБА_4 вказав, що внаслідок ДТП, яке сталося з вини обвинуваченого ОСОБА_1 , йому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, через що позивач навіть станом на подачу позову 27.01.2021 є непрацездатним, а за прогнозами лікарів існує ризик стійкої втрати працездатності. Вказаним правопорушенням позивачу було завдано матеріальну шкоду в сумі 25554,17 грн. Також йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та в порушенні стосунків з оточуючими людьми. У теперішній час позивач є фізично обмеженою особою та веде закритий спосіб життя. Тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат, позивачем було надано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6084 міського травматологічного відділення Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», відповідно до якого ОСОБА_4 було поставлено діагноз: ЗЧМТ (07.10.2020) струс головного мозку. Закритий перелом І ребра зліва. Закриті переломи І, ІІІ, IV ребер справа. Вторинно - відкритий черезнадвиростковий перелом правого стегна зі зміщенням. ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний, повна блокада правої ніжки пучка Гіса СН. На момент виписки потребує подальшого курсу реабілітації (т.1, а.к.п.42).

Потерпілим ОСОБА_4 сплачено ФОП ОСОБА_12 комплект імплантів для остеосинтезу стегна на загальну суму 14800,00 грн (т.1, а.к.п.43, звор. а.к.п.43). Також витрати потерпілого ОСОБА_4 доводяться копіями квитанцій (т.1, а.к.п.44-49).

Потерпілим ОСОБА_1 позов ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди було визнано в повному обсязі.

Як встановлено в ході розгляду кримінального провадження, відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована страховиком ТДВ СК «Альфа - Гарант», що підтверджується копією полісу № 187946699 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; строк дії договору з 04.04.2020 по 03.04.2021 (т.1, а.к.п. 65). Тобто на момент дорожньо - транспортної пригоди, вказаний поліс був діючий. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, визначена в сумі 260 000,00 грн, за шкоду заподіяна майну - 130 000, 00 грн.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Розмір заподіяної шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого ОСОБА_4 не перевищує встановлений у договорі про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності, укладеному між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Альфа - Гарант», а отже належним відповідачем в частині відшкодування матеріальної шкоди має бути саме страховик ТДВ СК «Альфа - Гарант».

А тому в задоволенні позову потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слід відмовити.

Що стосується відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 , то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року - під морально шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 26-1 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З огляду на зазначене, моральна шкода, яка могла бути стягнута із страховика у випадку пред`явлення до нього позову, складала б 5 відсотків від матеріальної шкоди в розмірі 25554,74 грн, що становить 1277,74 грн.

Позивач ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 100000,00 грн моральної шкоди, що значно перевищує вказаний ліміт. Отже, в даному випадку обвинуваченого ОСОБА_1 можна вважати належним відповідачем в частині відшкодування моральної шкоди. При цьому суд виходить із необхідності захисту інтересів потерпілої внаслідок ДТП особи.

Суд зазначає, що відповідно до висновку експерта №1210 від 12.11.2020 за результатами судово - медичної експертизиу потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (т.3, а.к.п. 28-30), як наслідок, поза розумним сумнівом відчував сильний фізичний біль та переносив душевні страждання, переживання, відчував та зазнавав фізичні незручності та психологічний дискомфорт, даною подією були порушені його актуальні життєві плани, він був змушений вживати додаткові зусилля для організації свого життя після отриманих тілесних ушкоджень та відновлення свого стану здоров`я, на даний час не може повноцінно пересуватися без допомоги милиць та потребує подальшої реабілітації. В сукупності вищевикладених обставин, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, а також можливості реального відшкодування моральної шкоди потерпілому, характеру та часу моральних і душевних страждань потерпілого, з урахуванням меж заявлених позовних вимог потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, частково і стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

В своєму позові потерпіла ОСОБА_3 зазначає, що внаслідок вчиненої ОСОБА_1 ДТП загинув її син ОСОБА_5 . Через це вона переживала та переживає душевний біль, зазнала величезних душевних страждань, які дуже важко переживає до сьогодні. Після ДТП вона тривалий час перенесла неабияке психологічне навантаження та моральні страждання через що відбулося погіршення стану здоров`я. Внаслідок перенесеного душевного болю та нервового перенапруження вона постійно вживає пігулки для пониження артеріального тиску. Після загибелі сина у позивачки стаються нервові зриви, які вона тяжко перенасить. Посилаючись на викладені в позові обставини, просила стягнути з ОСОБА_1 190000,00 грн моральної шкоди та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» 60000,00 грн моральної шкоди.

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_3 та загиблим ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , де в графі «мати» зазначена ОСОБА_3 (т.1, а.к.п. 64).

Як встановлено в ході розгляду кримінального провадження, відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована страховиком ТДВ СК «Альфа - Гарант» (т.1, а.к.п. 65).

Згідно частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини 2 статті 1167ЦК України).

Таким чином моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, безпосередньо винною особою, яка завдала шкоди.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, оскільки відповідачами у позові ОСОБА_3 є як особа, яка завдала шкоди, так страховик, в якого ця особа застрахувала свою цивільну відповідальність, для правильного вирішення спору в цій справі перш за все слід з`ясувати, в яких межах, установлених договором або актом цивільного законодавства, несе відповідальність безпосередньо особа, яка завдала шкоди та страховик.

У Законі України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7 закону). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статей 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП), є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Протиправними діями відповідача ОСОБА_1 , з вини якого настала смерть ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_3 були заподіяні душевні страждання. Заподіяна моральна шкода підлягає відшкодуванню позивачу страховою компанією, у вигляді страхової виплати, та винною особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, що складає різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд виходить з того, що в результаті ДТП загинув син позивачки ОСОБА_5 , можливості реального відшкодування моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_1 та часткового визнання ним даного цивільного позову, характеру та часу моральних і душевних страждань потерпілої ОСОБА_3 , те, що потерпіла, яка подала цивільний позов втратили свого рідного сина, пережила і переживає психологічні страждання, її негативні емоції, душевний біль і тугу, діями обвинуваченого були порушені її нормальні життєві зв`язки, і вона дотепер терпить великі душевні страждання, змушені докладати значних душевних та життєвих зусиль для організації свого життя після загибелі її сина ОСОБА_5 , виходячи з меж заявленого позову, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином на її користь 190000 (сто дев`яносто тисяч гривень) грн.

Згідно пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з 1 вересня 2020 року встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 5000 гривень.

Таким чином розмір страхового відшкодування (регламентної виплати), який має сплатити страховик всім потерпілим складає 12 х 5000 грн = 60000 грн.

Суд не погоджується із викладеними у відзиві ТДВ СК «Альфа - Гарант» запереченнями проти позову в тій частині, позивачі не звертались до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування, а тому позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

Отже, страховик приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

Даний висновок суду базується на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к.

Отже для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному ст.35 Закону, не є обов`язковим.

Оскільки крім позивачки ОСОБА_3 потерпілими в даному кримінальному провадженні є також дружина загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_2 та діти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які мають право на відшкодування моральної шкоди, то позивачка ОСОБА_3 має право на відшкодування 1/5 частини від загальної суми відшкодування 60000 грн / 5 = 12000 грн. Тому позов ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

На обґрунтування свого позову потерпіла ОСОБА_2 зазначала, що є дружиною загиблого ОСОБА_5 . Під час подружнього життя в шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок ДТП загинув її чоловік ОСОБА_5 та було пошкоджено належний їй автомобіль Skoda Fabia. Матеріальні збитки завдані внаслідок ДТП становлять 168481,57 грн. Оскільки відповідальність ОСОБА_1 була застрахована і страхова суму на одного потерпілого складає 130000,00 грн, то відповідальність Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» обмежується сумою 130000,00 грн, а решта суми 38481,57 грн мають бути стягнуті з ОСОБА_1 . Що стосується моральної шкоди, то позивачка зазначала, що внаслідок ДТП вона втратила коханого чоловіка, була в нервовому шоці і морально подавлена, зазнала величезних душевих страждань, які дуже важко переживає до цього часу, Періодично в неї стається депресія і вона вимушена закриватися в собі та пити заспокійливі ліки. Внаслідок смерті чоловіка вона та її діти змушені були змінити свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Діти були позбавлені батьківської уваги та турботи.

Посилаючись на викладені в позові обставини, потерпіла ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду в розмірі 176000,00 грн, не враховуючи вже сплачені ОСОБА_1 14000 гривень, матеріальну шкоду в розмірі 38481, 57 грн, а також судові витрати в розмір 3500,00 грн 190000,00 грн моральної шкоди та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» 60000,00 грн моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_1 на її користь в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_7 шкоду у зв`язку із втратою годувальника в сумі 164250 грн по 2025,00 щомісячними платежами, починаючи з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2027; стягнути з ОСОБА_1 на її користь в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 190000,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 на її користь в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 190000,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 на її користь в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 190000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 130000,00 грн, а також моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_7 шкоду у зв`язку із втратою годувальника в розмірі 180000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_8 шкоду у зв`язку із втратою годувальника в розмірі 180000,00 грн; стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9 шкоду у зв`язку із втратою годувальника в розмірі 180000,00 грн.

Внаслідок ДТП, яке мало місце 07.10.2020, загинув чоловік позивачки ОСОБА_5 , а автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Власником автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску є ОСОБА_2 (т.1, а.к.п. 97).

Відповідно до звіту №08/01/21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.01.2021 з фототаблицями, складеного ФОП ОСОБА_13 вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу становить 1076110,10 грн, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, становить 168481,57 грн (т.1, а.к.п. 98 - 161).

За оцінку матеріального збитку ФОП ОСОБА_13 ОСОБА_2 було сплачено 3500,00 грн (т.1, а.к.п.166)

Ухвалою суду від 07.05.2021 було призначено судову автотоварознавчу експертизу на вирішення якої було поставлено наступні питання: 1) Чи можливо провести ремонтно - відновлювальні роботи пошкодженого транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 07.10.2020 року? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату оцінки з урахуванням зносу? 2) Яка ринкова вартість транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, до дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 07.10.2020 року? 3) Який розмір матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_2 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, на дату ДТП, що сталася 07.10.2020 року? 4)Яка вартість автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 07.10.2020 року транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску на дату оцінки? (т.2, а.к.п.147 - 148)

До суду 27.07.2021 надійшов висновок експерта з фототаблицями, в якому третє питання було викладено експертом в наступній редакції: Який розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, ОСОБА_2 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, на дату ДТП, що сталася 07.10.2020 року? Четверте питання було викладено в наступній редакції: Яка утилізаційна вартість автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, на дату оцінки? (т.2, а.к.п. а.к.п. 212-231).

Відповідно до висновку експерта, по першому питанню зазначено, що транспортний засіб Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , неможливо відновити до технічних вимог виробника та неможливо провести ремонтно - відновлювальні роботи; по другому питанню - ринкова вартість автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП, що сталася 07.10.2020 станом на 07.10.2020 складала 168480,00 грн; по третьому питанню - вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, ОСОБА_2 станом на 07.10.2020 дорівнює розміру його ринкової вартості на момент ДТП 07.10.2020 і складає 168480,00 грн; по четвертому питанню - визначення утилізаційної вартості аварійно пошкодженого автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 може складати 39866,91 грн станом на 06.07.2020.

Відповідно до акту здачі - приймання висновку експерта №920/1053, акту №920/1053 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №920/1053 загальна вартість експертного дослідження становить 11154,65 грн (т.2, а.к.п. а.к.п. 232-234).

Як було заначено вище, відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована страховиком ТДВ СК «Альфа - Гарант», що підтверджується копією полісу № 187946699 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; строк дії договору з 04.04.2020 по 03.04.2021 (т.1, а.к.п. 65). Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, визначена в сумі 260 000,00 грн, за шкоду заподіяна майну - 130 000, 00 грн.

Стаття 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до норм наведеної статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно роз`яснень, викладених у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4, у разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_14 уточнив позовні вимоги та з урахуванням висновку експерта щодо матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, ОСОБА_2 та вартості утилізаційної вартості аварійно пошкодженого автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , просив стягнути з відповідачів 128613,09 грн (168480,00 грн - 39866,91 грн.).

