Рішення № 98809997, 05.08.2021, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2439/21

Провадження № 2/552/1159/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

05.08.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/2439/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання недійсним пункту рішення ради, зобов`язання прийняти нове рішення, третя особа – ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 12.05.2021 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання недійсним пункту рішення ради, зобов`язання прийняти нове рішення.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , з метою реалізації права на приватизацію земельної ділянки позивач в травні 2019 року звернувся до ФОП ОСОБА_5 з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою.

Вказував, що було виготовлено кадастровий плат на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 811 кв.м., акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, який було надано для підпису суміжним землекористувачам.

Позивач зазначав, що суміжні користувачі узгодили і підписали акт, окрім ОСОБА_4 , яка є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та з якою не досягнуто згоди щодо прав на водопровідний ввід на водорозбірну колонку, яка розташована на межі двох садиб № 107 та АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до Київської районної в м. Полтаві ради з заявою про сприяння в погодженні меж земельної ділянки, отримав повідомлення про відсутність відповідних повноважень.

18.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київської районної в м. Полтаві ради з заявою про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 811 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, але 27.08.2020 рішенням п`ятдесят третьої позачергової сесії Київської районної в м. Полтаві ради відмолено в наданні такого дозволу у зв`язку з відсутністю погодження меж суміжних землекористувачів.

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати недійсним п. 36 рішення 53 позачергової сесії 7 скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 811 кв.м. Просив зобов`язати Київську районну в м. Полтаві раду прийняти нове рішення за заявою ОСОБА_1 , яким надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою АДРЕСА_1 , площею 811 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Просив вирішити питання про відшкодування понесених судових витрат.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13.05.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засіданні.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа ОСОБА_4 01.06.2021 подала до суду заяву про закриття провадження в справі, яку обґрунтовувала тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

02.06.2021 третя особа ОСОБА_4 подала свої письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що позивачем ОСОБА_1 порушуються правила добросусідства, останній не повідомив її про виділ своєї частки із спільної часткової власності, не повідомив про дату здійснення обмірів земельної ділянки та складення кадастрового плану. Вважає, що позивач користується земельною ділянкою більшої площі, аніж закріплена за домоволодінням по АДРЕСА_1 , в тому числі за рахунок її земельної ділянки. Окрім того, вважає, що позивач порушив її майнові права на водопровідний ввід.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09.06.2021 в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження в справі відмовлено, закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач та представник позивача повністю підтримали свою позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. Позивач ОСОБА_1 наполягав на тій обставині, що третя особа ОСОБА_4 , не підписуючи акт узгодження меж земельної ділянки, порушує його право на приватизацію земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що районна рада правомірно та в межах повноважень на підставі норм ст. 198 ЗК України прийняла рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості самостійно без отримання відповідного дозволу ради розробити технічну документацію із землеустрою та подати відповідне клопотання про передачу земельної ділянки у власність до органу місцевого самоврядування.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала, обґрунтовуючи свої заперечення неузгодженістю площі, меж та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Вважає, що позивач фактично користується земельною ділянкою більшого розміру, аніж закріплена за домоволодінням, позивачем порушено їх права на водопровідний ввід, який належить їй на праві власності.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі рішення Київської районної в м. Полтаві ради № 243 від 09.10.2018 про надання адреси; договору про виділ майна із спільної часткової власності № 712 від 08.08.2018, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., є власником житлового будинку, об`єкт нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа ОСОБА_6 є користувачем суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_4 не досягнуто згоди щодо меж користування суміжними земельними ділянками, а також щодо прав на водопровідний ввід (трубопровід, що з`єднує водопровідну мережу з внутрішнім водопроводом будинку чи споруди).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено судом, право власності, користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_7 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не оформлено, державна реєстрація таких прав не здійснена.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 наполягав на тому, що у зв`язку з відмовою третьої особи ОСОБА_4 підписати акт узгодження меж, він позбавлений можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки.

Разом з тим, підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України. Згідно із частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Частинами 1, 6, 7 ст. 118 ЗК України в редакції станом на час спірних правовідносин було передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача … . Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено, що за замовленням позивача ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_8 було розроблено кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 811 кв.м., цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 26), а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки за вказаною адресою (а.с. 27).

Також встановлено, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , не було погоджено сумісним землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

Рішенням 53 позачергової сесії 7 скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 811 кв.м. у зв`язку з відсутністю погодження меж суміжних землекористувань.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій», у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до статті 50 Закону № 858-IV (в редакції на час спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки), кадастровий план земельної ділянки, матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки), матеріали погодження проекту землеустрою.

За змістом статті 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Судом встановлено, що третя особа ОСОБА_4 є суміжним землекористувачем із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , яку має намір отримати у власність позивач ОСОБА_1 , та відмовилася підписувати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Згідно з положеннями статті 55 Закону № 858-IV установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686.

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Аналіз зазначених норм свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України (в редакції на час спірних правовідносин) лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок, що свідчить про відсутність таких перешкод для завершення ОСОБА_1 процедури приватизації земельної ділянки.

Відмова суміжних землекористувачів від підписання акта погодження меж земельних ділянок, в даному випадку – відмова ОСОБА_4 від підписання акту, не порушує права особи на приватизацію вказаної земельної ділянки та не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на безоплатну передачу їй у власність земельної ділянки, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК).

Рішення 53 позачергової сесії 7 скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 в частині п. 36, який є предметом оскарження, про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 жодним чином не порушує та не обмежує право позивача ОСОБА_1 на отримання у вставленому законом порядку земельної ділянки у власність.

Жодні правові підстави для визнання зазначеного рішення районної ради недійсним судом не встановлені.

Натомість, ст.106 ЗК України передбачено, що власник ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 , які обґрунтовані саме порушенням його права на приватизацію земельної ділянки, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи судом враховуються висновки Верховного Суду в справах № 825/2228/18, №420/5288/18, згідно з якими відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за ст. 118 ЗК України не оскаржується, бо не перешкоджає заявнику у розробці такого проекту.

Оскільки судом не встановлені підстави для визнання недійсним п. 36 рішення 53 позачергової сесії 7 скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020, відсутні і підстави для зобов`язання Київської районної в м. Полтаві раду прийняти нове рішення з заявою ОСОБА_1 .

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання недійсним пункту рішення ради, зобов`язання прийняти нове рішення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Київська районна в м. Полтаві рада, місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 1/2, код ЄДРПОУ 05384703.

Третя особа ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 06.08.2021.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко