Ухвала суду № 98796285, 03.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 серпня 2021 року м. Київ № 826/2206/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Деснянського районного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Деснянського районного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язано Деснянський районний суд міста Києва поновити ОСОБА_1 у штатному складі суддів Деснянського районного суду міста Києва з 17 січня 2017 року.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму суддівської винагороди за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2017 року по 18 серпня 2020 року у розмірі 1 499 734,28 грн (один мільйон чотириста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 28 коп).

Рішення суду в частині виплати суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 5 255,00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн 00 коп).

В решті позовних вимог та у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення - відмовити.

09 липня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про винесення додаткового судового рішення у даній справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат на поштові відправлення, пов`язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, в заяві про зміну предмета позову від 22.10.2020 року викладено заяву про намір подати докази, що підтверджують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судове засідання для розгляду вказаного клопотання призначено на 29 липня 2021 року.

29 липня 2021 року відповідачем до суду подано заперечення проти заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання призначене на 29.07.2021 року прибув представник позивача та представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, інші учасники справи не прибули, про день, час і місце судового засідання належним чином повідомлені. Суд заслухавши думку учасників справи, вирішив подальший розгляд клопотання здійснювати в режимі письмового провадження.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд дійшов про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення з огляду на таке.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 138 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

В той же час, компенсація витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду здійснюється у порядку, передбаченому статтею 138 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Процесуальним законом встановлено, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об`єднанням «Столична колегія адвокатів» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №3/06/20 від 08.09.2020 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору №3/06/20 від 08.09.2020 року за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного договору.

Згідно п. 3 додатку № 2 до Договору про надання правової допомоги №3/06/20 від 08.09.2020 року щодо порядку визначення ціни договору, оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 5-ти банківських днів на підставі актів прийому виконаних робіт (надання послуг).

Згідно Акта від 06.07.2021 року про часткове виконання завдання (доручення) №1 (прийому виконаних робіт) до договору про надання правової допомоги №3/06/20 від 08.09.2020 року за надання правової допомоги Клієнт зобов`язаний сплатити Виконавцю 46200,00 грн. без ПДВ та відшкодувати понесенні витрати на суму 287,28 грн.

Однак, на підтвердження оплати наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №3/06/20 від 08.09.2020 року, суду не надано жодного доказу.

На підставі вищенаведених обставин суд зазначає, що позивачем не доведено факту понесення ним витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду, а тому у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи, що рішенням суду було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача судового збору і позивачем доведено, що ним здійснено витратити на правничу допомогу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 138, 139, 143, 243, 246, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда