Ухвала суду № 98796159, 27.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

27 липня 2021 року м. Київ № 560/1058/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та нечинним наказу в частині, стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та нечинним абзац 9 пункту 8 Розділу V Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 №2025/5, а саме слова «у жилих приміщеннях та камерах дільниці посиленого контролю»; стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти в сумі 180000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії абзац 9 пункту 8 Розділу V Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 №2025/5.

В обґрунтування даної заяви Позивачем зазначено про очевидну протиправність оскаржуваного наказу та про порушення його прав оскаржуваними нормами.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд звертає увагу, що частиною 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Суд зазначає, що протиправність оскаржуваних положень нормативно-правового акта не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, відповідно до частини 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта не допускається.

Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись положеннями статей 114, 117 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Клименчук