Рішення № 98809268, 04.08.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.08.2021 227/1463/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 109235, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 травня 2020 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 567139079 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Наразі позивачу стало відомо, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання - виконавчого напису № 109235 від 20 листопада 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 109235, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» часткової заборгованості 14350 грн. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000 грн., прострочена заборгованість по невиплаченим відсоткам 9350 грн., плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1200 грн., які підлягають стягненню з боржника. Загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом - 15550 грн.

Вважає, що виконавчий напис вчинено в порушення норм діючого законодавства, оскільки у виконавчому написі не зазначено і позивачу наразі не відомо на підставі якого договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив право вимоги за договором № 567139079 від 30 травня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Не зрозуміло, чому саме за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року стягується сума заборгованості, як і не зрозуміло, яким розрахунком підтверджується безспірність вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 14350,00 грн. У наданих стягувачем документах відсутні будь-які відомості про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, тобто станом на 20 листопада 2020 року, у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» існувала безспірна заборгованість, як і докази на підтвердження того, що така заборгованість взагалі мала місце, її розмір, чи відповідав він сумам, які вказано у спірному виконавчому написі.

Відтак, має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувана і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З заявою про відкладення розгляду справи з повідомленням причин неявки до суду не звертались. Відзиву на позовну заяву та пояснення на неї до суду не надавали.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30 травня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 567139079, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. на строк, відповідно до п. 1.2. Договору, 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником, під 1,59 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування кредитом протягом періоду, визначеного в п. 1.2. (п. 1.3. Договору), та за користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк нараховується Базова процентна ставка 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.4. Договору). (а.с. 13, 14) Відповідно до п. 4.2. Договору, строк його дії вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують свої обов`язки за цим Договором та визначається, як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту. (а.с. 13-15)

Згідно графіку розрахунків (Додаток № 1 до Договору № 567139079 від 30 травня 2020 року), термін платежу 29 червня 2020 року. (а.с. 12)

20 листопада 2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 109235, про звернення стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором № 567139079 від 30 травня 2020 року, укладеним ним із первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником прав і обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», іменований – Стягувач, заборгованість за Кредитним договором № 567139079 від 30 травня 2020 року, строк платежу за яким настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 14350,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом – 9350,00 грн., плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1200,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, - 15550,00 грн. (а.с. 10)

Приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Олійник О.І. 24 березня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64949392 про стягнення за виконавчим написом № 109235 від 20 листопада 2020 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 15550,00 грн. (а.с. 17)

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

З вказаного виконавчого напису (а.с. 10) вбачається, що він вчинений на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок).

Так, статтею 88 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172, передбачено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а саме за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, було визнано незаконною та не чинною.

Згідно вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, вона набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року зазначена вище постанова була залишена без змін.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є не чинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не визначено моменту, з якого втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, а відтак вона втрачає чинність у загальному порядку - з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документі, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Посилання позивача на те, що у виконавчому написі не зазначено і позивачу наразі невідомо на підставі якого договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив право вимоги за договором № 567139079 від 30 травня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» спростовуються відомостями у виконавчому написі, з якого вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником прав і обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». (а.с. 10)

Тобто, у виконавчому написі вказано на підставі яких договорів було відступлено право вимоги за даним кредитним договором, в тому числі, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Відповідач не несе відповідальності за попереднього кредитора, тобто ТОВ «Таліон Плюс» щодо повідомлення позивача про відступлення права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Однак і самим відповідачем не надано жодних відомостей щодо повідомлення позивача про відступлення права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. (ч. 1 ст. 631 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. на строк по 29 червня 2020 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,59 % на суму кредиту за кожний день користування Кредитом, а з наступного дня і до повного погашення кредиту під 1,70 % на суму кредиту за кожний день користування Кредитом.

У зв`язку з чим було проведено стягнення саме за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року, тобто за один день у сумі 14350,00 грн. незрозуміло.

Ухвалу суду про витребування матеріалів виконавчого напису (документів, на підставі яких було вчинено цей виконавчий напис), яку Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було отримано 14 червня 2021 року, станом на день розгляду справи не виконано. Пояснень третьої особи щодо позову також не надавалось суду.

Проаналізувавши встановлені судом обставини та докази в їх сукупності, суд приходить переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними, оскільки суду не надано доказів того, що нотаріусу надані всі необхідні документі, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 840,80 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 531, 599, 610-611, 1054 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696; адреса місцезнаходження: вул. Звіринецька, буд. 63,м. Київ, 01014), треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир Житомирської області, 10008), Приватний виконавець Виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович (адреса місцезнаходження: вул. Макара Мазая, буд. 6, м. Маріуполь Донецької області, 87531), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 листопада 2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі № 109235, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 14350,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 грн., прострочена заборгованість по невиплаченим відсоткам – 9350,00 грн., плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1200,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом – 15550,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696; адреса місцезнаходження: вул. Звіринецька, буд. 63,м. Київ, 01014) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятиста восьми) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Л.С. Мацишин

04.08.2021