Рішення № 98795602, 04.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2892/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Варняка С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

27.07.2021 року представник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що 09 лютого 2021 року між ОСОБА_1 , (Клієнт) та адвокатом Базилєвою Ю.О. (Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги.

Пунктами 1.1, 1,2 договору передбачено, що Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити на належному рівні роботи, вказані в цьому договорі, та передані Клієнту результати цих робіт, а Клієнт погоджується прийняти виконані робочі та виплатити Виконавцю винагороду за виконання робіт.

Договір про надання правової допомоги та акт прийняття-передачі виконаних робіт, підтверджують факт виникнення обов`язку у позивача заплатити суму гонорару.

Тому, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу сумі 12000,00 грн.

Представник позивача просить стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові втрати у сумі 12000,00 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить дану заяву розглядати без участі позивача та її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути клопотання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року у справі № 540/2892/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 ( середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 03 червня 2021 року (включно) по 13 червня 2021 року (включно) у сумі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 69 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат та вказано про надання детального їх розрахунку протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з приписами ч. 3-5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з приписами п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту рішення суду від 21.07.2021 року видно, що при його ухваленні не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 04.05.2021 року, ордер серії АО № 103944 від 21.07.2021 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2457, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 21.07.2021 року.

Відповідно да акту приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 21.07.2021 року загальна сума наданих адвокатом Базилєвою Ю.О. послуг складає 12000 гривень, а саме:

- зустріч та проведення усної консультації Клієнта, правовий аналіз первинних документів (1 год.) - 1000,00 грн,;

- підготовка та подання позовної заяви (2 год.) - 3000,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив (2 год. ) - 2000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях у суді першої інстанції (1 судове засідання) - 1000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатських запитів (2 шт. ) - 1000,00 грн.,

- гонорар успіху (50 %) - 4000,00 грн.

Суд зазначає, що зустріч та проведення усної консультації, правовий аналіз документів - це дії, спрямовані на підготовку та подання позовної заяви. Таким чином, сума витрат за дані послуги, що підлягає стягненню з відповідача становить 3000,00 грн.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять адвокатських запитів у кількості 2 шт., тому витрати за складання та направлення адвокатських запитів у сумі 1000,00 грн. не підлягають стягненню.

Таким чином, дослідивши акт виконаних робіт, який містить перелік наданої правової допомоги (послуг), її вартість та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Стосовно розподілу судових витрат в частині витрат щодо "гонорару успіху" (50 %) у сумі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, відповідно до п. 3.3 договору від 04.05.2021 року у випадку отримання позитивного результату, Клієнт додатково сплачує Виконавцю гонорар успіху у розмірі 50 % гонорару визначеного актом виконаних робіт.

Слід зазначити, що за положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат.

Так, дійсно для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі № 540/2576/20.

Відповідно до договору від 04.05.2021 року Клієнт додатково сплачує Виконавцю гонорар успіху у розмірі 50 % гонорару визначеного актом виконаних робіт.

Сума витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6000,00 грн. Таким чином, 50 % гонорару становить 3000,00 грн.

За таких обставин, суд робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу "гонорар успіху" у розмірі 3000,00 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 9000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867311, вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, м. Одеса, 65017) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 ( дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 106030000