Рішення № 98804788, 30.07.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1593/21

Провадження № 2/456/810/2021

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в якості відшкодування шкоди 19689,80 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 19 квітня 2018 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2803-18-00011, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 . 07 червня 2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 і транспортного засобу «Шевроле», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2018 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася в наслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України. До ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся Страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши при цьому усі необхідні документи. 03.09.2018 ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі калькуляції № КАП-11 від 09.08.2018 було складено страховий акт ЗСКА-8348 та розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати Страхувальнику. На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 48654,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18602 від 04.09.2018. На момент ДТП цивільна відповідальність Відповідача була застрахована у ПрАТ АСК «Скарбниця», яка сплатила на користь Позивача страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 28964,20 грн. Вважає, що залишок у розмірі 48654,00 - 28964,20 = 19689,80 грн. відшкодовується безпосередньо винуватцем ДТП, тобто Відповідачем.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2021 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 19/

На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 30 квітня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області /а.с. 21/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.05.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.05.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 22/.

Ухвалою суду від 25.05.2021 судове засідання відкладено на 19.07.2021 /а.с. 26/.

Розгляд справи по суті відбувся 30.07.2021 за участі відповідача ОСОБА_1 .

Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог. Вини у вчиненому ДТП не заперечив. Вказав, що сума заподіяних збитків знаходилась у межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ПрАТ АСК «Скарбниця» було здійснено виплату страхового відшкодування відповідно до проведеної оцінки, яке отримано позивачем, що не заперечується ним у пред`явленому позові. Проте незгода позивача з розміром виплаченого йому страхового відшкодування не дає йому права вимагати стягнення різниці з нього як винуватця ДТП, оскільки виплачена позивачем сума страхового відшкодування знаходиться в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять їх у суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи, сторони суду не повідомляли, при тому, що в силу ч. 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 червня 2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 /а.с. 8/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» /а.с. 7/.

19 квітня 2018 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2803-18-00011, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 6/.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , застрахована у ПрАТ АСК «Скарбниця» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2879453. Розмір франшизи становить 500 гривень. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100000 гривень /а.с. 32, 36/.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.218 винуватцем вищевказаної ДТП, яка мала місце 07.06.2018, визнано ОСОБА_1 /а.с. 9/.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

08.06.2018 ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» звернулося до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування стосовно страхового випадку, що відбувся 07.06.2018 о 12:00 на перехресті вулиць Сколівська-Болехівська в м. Стрию з участю автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», під керуванням ОСОБА_2 , вказавши обставини настання події, пошкодження транспортного засобу, отримані внаслідок настання події та надавши схематичне зображення ДТП /а.с. 10-11/.

08.06.2018 представником ПАТ «СК «Українська страхова група» проведено огляд пошкодженого автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , результати якого відображено в Акті огляду пошкодженого автомобіля від 08.06.2018 /а.с. 12/.

03.09.2018 ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі калькуляції № КАП-000011 від 09.08.2018, виконаної ФОП ОСОБА_5 , було складено страховий акт № ЗСКА-8348 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 48654,00 грн /а.с. 13-15/.

04.09.2018 відповідно до платіжного доручення № 18602 ПАТ «СК «Українська страхова група» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_5 відповідно до складено страхового акту ЗСКА-8348 48654,00 грн за ремонт автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» /а.с. 16/.

ПрАТ АСК «Скарбниця» виплатило позивачу ПрАТ «СК «Українська Страхова Група» страхове відшкодування у розмірі 28964,20 грн відповідно до страхового акту № 108/цв/18, що підтверджується платіжним дорученням № 2497 від 01.02.2019 /а.с. 36 на звороті/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з вимогою позивача про відшкодування відповідачем шкоди, а саме: різниці між фактичним розміром виплаченого потерпілому страхового відшкодування і страховою виплатою, отриманою від страховика винуватця ДТП (відповідача).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 68-74 постанови від 04 липня 2018 року №755/18006/15-ц зробила правовий висновок, вказавши, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У даному випадку судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки, яким керував відповідач (винуватець ДТП), була застрахована в межах страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100000,00 грн, розмір франшизи 500 грн.

Отже, в даному випадку належним відповідачем за позовом про відшкодування матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності на суму 100000,00 грн є саме ПрАТ АСК «Скарбниця», а не відповідач ОСОБА_1 .

Фактично, як слідує з матеріалів справи, спір існує не між позивачем та відповідачем, а між позивачем та ПрАТ АСК «Скарбниця», оскільки позивач не погоджується з розміром страхового відшкодування, який був виплачений йому ПрАТ АСК «Скарбниця», і в такому випадку він повинен пред`являти своїх позовні вимоги саме до ПрАТ АСК «Скарбниця», а не до відповідача, оскільки загальна сума його претензій та виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 48654,00 грн не виходить за межі страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка становить 100000,00 грн.

Разом з тим суд вважає за необхідне звернути увагу, що ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, франшиза - це ті збитки, попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку.

Позивач не зазначає про отримання від відповідача грошових коштів в якості сплати франшизи. Заперечив виплату такої і відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України доказів щодо сплати позивачу франшизи у розмірі 500 гривень відповідач під час розгляду справи не надав.

Таким чином, сума франшизи в розмірі 500,00 грн підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» є підставними виключно в частині стягнення з відповідача суми франшизи в розмірі 500 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення з урахуванням встановлених судом обставин.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 57,64 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (500,00х2270: 19689,80 =57,64).

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області 28.08.2014, РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (03038, місто Київ, вул. Федорова Івана, 32А; ЄДРПОУ 30859534, МФО 30859524, р/р НОМЕР_6 в АБ «Укргазбанк») 500 (п`ятсот) гривень в якості відшкодування шкоди та 57,64 грн (п`ятдесят сім грн 64 коп.) сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.08.2021.

Суддя Л.В.Гула