З огляду на викладене, враховуючи, що ліміт цивільно-правової відповідальності ТДВ СК «Альфа - Гарант» за шкоду, завдану майну, становить 130 000 грн, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» на користь позивача ОСОБА_2 126613,09 за шкоду, завдану майну потерпілого (2000,00 грн - фрашиза).

Недоплачену суму франшизи в розмірі 2000,00 грн, яка обумовлена в договорі страхування, слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на позовні вимоги позивача залишки автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, необхідно повернути ОСОБА_2 .

Щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 та її та загиблого ОСОБА_5 дітям ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд зазначає наступне.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Встановивши, що ОСОБА_3 була дружиною загиблого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - його дітьми, суд поза розумним сумнівом доходить висновку, що їм заподіяно моральну шкоду, пов`язану із втратою чоловіка та батька.

При цьому суд виходить з того, що в результаті ДТП загинув чоловік позивачки ОСОБА_5 , можливості реального відшкодування моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_1 та часткового визнання ним даного цивільного позову, характеру та часу моральних і душевних страждань потерпілої ОСОБА_2 , те, що потерпіла та її діти, втратили чоловіка та батька, переживали і переживають психологічні страждання, негативні емоції, душевний біль і тугу, діями обвинуваченого були порушені їх нормальні життєві зв`язки, і дотепер терплять великі душевні страждання, потерпіла змушена докладати значних душевних та життєвих зусиль для організації свого життя та життя своїх дітей після загибелі ОСОБА_5 , виходячи з меж заявленого позову, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, та встановивши, що обвинувачений ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 14000,00 грн в рахунок відшкодування завданої шкоди (т.1, а.к.п.174), суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином ОСОБА_2 в розмірі 176 000 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього на день подачі позову ОСОБА_9 190000,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 190000,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_8 190000,00 грн.

Позов ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа - Гарант» про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, виходячи із обґрунтувань суду, наведених щодо позову ОСОБА_3 до ТДВ СК «Альфа - Гарант» про відшкодування моральної шкоди. Крім позивачки ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 потерпілими в даному кримінальному провадженні є також мати загиблого ОСОБА_5 . ОСОБА_3 , яка має право на відшкодування моральної шкоди. Тобто, кожен із п`яти позивачів має право на відшкодування 1/5 частини від загальної суми відшкодування 60000 грн / 5 = 12000 грн. Тому на користь ОСОБА_3 та дітей загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 із Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути по 12000,00 грн кожному.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаною зі смертю годувальника необхідно зазначити наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружилися 15.03.2002 (т.1, а.к.п.89).

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1, а.к.п. а.к.п. 90, 91. 92).

За змістом ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 2 ст. 1200 ЦК України встановлено, що особам, визначеним у пунктах 1 - 5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

На момент звернення до суду з позовом ОСОБА_2 сину потерпілого у ДТП ОСОБА_9 виповнилось 17 років, сину потерпілого ОСОБА_8 виповнилось 12 років, а сину потерпілого ОСОБА_7 було 3 роки, тобто вони є неповнолітніми, а тому перебували на утриманні свого батька потерпілого ОСОБА_5 на день його смерті та мають право на відшкодування шкоди, у зв`язку з втратою годувальника.

Позивачка ОСОБА_2 працює на посаді в.о. директора на Державному підприємстві «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України» та її доход з травня 2020 року по жовтень 2020 року включно склав 79951,38 грн (т.1, а.к.п. 93). Отже, на утриманні у загиблого ОСОБА_5 вона не перебувала.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100) та від 05 травня 1995 року № 348 «Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100» (підпункт 1 пункту 9 Положення).

Відповідно до положень пункту 2 частини ІІ «Період, за яким обчислюється середня заробітна плата» Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до довідки ТОВ «СІА СЕРВІС» від 21.01.2021 №СІ00-000001 ОСОБА_5 працював у вказаному товаристві з 29.10.2019 по 07.10.2020 на посаді директора. Дохід за період з 01.04.2020 по 07.10.2020 склав 48782,40 грн (т.1, а.к.п.94), за останні два повні місяці доход ОСОБА_5 складав 8100,00 грн.

