Вирок № 98808678, 23.07.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4145/20 Провадження № 1-кп/450/229/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого: судді Добош Н.Б.,

при секретарі судового засідання Гев`як Ю.С.,

за участі прокурора Лущанець Х.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Федак Р.Р.

представника потерпілого та цивільного позивача Татух М.Д.

цивільного позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000678 від 14.06.2020р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Львова, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, не працюючий, не інвалід, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

14 червня 2020 року близько 09 год. 00хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Citroen Xsara» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи ним із АЗС «WOG», що на автодорозі Київ-Чоп (552 км + 900м) поблизу с.Солонка Пустомитівського району Львівської області, на вказану автодорогу із подальшим наміром руху в сторону м.Чоп, порушив чинні вимоги «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.5; 2.3 (б,д);10.1 ПДР України, тобто проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, виїжджаючи із АЗС «WOG» на головну дорогу, а саме на автодорогу Київ-Чоп, маючи намір переїхати через проїжджу частину вказаної автодороги, щоб в подальшому рухатись в напрямку до м.Чоп, не зупинився перед виїздом на головну дорогу, щоб переконатись у безпеці здійснення вказаного маневру, розпочав рух з виїздом на смугу руху автомобіля марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, а саме: автодорозі Київ-Чоп в напрямку до м. Києва, не надав йому переваги в русі, внаслідок чого між транспортними засобами відбулось зіткнення.

В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 11 ребра справа, який викликав тривалий розлад здоров`я і за цією ознакою відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що 14 червня 2020 року при виїзді з автозаправної станції на автодорогу Київ-Чоп мав намір здійснити виїзд вліво в напрямку до м. Чоп. При виїзді видимість дороги була обмежена автобусом, який стояв на узбіччі. Маючи намір переїхати через проїжджу частину вказаної автодороги виїхав на неї, по якій на той момент рухався автомобіль марки «Toyota Camry» та відбулось зіткнення. Після події був доставлений у лікарню. ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе виним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкримінується, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України є правильною так як він порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, ативне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який щиро розкаюється, котрий раніше не судимий, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває, має на утриманні одну малолітню дитину.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення (в редакції чинній на момент дорожньо-транспортної пригоди) з позбавленням права керувати транспортними засобами і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертних досліджень: судової інженерно-транспортної експертизи № 15/2/741 в сумі 1634,50грн.; судової інженерно-транспортної експертизи № 15/2/743 в сумі 1634,50грн., судової інженерно-транспортної експертизи № 15/2/742 в сумі 2451,75грн., судової інженерно-транспортної експертизи № 15/2/1730 в сумі 1634,50грн., а в загальному 7355,25грн., слід стягнути в доход держави з обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Речові докази, а саме: автомобіль марки «Citroen Xsara» реєстраційний номер НОМЕР_1 із врахуванням розписки слід вважати повернутим законному володільцеві ОСОБА_4 ; автомобіль марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 із врахуванням розписки від 25.06.2020р. слід вважати повернутим власнику ОСОБА_2 ; CD-R диск із відеозаписом слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Що стосується заявленого цивільним позивачем ОСОБА_2 позову до обвинуваченого ОСОБА_1 і Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхової компанії, то суд приходить до наступного висновку.

Цивільний позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з цивільним позовом у кримінальному провадженні до відповідача ОСОБА_1 , який в подальшому уточнював 03.03.2021 р. до відповідачів ОСОБА_1 , ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія, у якому просив стягнути шкоду, завдану злочином. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12020140270000678 від 14.06.2020р., про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

ОСОБА_2 водій і власник транспортного засобу - автомобіля «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 (де перебував на момент ДТП потерілий ОСОБА_3 ), якому завдано майнову шкоду кримінальним правопорушенням, пов`язану з пошкодженням автомобіля, який внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження. . Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №95 від 07.07.2020р., вартість відновлювального ремонту згаданого автомобіля складає 505358,54грн. Крім того ним понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у сумі 3000,00 грн. та витрати на правову допомогу. Також вважає, що йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 25000,00 грн. Оскільки автомобіль ОСОБА_1 був застрахований ПАТ Українська пожежно-страховою компанією, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2065144, просить стягнути з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія130000,00грн. за шкоду заподіяну майну, з ОСОБА_1 375 358,54грн. матеріальної шкоди, 25 000,00грн. моральної шкоди та процесуальні витрати.

22.02.2021 р. від представника цивільного відповідача ОСОБА_1 – Федак Р.Р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він з позовними вимогами не погодився, зазначив, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 як водія наземного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», та у страховому полісі зазначено, що страховик відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження транспортному засобу (майну)третьої особи у розмірі 130 000,00грн., а тому вимоги про стягнення майнової шкоди слід заявляти саме до страхової компанії. Зазначив, що у висновку №95 автотоварознавчої експертизи зазначено, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Toyota Camry» станом на час ДТП становить 356170,00грн., що на 149188,54грн. нижче вартості відновлювального ремонту. Тому проводити відновлювальний ремонт є економічно невигідно. Згідно висновку експерта ринкова (залишкова) вартість автомобіля «Toyota Camry» в пошкодженому стані становить 166620,46грн., тому розмір матеріальної шкоди, який був завданий внаслідок ДТП становить 189549,54грн. Окрім цього зазначив, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу завдання йому моральної шкоди. Вказує, що позивач не надав суду відомостей про отримання від страхової компанії сум страхового відшкодування. З огляду на вказане, просить залишити цивільний позов без розгляду.

24.06.2021р. від представника ПрАТ «УПСК» Басюк Б.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він з позовними вимоги не погодився, оскільки, відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВС України від 02.07.2004р. р. №13 не підлягають розгляду у кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред"явленого обвинувачення. Такі позови заінтересовані особи можуть пред"явити в порядку цивільного судочинства. Зауважив, що право особи, яка має право на отримання страхового відшкодування не є безумовним, а пов`язуєтьсяч з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхового відшкодування. Однак, позивач не подавав до страхової компанії заяви, необхідної для прийняття вмотивованого рішення. Вказує, що відповідно до п.п.37.1.4 п.37.1 ст.37 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого. Ні позивач, ні Страхувальник визначеного у п.33-1.1 ст.33-1 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язку щодо сприяння страховику у розслідуванні причин та обставин ДТП не виконали. Представник у відзиві зазначає, що за правилами предметної підсудності позовні вимоги особи, яка має право на отримання страхового відшкодування до страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги залишити без розгляду.

19.07.2021 року представником цивільного позивача ОСОБА_5 подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що 15.06.2020р. цивільний позивач повідомив ПрАТ «УПСК» про дорожньо-транспортну пригоду та за їх рекомендацією 16.06.2021р. звернувся до відділення (представників) ПрАТ «УПСК» у м. Львові із заявою. Експертом ПрАТ «УПСК» транспортний засіб оглянутий на штрафмайданчику (де транспортний засіб перебував під арештом після ДТП). 06.07.2020р. ОСОБА_2 повторно звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою про проведення додаткового огляду та направив цю заяву на електронну адресу ПрАТ «УПСК», що підтверджується копією заяви та електронним листом.

В частині заявленого цивільного позову ОСОБА_2 від 20.01.2021 р., який уточнювався 03.03.2021 р., суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 встановлено, що транспортний засіб марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .

Як вбачається з висновку №95 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 07.07.2020 р. судовим експертом Галамай Я.І., ринкова вартість автомобіля марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 до моменту пошкодження у ДТП 14.06.2020р. становить 356170,00грн. Ринкова вартість даного автомобіля в пошкодженому стані становить 166620,46грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 07.07.2020р. пошкоджень внаслідок ДТП 14.06.2020р. в цінах на дату обстеження становить 505358,54грн.

Відповідно до ст.30 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц зробив такий правовий висновок. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Такий же висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 754/10777/15-ц.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди цивільному позивачу ОСОБА_2 завдано майнову шкоду у розмірі 189549,54 грн.

Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО № 2065144 від 01.10.2019р. ОСОБА_1 застраховано транспортний засіб марки «Citroen Xsara» реєстраційний номер НОМЕР_1 страховою компанією ПрАТ «УПСК», термін дії якого з 02.10.2019 року по 01.10.2020р.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі №465/4621/16 встановлено, що положення ч.1 ст.128 КПК України щодо можливості пред"явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред"явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов"язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з МТСБУ у справі, що розглядається. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що цивільний позов може бути пред"явлено в межах кримінального провадження до МТСБУ як до цивільного відповідача, оскільки його зобов"язання витікають із положень Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Пред"явлення цивільного позову до страховика у кримінальному провадженні є можливим без попереднього звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

За п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Згідно п.9.4 ст.9 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхові виплати за договорами обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Судом встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання обвинуваченим ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки «Citroen Xsara» реєстраційний номер НОМЕР_1 п.п. 1.5; 2.3 (б,д);10.1 ПДР України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія майнової шкоди у розмірі 130 000,00грн. ( в межах суми страхового відшкодування) підлягає до задоволення. Щодо позовної вимоги про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_1 , то із врахуванням викладеного вище, така підлягає до часткового задоволення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути майнової шкоди, завданої злочином, а саме 59549,54грн. (189549,54грн. – 130000,00грн.).

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає наступне.

За п. 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку із істотним пошкодженням транспортного засобу, порушенням звичного способу життя через пошкодження автомобіля як засобу пересування, тому враховуючи характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті відповідає сумі в 5000 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Цивільним позивачем заявлено вимоги про стягнення судових витрат, зокрема, на оплату судової експертизи у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується договором № 43 від 07.07.2020р. про виконання судової експертизи, висновком № 95 судової автотоварознавчої експертизи.

Понесення витрат на правову допомогу підтверджується договором, актами про надані юридичні послуги, квитанціями про оплати. Детальний опис наданих послуг зазначено в актах про надання юридичних послуг від 20.01.2021р. та від 20.07.2021р. на загальну суму 14 500,00грн.

Згідно вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру заявлено до двох цивільних відповідачів, а тому судові витрати, що складаються з витрат на проведення експертизи та за надання правової допомоги, підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог: з ПрАТ «УПСК» підлягає стягненню на користь цивільного позивача 8750,00грн. судових витрат; з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь цивільного позивача 1411,38грн судових витрат.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400, 00 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертних досліджень в сумі 7355,25 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 – задоволити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 завданої майнової шкоди у розмірі 59549,54грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 54 копійок) та 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень завданої моральної шкоди, 1411,38грн. судових витрат.

Стягнути з цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681) на користь цивільного позивача ОСОБА_2 130000,00 (сто тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень завданої майнової шкоди та судових витрат у розмірі 8750,00грн.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_2 – відмовити.

Речові докази, а саме: автомобіль марки «Citroen Xsara» реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим законному володільцеві ОСОБА_4 ; автомобіль марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику ОСОБА_2 ; CD-R дискіз відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяН. Б. Добош