Постанова № 98800980, 29.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11948/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області Ярмошевича Ігоря Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати дії інспектора батальйону №1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Рівненській області Ярмошевича І.О. протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАИ № 4286340 від 31 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правпорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 31 травня 2021 року відносно нього інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. В постанові зазначено, що він, керуючи мотоциклом "Tailg 300r", не був в застебнутому мотошоломі та не мав права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії. В дійсності жодних порушень Правил дорожнього руху ним допущено не було. 31 травня 2021 року, рухаючись на своєму електроскутері «Rover Tailg», був зупинений велопатрулем у складі двох поліцейських. Після зупинки інспектор пояснив, що він вчинив порушення вимог правил дорожнього руху, рухаючись із розстебнутим мотошоломом. Після усунення порушення інспектор попросив пред`явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс. Він надав йому своє посвідчення водія та пояснив, що інші документи надати не може, оскільки відповідно до діючих Правил дорожнього руху України посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс для його електроскутера є необов`язковими, оскільки потужність двигуна даної моделі становить до 1200 ват, а відповідно ПДР України запитувані документи є обов`язковими для електроскутерів з потужністю понад 3000 ват. Після перевірки талону на електроскутер та звірки VIN коду інспектор перевірив електроскутер по базі та погодився, що потужність скутера дійсно до 1200 ват. Однак, відразу після цього почав розглядати справу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було винесено оскаржувану постанову. Згідно інструкції користувача до електроскутера «Ampera ROVER» потужність двигуна даного електроскутера даної моделі становить 1200 Ват, тобто 1 кВт. Пунктом 2.1а ПДР передбачено, що посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорї поивнен мати при собі водій механічного транспортного засобу, а згідно п.1.10 ПДР транспортні засоби з потужністю двигуна до 3000 Ват не є механічними транспортними засобами.

Ухвалою від 15 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 21 липня 2021 року суд за клопотанням представника позивача залучив до участі у справі як співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

20 липня 2021 року суд отримав відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову мотивує тим, що позивач керував транспортним засобом - електроскутером не був в застебнутому мотошоломі, та не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, та керував транспортним засобом, що не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.1а ПДР та статтю 15 Закону України "Про дорожній рух", чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП. Розгляд справи проводився в порядку, передбаченому ст.279 КУпАП, позивача було повідомлено про розгляд справи, ознайомлено зі ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Згідно п.1ю10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. У ПДР України відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, аналізуючи визначення "транспортний засіб", можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення людей, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 електроскутер використовувався як транспортний засіб, останній, згідно вимог Правил дорожнього руху повинен був керувати транспортним засобом, що зареєстрований у встановленому законом порядку, в застебнутому мотошоломі, з наявністю посвідчення водія відповідної категорії. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4286340 від 31 травня 2021 року винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Факт порушення зафіксовано портативним відеореєстратором поліцейського, що є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правпорушення.

29 липня 2021 року представник позивача подала суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 31 травня 2021 року інспектором батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Ярмошевичем І.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4286340, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 31 травня 2021 року о 12 год. 33 хв. у м.Рівне по вул.Замкова, 34 водій, керуючи мотоциклом Tailg 300г не був в застебнутому мотошоломі та не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а. ПДР та ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушив п.2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При цьому, суд звертає увагу, що оспорювана постанова складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. В роздрукованому тексті постанови в графі "Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення:" містяться записи кульковою ручкою, здійснені нерозбірливим почерком. У відзиві представник відповідача вказує, що окрім ч.2 ст.126 КУпАП, позивачем порушено також ч.5 ст.121 та ч.6 ст.121 КУпАП, а справи про адміністративні правпорушення об`єднані відповідно до ст.36 КУпАП. Однак, в графі 6 "Місце вчинення правопорушення" квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови, яка є продовженням складеної у вигляді стрічки постанови, суть і обставини вчиненого правопорушення за змістом аналогічні вказаним у графі 5 постанови та містять жодного посилання на вчинення позивачем адміністративних правопорушень за ч.5 ст.121 та ч.6 ст.121 КУпАП. Крім того, оскаржувана постанова не містить підпису особи, яка винесла постанову. Враховуючи, що внесені до постанови кульковою ручкою доповнення не застережені підписом особи, яка їх здійснила, і їх неможливо однозначно витлумачити через нерозбірливість написання, суд перевіряє оскаржувану постанову на предмет дотримання положень ч.2 ст.2 КАС України в межах притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина друга статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, серед яких передбачено обов`язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» №3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За правилами п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п.2.1 ПДР України.

Згідно з наведеним у п.1.10 ПДР України визначенням терміну "транспортний засіб" це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. "Механічний транспортний засіб" - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Відповідно до п.3 розділу "Загальні положення" Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року (зі змінами), транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії. Зокрема, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт. До категорії А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Зазначені положення свідчать про те, що обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А1, А поширюється лише на водіїв, що керують відповідними транспортними засобами, які відносяться до механічних, тобто з потужністю електродвигуна понад 3 та 4 кВт.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував мотоциклом «Tailg 300г».

29 травня 2018 року позивач придбав електроскутер «Ampera 01 Blak ROVER», що підтверджується копією товарного чека. Ідентифікуючі ознаки транспортного засобу зазначені в талоні із VIN-кодом «TAILG». В інструкції користувача до придбаного позивачем електроскутера «Ampera ROVER» в розділі Технічні характеристики потужність двигуна даної моделі електричного скутера становить 1200 Вт, тобто 1 кВт.

Таким чином, транспортний засіб «Ampera ROVER» з потужністю електродвигуна 1 кВт, не належить до механічних транспортних засобів, а тому особа, яка ним керує, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1а ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин постанова серії ЕАН № 4286340 від 31 травня 2021 року підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій інспектора до задоволення не підлягають, оскільки при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 статті 126 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Відтак, в позові до інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Ярмошевича І.О. необхідно відмовити з підстави подання його не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відтак, підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 74, 77, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4286340 від 31 травня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.

В задоволенні позову до інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області Ярмошевича Ігоря Олександровича відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 454 грн у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Ст.Бандери,14а; код ЄДРПОУ 40108646;

відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Рівненській області Ярмошевич Ігор Олександрович, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Ст.Бандери,14а;

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя