Рішення № 98809445, 30.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Справа № 160/8387/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини 3011 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2021 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву до військової частини 3011 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:

- визнати дії військової частини 3011 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313871) щодо відмови в нарахуванні індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 протиправною;

- зобов`язати військову частину 3011 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313871) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму індексації грошового забезпечення за період 01.11.2015 року по 14.11.2017 року, з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 року та з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов`язати військову частину 3011 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313871) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми індексації (індексу інфляції) з жовтня 2015 року по момент винесення рішення суду;

- допустити негайне виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №160/8387/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини 3011 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період за 2017 та індексації грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року. Зобов`язано військову частину 3011 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року. Зобов`язано військову частину 3011 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за весь період служби. Відповідно до даного судового рішення позивачу було нараховано нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку учасникам бойових дій у сумі 6175,93 грн. не зважаючи на те, що на йому думку мало було бути нараховано індексації за період з 01.10.2015 по 14.11.2017 р.р. в сумі близько 85 927,87 грн. Натомість, відповідачем нараховано та виплачено індексацію без урахування базового місяця січня 2008 року. Відтак, позивач вважає такі дії протиправними, що є в свою чергу підставою для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

12.07.2021 року та 15.07.2021 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від військової частини 3011 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив про те, що позивач 18.01.2021 року звернувся з позовною заявою до військової частини ЗОН НГУ про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд. 19.03.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/466/21 позов позивача до військової частини ЗОН НГУ задоволено, а саме визнано протиправною бездіяльність, щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року, та зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за весь період служби. Військова частина ЗОН НГУ належним чином (у спосіб визначений судом), добровільно у повному обсязі виконала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме нарахувала грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року в сумі 3 578,77 грн.., та нарахували індексацію грошового забезпечення за весь період служби, виплата коштів в сумі 5 531,75 грн., які були перераховані на картковий рахунок позивача.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року). Зважаючи на ПКМУ 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» згідно п.п.1 пункту 1 зазначено що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також пунктом 3 передбачено що, міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471).

Також відповідач зазначає, пунктом 4 постанови зазначено керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати). У свою чергу, військова частина ЗОН Національної гвардії України, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України з січня 2016 року по квітень 2018 року у Міністерства внутрішніх справ України не було.

Міністерством внутрішніх справ України кошти для виплати індексації грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2020 року не виділялись на підставі статті 5 Закону № 1282-ХІІ та 6 Порядку 1078, в яких зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Така ж позиція викладена Міністерством соціальної політики України у роз`ясненнях від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16, від 08.08.2017 №13700/з, № 78/0/66-17. А Міністерство фінансів України в роз`яснені від 26.12.2017 №08040-11-10/36576 ще й повідомляє у виділенні додаткового фінансування на виплату індексації.

Вимогами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

В матеріалах справи не містяться докази оскарження звільнення позивача та/або наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а відтак станом на момент прийняття наказу командира військової частини ЗОН (по стройовій частині) від 14 листопада 2017 року № 279 солдат за контрактом ОСОБА_1 погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків.

У зв`язку із цим, на думку відповідача, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

12.07.2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив щодо позовної заяви, в якій позивачем зазначено про необґрунтованість та безпідставність доводів військової частини 3011 Національної гвардії України, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021 року зазначена вище справа розподілена та 26.05.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року прийнято до свого провадження позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення від 13.01.2017 року (серія НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3011 полковника В.М. Мельника (по стройовій частині) від 14.11.2017 року за №279 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: солдата за контрактом ОСОБА_1 (Г-040655), стрільця 1-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону, звільненого відповідно до пункту „і” частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини ЗОН від 19.10.2017 № 47 о/с в запас у зв`язку із закінченням строку контракту без права носіння військової форми одягу 14 листопада 2017 року, та направлено на військовий облік до Нововоронцовського ОРВК Херсонської області. Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 04.07.2014 № 638, виплачено: грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік в кількості 2 календарних днів; премію за період з 01 по 14 листопада 2017 року в розмірі 730 відсотків посадового окладу. Відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом МВС України від 23.01.2015 № 72, виплачено за період з 01 по 14 листопада 2017 року щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Вислуга років 14 листопада 2017 року становить: час служби в календарному обчисленні - 02 років 01 місяців 14 днів, час служби в пільговому обчисленні - 02 років 11 місяців 14 днів. Підстава: припис від 14.11.2017 №201, рішення на премію та надбавку, розрахунок вислуги років.

