Ухвала суду № 98795098, 03.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про повернення позову

03 серпня 2021 р. справа № 520/11757/21 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник; здобувач ОГД) до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про: 1) визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги; 2) зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок щодо виплати ОСОБА_1 , недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій, у розмірі 6.800,00 грн., -

встановив:

01.07.2021р. у зв`язку з недоліками в оформленні матеріалів адміністративного позову у вигляді ознак заявлення позову поза межами строку звернення до суду позов було залишено без руху. Дану ухвалу позивачем було отримано 29.07.2021р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

02.08.2021р. до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, де заявник спочатку стверджує, що у березні 2021 року хворів, що перешкодило йому вчасно звернутися до суду, а потім пояснює, що про своє порушене право щодо отримання допомоги до 5 травня 2020 року дізнався лише після хвороби, коли ознайомився з рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі за позовом свого колишнього товариша по службі, і саме з цієї дати має обраховуватися строк на звернення до суду із даним позовом.

З цього приводу суддя вважає за необхідне наголосити, що у силу ч.2 ст.44 та ч.1 ст.45 КАС України усі суб`єкти права повинні добросовісно опікуватись станом власних прав (інтересів) та обов`язків.

Запровадження інституту давності та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суддя вважає, що заявнику слід взяти до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а у спорах між приватною особою – громадянином та Державою в особі компетентного адміністративного органу з приводу призначення, нарахування виплати пенсії (тобто у правовідносинах, які є подібними до спірних), установлений ст.122 КАС України строк звернення до суду застосовується; для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 18.11.2020р. у справі №380/5202/20 на відносини з приводу виплати разової грошової допомоги до 5 травня у порядку Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється 6-місячний строк на звернення до суду.

За правилом ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду слід обраховувати з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за загальним правилом, у спірних правовідносинах цей строк має обраховуватися з календарної дати отримання громадянином у власність коштів від органу публічної адміністрації у межах ініційованої останнім процедури переказу безготівкових грошей, коли позивач поза розумним сумнівом мав об`єктивну можливість пересвідчитись, що отримав виплату у меншому розмірі, ніж очікував.

Проте, як вже було зазначено в ухвалі від 01.07.2021р. по справі №520/11757/21 про залишення позову без руху, у силу ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, суд дійшов до висновку, що задля забезпечення для приватної особи найсприятливіших умов для захисту своїх прав у судовому порядку, у спірних правовідносинах строк звернення до суду слід обраховувати з 01 жовтня кожного календарного року. У спірному випадку це 1 жовтня 2020 року.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом (перебіг подій у розгляді Верховним Судом зразкової справи №440/2722/20) не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на фізичну можливість заявника вчинити процесуальну дію по зверненню до суду.

Надані заявником медичні документи за власним твердженням заявника стосуються періоду березня 2021р., тобто за строком ймовірної втрати заявником працездатності охоплюють не увесь період позовної давності у спірних правовідносинах та за змістом не засвідчують виникнення істотних чи суттєвих перешкод у вчиненні процесуальної дії з приводу звернення до суду.

До того ж суддя, змушений констатувати, що надана заявником медична довідка датована - 26.03.2021р., а позов подано до суду засобами поштового зв"язку - 26.06.2021р., тобто по минуванню значного проміжку часу від настання задекларованої заявником події погіршення стану здоров`я.

При цьому, ані у тексті позову, ані у тексті заяви про поновлення строку звернення до суду заявником не спростовано, що протягом цього часу заявник знаходився на території України, під впливом дії нездоланних та непереборних факторів, котрі б об`єктивно заважали (перешкоджали) або хоча б утруднювали звернення до суду (у тому числі і у стані розладу здоров`я), не перебував.

Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів неусвідомлення обставини порушення власних прав або наявності поважних причин, які протягом вказаного періоду часу непереборно перешкоджали зверненню заявника до суду, до матеріалів позову та заяви не подано.

Тому суддя доходить до висновку, що заяву про поновлення строку на звернення до суду належить залишити без задоволення, унаслідок чого позов підлягає поверненню у порядку ч.2 ст.123 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя, -

ухвалив:

1.Заяву про поновлення строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

2.Позов - повернути заявникові.

3.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

5.Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).

Суддя Сліденко А.В.