За правилами ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

На момент смерті на утриманні ОСОБА_5 знаходилося троє дітей, які не досягли 18 років, а тому частка на одного утриманця, з вирахуванням частки, яка припадала на самого ОСОБА_5 , складає 2025 грн. (8100 грн/4).

З дня пред`явлення позову, тобто з 27.01.2021 року до виповнення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , вісімнадцяти років, тобто до 06.06.2021 року загальний розмір відшкодування шкоди за 5 місяців становить 10125,00 грн (2025,00 грн.*5 міс.).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , з дня пред`явлення позову, тобто з 27.01.2021 року до досягнення ним вісімнадцяти років, тобто до 14.01.2026 року підлягає сплаті відшкодування шкоди в загальному розмірі за період в 59 місяців в сумі 119475,00 грн (2025,00 грн.*59 міс.).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , з дня пред`явлення позову, тобто з 27.01.2021 року до досягнення ним вісімнадцяти років, тобто до 07.12.2034 року підлягає сплаті відшкодування шкоди в загальному розмірі за період в 166 місяців в сумі 336150,00 грн. (2025,00 грн.*166 міс.).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до страхового полісу № 187946699 лімітом відповідальності страховиком ТДВ СК «Альфа - Гарант» на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю є 260 000,00 грн.

Розмір загальної шкоди, завданої у зв`язку з втратою годувальника, яка підлягає відшкодуванню на користь кожного утриманця до його повноліття фактично становить 465 750,00 грн. (10125,00 грн + 119475,00 грн + 336150,00).

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 27.5 статті 27 цього закону відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Виходячи з мінімального розміру заробітної плати, передбаченої законом на день страхового випадку, що станом на жовтень 2020 року становив 5000 грн, загальний розмір страхового відшкодування утриманцям померлого не міг бути меншим, ніж 180000 грн, та не міг бути більшим ніж 260000 грн.

З огляду на викладене до стягнення із ТДВ СК «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 підлягає 260000,00 грн по 86666,00 грн кожному.

При цьому судом враховуються положення пункту 12.2. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

З огляду на положення статті 1194 ЦК України та враховуючи положення статті 13 ЦПК України та зміст позовних вимог ОСОБА_2 , до стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь малолітнього ОСОБА_7 підлягає сума 156150,00 грн щомісячними платежами (336150,00 - 180000,00) по 2025,00 грн щомісяця. Суд зазначає, що розглядає позови в межах заявлених вимог.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо твердження у відзиві представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» щодо відшкодування шкоди, пов`язаною зі смертю годувальника про те, що платежі в межах страхової суми сплачуються щомісячно, як передбачено статтею 1200 ЦК України та виплата страхового відшкодування пов`язаної зі смертю потерпілого у вигляді одноразової виплати є лише правом страховика, а не обов`язком слід зазначити наступне.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого.

Пунктом 27.1 статті 27 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Тобто вказана норма Закону встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

У цих правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Тобто Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 747/522/19.

Тобто твердження цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» у відзиві на позовну заяву, відносно того, що одноразова виплата страхового відшкодування є правом страховика, а не обов`язком є безпідставним, оскільки положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата відшкодування щомісячними платежами не передбачена.

Суд зазначає, що при розгляді цивільних позовів суд враховував позицією цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант», висвітлену у відзиві на позовні заяви, оскільки в судовому засіданні 02 серпня 2020 року представниця цивільного відповідача Білинова А.В., яка приймала участь в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, на зв`язок не вийшла, про дату, час та місце розгляду справи цивільний відповідач повідомлений належним чином (т.2, а.к.п.237). В телефонному режимі повідомила секретарю судового засідання про технічні проблеми, заяв чи клопотань суду не направляла.

По кримінальному провадженню маються витрати на залучення експерта: за проведення судової автотехнічної експертизи № 874 від 25.11.2020 в сумі 1307,60 грн; за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 767 від 26.10.2020 в сумі 1307,60, за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 766 від 26.10.2020 в сумі 1307,60, за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 768 від 23.10.2020 в сумі 1634,50, за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 772 від 21.10.2020 в сумі 980,70 грн, а всього на загальну суму 6538 грн. 00 коп. (т.3, а.к.п. а.к.п. 38-78).

Крім цього по кримінальному провадженню за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 була за ухвалою суду була проведена судова автотоварознавча експертиза. Відповідно до акту здачі - приймання висновку експерта №920/1053, акту №920/1053 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №920/1053 загальна вартість експертного дослідження становить 11154,65 грн (т.2, а.к.п. а.к.п. 232-234).

Вказані витрати на залучення експерта відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. З огляду на сукупність досліджених доказів у справі та те, що предметами досліджень по вищевказаних проведених експертизах були речі та матеріальні об`єкти, які стосуються і безпосередньо пов`язані з обставинами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України те, що до кожної з вищевказаних експертиз експертною установою додані належно оформлені довідки про витрати на проведення експертиз з указанням їх складності, кількості використаних експертогодин та вартості однієї експертогодини та визначена загальна сума вартості проведення кожної з вищевказаних експертиз і кожна довідка підписана уповноваженими особами експертної установи, суд вважає дані витрати доведеними належним чином.

Загалом на користь держави із обвинуваченого ОСОБА_1 на залучення експерта слід стягнути 17692,65 грн.

Понесені позивачкою ОСОБА_2 судові витрати при пред`явлені позову в сумі 3500,00 грн, які обвинувачений ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, також підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання вироком законної сили, обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за викликом до Полтавського апеляційного суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає (с. Білене Балтського району Одеської області) без дозволу суду; повідомляти Решетилівський районний суд Полтавської області та Полтавський апеляційний суд про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання - до набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора відділу Полтавської обласної Зоріна Володимира Сергійовича в інтересах держави в особі КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особі, яка потерпіла від злочину на суму 14055 грн. 55 коп. задовльнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_1 в сумі 14055 грн 66 коп., шляхом їх сплати на розрахунковий рахунок КП«1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», вул. Олеся Гончара, 27 а, м. Полтава, 36039, ЄДРПОУ 01999655, МФО 331401, р/р 26000054208303, банк ГУДКСУ в Полтавській області.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 190000 (сто дев`яносто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_7 , малолітнього сина ОСОБА_8 та неповнолітнього сина ОСОБА_9 , до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 128613,09 (сто двадцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення 176000 (сто сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ,в інтересах неповнолітнього (на день подачі позову) ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 190000 (сто дев`яносто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ,в інтересах малолітнього ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 190000 (сто дев`яносто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ,в інтересах малолітнього ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 190000 (сто дев`яносто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього (на день подачі позову) ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_9 шкоду у зв`язку із втратою годувальника 86666 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_8 шкоду у зв`язку із втратою годувальника 86666 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_7 шкоду у зв`язку із втратою годувальника 86666 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 шкоду у зв`язку із втратою годувальника 156150,00 (сто п`ятдесят шість тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 00 коп. щомісячними платежами по 2025,00 грн щомісяця починаючи з 27 січня 2021 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2020 року на автомобіль марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2020 року на спеціалізований вантажний малотонажний фургон Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.07.2018, виданого ТСЦ 3243 зареєстрований на ОСОБА_15 .

Речові докази по кримінальному провадженню: легковий автомобіль марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , який знаходиться на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області, необхідно повернути його власнику ОСОБА_2 ; спеціалізований вантажний малотонажний фургон Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області, та який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.07.2018, виданого ТСЦ 3243, зареєстрований на ОСОБА_15 , повернути власнику ОСОБА_15 , повернути власнику.

В рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: за проведення судової автотехнічної експертизи № 874 від 25.11.2020 в сумі 1307,60 грн; за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 767 від 26.10.2020 в сумі 1307,60, за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 766 від 26.10.2020 в сумі 1307,60, за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 768 від 23.10.2020 в сумі 1634,50, за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 772 від 21.10.2020 в сумі 980,70 грн, а також за проведення судової автотоварознавчої експертизи №920/1053 від 21.07.2021 в сумі 11154,65 грн а всього на загальну суму 17692 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн 65 коп.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.В. Зіненко