Рішення № 98795312, 04.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 р. справа № 520/8742/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Голового управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області №340899 від 28.04.2021 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.07.2021 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якої просив суд ухвалити додаткове рішення по справі №520/8742/21, яким відшкодувати судові витрати на користь громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 , пов`язаних з правничою допомогою в загальній сумі 5500,00 грн.

03.08.2021 через канцелярію суду надійшли заперечення на заяву з питань відшкодування судових витрат, в якій Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області просило суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України, суд вважає можливим розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн та додані до нього документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

На підтверження розміру витрат на професійну правничу допомогу, адвокат Вітер Н.В. надала до суду копію договору про надання правничої допомоги №Д-13/21 від 05.04.2021, додаткову угоду №2 від 05.04.2021 до договору про надання правничої допомоги №Д-13/21 від 05.04.2021, акт №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 28.07.2021 до договору про надання правової допомоги №Д-13/21 від 05.04.2021, платіжні доручення від 28.07.2021 на загальну суму 5500,00 грн.

Як вбачається з копії акту виконаних робіт, адвокатом Вітер Н.В., надавалися позивачу послуги щодо складення та подання позовної заяви 19.05.2021 (3,5 год.) - 3000,00 грн, складення та подання відповіді на відзив Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області 14.06.2021 (3 год.) - 2500,00 грн. Всього - 5500,00 грн.

Надаючи оцінку необхідності повернення на користь позивача витрат на адвокатську допомогу, суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності та розглядалась в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, оцінивши всі аспекти даної справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 5500,00 грн, суд вважає, що заявлена до стягнення сума не є співмірною зі складністю справи та з фактичним обсягом виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, з прийняттям додаткового рішення про стягнення на користь громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) 00 коп.

Керуючись статтями 132, 139, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі 520/8742/21 - задовольнити частково.

Прийняти додаткове рішення, яким стягнути на користь громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - відсутній) за рахунок бюджетних асигнувань Голового управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 37764460) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Горшкова