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №160/466/21 (суддя Букіна Л.Є.) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини 3011 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період за 2017 та індексації грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року. Зобов`язано військову частину 3011 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року. Зобов`язано військову частину 3011 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за весь період служби.

На виконання судового рішення від 16.03.2021 року військова частина 3011 Національної гвардії України нарахувала ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року в сумі 3 578,77 грн., та нарахувала індексацію грошового забезпечення за весь період служби, виплата коштів в сумі 5 531,75 грн., які були перераховані на картковий рахунок позивача 17.05.2021 рік, що підтверджено копіями платіжних доручень №726 від 13.05.2021 року у сумі 644,18 грн. та №725 від 13.05.2021 року у сумі 5531,75 грн., копією виписки по картковому рахунку позивача за період з 18.04.2021 року по 18.05.2021 року.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №160/466/21 останньому було нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку учасникам бойових дій у сумі 6175,93 грн. не зважаючи на те, що на його думку повинно було бути нараховано індексації за період з 01.10.2015 по 14.11.2017 р. р. в сумі близько 85 927,87 грн.

13.04.2021 року позивачем була подана заява до відповідача про надання інформації стосовно порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 14.11.2017 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року в справі № 160/466/21 та надання детального розрахунку нарахування індексації, вказання базового місяця для нарахування індексації і конкретну суму вказаної вище індексації.

На заяву позивача відповідач надав йому відповідь від 05.05.2021 року зат№6/11/32-606, в якій зазначив про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/466/21 прийнято до виконання.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ч. 6 ст.5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року (чинній з 11.10.2017 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Як вже зазначено вище, на виконання судового рішення від 16.03.2021 року у справі №160/466/21 військова частина 3011 Національної гвардії України нарахувала ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2017 року в сумі 3 578,77 грн., та нарахувала індексацію грошового забезпечення за весь період служби, виплата коштів в сумі 5 531,75 грн., які були перераховані на картковий рахунок позивача 17.05.2021 рік, що підтверджено копіями платіжних доручень №726 від 13.05.2021 року у сумі 644,18 грн. та №725 від 13.05.2021 року у сумі 5531,75 грн., копією виписки по картковому рахунку позивача за період з 18.04.2021 року по 18.05.2021 року.

При цьому, на думку позивача, останньому було нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку учасникам бойових дій у сумі 6175,93 грн. не зважаючи на те, що повинно було бути нараховано індексації за період з 01.10.2015 по 14.11.2017 р. р. в сумі близько 85 927,87 грн. з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 року.

Натомість, розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базового місяця), у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 жовтня 2020 року по справі № 240/11882/19 (провадження № К/9901/12396/20).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

В цій частині суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Водночас негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий та реальний захист життєво важливих прав та інтересів позивача.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць. Отже, до негайного виконання допускається рішення суду про "стягнення" відповідних виплат, а не про зобов`язання відповідача до їх нарахування та виплати позивачеві. Тобто, саме у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь позивача недоплачених сум заробітної плати та іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, суд повинен також визначити суму стягнення за один місяць та в цій частині допустити рішення до негайного виконання.

Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення означає, що суму невиплаченої індексації грошового забезпечення повинен визначити сам відповідач в процесі виконання рішення суду після набрання ним законної сили.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для звернення ухваленого рішення до негайного виконання.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір» та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини 3011 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії– відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник