Рішення № 98808436, 05.08.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/949/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради

про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позові вказує, що 07.01.2010 року між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений усний договір найму житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно на один рік. Відповідно до чого ОСОБА_2 отримав обговорену суму грошей відповідно до договору, та уїхав на постійне місце проживання в Канаду. Через рік позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку в АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_2 07.01.2010 року надав право на реєстрацію та проживання за вказаною адресою ОСОБА_1 , який проживає за даною адресою з січня 2010 року, що підтверджується актом депутата Кілійської міської ради від 07.06.2021 року. Таким чином вказані обставини підтверджують факт вселення позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловий будинок за зазначеною адресою в чужий будинок. Та з того часу позивач почав користуватися житловим будинком проводити капітальні ремонти, у тому числі і у подвір`ї, що здійснюється ними і на сьогоднішній день, тобто з 07.01.2010 року по червень 2021 року. Вказаний факт підтверджує безперервне володіння чужим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 на протязі десяти років. Факт укладення усного договору найму житлового будинку за зазначеною адресою між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надане право реєстрації та проживання за вказаною адресою - ОСОБА_1 ; та безперервним володінням та користуванням позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловим будинком як своїм власним більше десяти років, а саме з 07.01.2010 року по червень 2021 року, підтверджується Актом депутата Кілійської міської ради від 07.06.2021 року. Таким чином позивач вважає за можливим стверджувати факт, того що він – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалий час (більше десяти років) добросовісно відкрито та безперервно володіє нерухомим майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_2 . Житловий будинок в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок № 1132 від 24.11.1998 року, який зареєстрований Кілійським районним бюро технічної інвентаризації 24 листопада 1988 року в реєстр. кн. №2, стор.146, реєстр. ном. 1195. Більше того, ОСОБА_2 , надав позивачу ОСОБА_1 , свою заяву від 11.12.2020 року, яка засвідчена нотаріально в установленому законом порядку 11.12.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина Канади № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , усвідомлюючи правову природу та наслідки даної заяви, без будь-якого примусу фізичного та психологічного, внаслідок попередньо обумовленої домовленості з гром. України ОСОБА_1 , відмовляється від житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою орієнтовною площею 0,32 га, яка розташована під цим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , на користь громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . В даній заяві ОСОБА_2 вказав, що за вищевказаною адресою він не проживає з 1992 року, та претензій щодо оформлення прав гром. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на майно у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою орієнтовною площею 0,32 га, яка розташована під цим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , він не має та в подальшому не матиме. Відсутність ОСОБА_2 на території України, відсутність належних правовстановлюючих документів на нерухоме майно та неможливість їх оформлення в нотаріальному порядку унеможливлює оформлення прав в позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

Представник позивача надав заяву, згідно якої просив суд задовольнити та розглянути справу за його відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача – Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив, в якому просив суд розглянути справу без його присутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до технічного паспорту, складеного ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації», житловий будинок по АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 51,3 кв.м. та загальною площею 104,9 кв.м., сараю - літ. Б, бані – літ. В, літньої кухні – літ. Г, сараю – літ. Д, сараю – літ. Е, вбиральні – літ. Ж, навісу – літ. З, надвірних споруд - № 1,2,4,5,6,9, І-ІІ, /а.с. 9-11/.

Житловий будинок в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № 1132 від 24.11.1998 року, який зареєстрований Кілійським районним бюро технічної інвентаризації 24 листопада 1988 року в реєстр. кн. №2, стор.146, реєстр. ном. 1195, /а.с. 12/.

ОСОБА_2 , надано ОСОБА_1 , заяву від 11.12.2020 року, яка засвідчена нотаріально в установленому законом порядку 11.12.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина Канади № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , усвідомлюючи правову природу та наслідки даної заяви, без будь-якого примусу фізичного та психологічного, внаслідок попередньо обумовленої домовленості з гром. України ОСОБА_1 , відмовляється від житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою орієнтовною площею 0,32 га, яка розташована під цим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , на користь громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживає з 1992 року, та претензій щодо оформлення прав гром. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на майно у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою орієнтовною площею 0,32 га, яка розташована під цим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , він не має та в подальшому не матиме, /а.с. 8/.

З акту про встановлення фактів від 07.06.2021 р. наданого депутатом Кілійської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрито та безперервно володіє житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 з 07.01.2010 р. по теперішній час, тобто вже більше 10 років.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України" від 11 лютого 2010 року № 1878-УІ зі змінами станом на 04.07.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі правовстановлюючого документу. Та із заявою щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно може звернутися лише власник, або уповноважена ним особа.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України набувачеві достатньо володіти чужим майном із дотриманням вимог, встановлених законом.

Статтею 344 ч.1 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Згідно із ст.344 ч.4 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» - Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Згідно п.п. 11-12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» - Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення статей 16, 344, 396 ЦК, до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог статей 387, 391 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво на право власності на житлове майно, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 344, 396 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно- задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 51,3 кв.м. та загальною площею 104,9 кв.м., сараю - літ. Б, бані – літ. В, літньої кухні – літ. Г, сараю – літ. Д, сараю – літ. Е, вбиральні – літ. Ж, навісу – літ. З, надвірних споруд - № 1,2,4,5,6,9, І-ІІ, в порядку набувальної давності.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан