Рішення № 98792578, 04.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8888/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 83% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 05.03.2019 за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці недоплачених сум пенсії за вислугу років з 05.03.2019 у розмірі 83% позивачу від відповідних сум грошового забезпечення, визначених довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачу пенсії під час її перерахунку з 01.04.2019 від відповідних сум грошового забезпечення за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату різниці недоплачених сум пенсії позивачу з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, від відповідних сум грошового забезпечення за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 26.11.2002 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 83% грошового забезпечення. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 та на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. Однак при цьому перерахунку відповідачем протиправно, на думку позивача, застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежено пенсію позивача максимальним розміром. Протиправність таких дій відповідача позивач аргументує тим, що відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії. Щодо застосування обмежень розміром 10 прожиткових мінімумів позивач покликається на те, що таке ґрунтується на нормах законодавчих акті, що визнані неконституційними, втратили чинність стосовно пенсій призначених за умовами Закону №2262-ХІІ.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100% підвищення пенсії та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.12.2020 № 22/С, виданої Львівським обласним військовим комісаріатом. Вказує на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням 83% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром. Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці недоплачених сум пенсії позивачу з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, від відповідних сум грошового забезпечення за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С, з врахуванням раніше виплачених сум, представник відповідача зазначає, що така носить перспективний характер і заявлена на майбутнє.

На спростування доводів відповідача позивач подав відповідь на відзив.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 14.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII. Пенсія за вислугу років призначена позивачу з 26.11.2002 у розмірі 83% грошового забезпечення при вислузі років 31 рік.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 1.380.2019.000101 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6600/20 визнано протиправними дії Львівського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії; зобов`язано Львівський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від № 22/С від 11.12.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01.04.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату № 22/С від 11.12.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01.04.2019; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

На виконання вказаного рішення суду відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату № 22/С від 11.12.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 54879, доплата пенсії позивачу на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 за період 05.03.2019 по 04.09.2019 становить 10138,05 грн (а.с. 14).

Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 54879 від 20.04.2021, доплата пенсії позивачу на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 становить 118998,23 грн (а.с. 15).

При цьому, як встановлено з довідки про перерахунок пенсії, при проведенні зазначеного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області застосовано відсоткове значення розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення; підсумок пенсії з надбавками 17436,43 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 4057 грн та підвищення 13379,43 (100% від 13379,43) склав 17436,43 грн (а.с. 16).

На звернення позивача про перерахунок йому пенсії, виходячи з розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення, відповідач листом від 30.04.2021 № 1300-5203-В/39476 повідомив, що при проведенні перерахунку пенсій на виконання рішення суду пенсія за вислугу років обчислюється в розмірі, визначеному статтею 13 Закону №2262-ХІІ, в редакції, яка діяла на дату, з якої рішенням зобов`язано провести такий перерахунок, якщо інше не передбачено рішенням суду. Зазначено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20, яке набрало законної сили 09.04.2021, Головним управлінням виконано. Здійснено перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та з 01.04.2020 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено основні і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія). Оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20 не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням 83% сум грошового забезпечення, основний розмір пенсії за вислугу років визначено відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ, чинної на дату перерахунку пенсії, тобто із 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 20-21).

Покликаючись на те, що відповідачем протиправно застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту свого порушеного права.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 1.380.2019.000101 встановлено, що ОСОБА_1 з 26.11.2002 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII як особа, що має достатній для призначення цього виду пенсії стаж служби (31 рок); пенсію призначено в розмірі 83% від грошового забезпечення. При прийнятті в 2002 році рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 83% від суми грошового забезпечення заявника. Чинна на той момент редакція частини другої статті 13 Закону №2262-XII обмежувала основний розмір пенсії максимальною величиною, що складала 90% відповідних сум грошового забезпечення. Надалі ця норма двічі зазнала змін щодо встановлення (зменшення) граничного розміру пенсії за вислугу років - спочатку з 90 до 80 (2011), а надалі - до 70 відсотків грошового забезпечення (2014).

Стаття 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону №2262-XII, а іншими нормами права, а саме статтею 63 Закону №2262-XII, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) (з урахуванням змін, внесених Постановою №103).

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.

При прийнятті рішення суд враховує висновки щодо застосування статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.09.2020 за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18.

Так, Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Оскільки норма частини другої статті 13 Закону №2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії позивача (на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20) є безпідставним, що свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений Законом.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С відповідно до статті 63 Закону №2262-XII виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, у цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження позивачу пенсії під час її перерахунку з 01.04.2019 від відповідних сум грошового забезпечення за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці недоплачених сум пенсії позивачу з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, від відповідних сум грошового забезпечення за довідкою Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С, з врахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХВ 54879, проведеного на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 380/12490/20, за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 позивачу підлягають виплаті такі суми пенсії: за квітень - листопад 2019 року у розмірі 12241,75 грн, за грудень 2019 року - 13202,06 грн, за січень - червень 2020 року - 16380,00 грн, за липень - листопад 2020 року - 17120,00 грн, за грудень 2020 року - квітень 2021 року - 17436,43 грн (а.с. 15).

При цьому, десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність у період з 01.04.2019 по 30.04.2021 становило: у березні - черевні 2019 року - 14970,00 грн, у липні - листопаді 2019 року - 15640,00 грн, у грудні 2019 року - червні 2020 року - 16380,00 грн, у липні - грудні 2020 року - 17120,00 грн, у січні - квітні 2021 року - 17690,00 грн.

З огляду на викладене, вбачається що у період з січня 2020 року по листопад 2020 року відповідачем при перерахунку пенсії позивача застосовано її обмеження максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Перевіряючи правомірність дій відповідача в частині обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 911-VIII, чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня дія ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.

Поряд з цим, відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня дія ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Тобто, вказане означає, що протягом 2017 року та в подальшому ст. 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 21 листопада 2019 у справі № 295/2039/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що статтею 43 Закону № 2262-XII не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а відтак, застосування такого обмеження відповідачем щодо пенсії позивача 0 01.04.2019 є протиправним.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд керується тим, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначена правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

У той же час, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, обмеження пенсії максимальним розміром у вигляді десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, застосовується до тих пенсій, що призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.

Позивачу пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначена з 26.11.2002.

Таким чином, дія наведених положень також не може бути застосована до позивача, оскільки пенсію йому призначено задовго до їх прийняття.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019.

Відтак, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку те, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача у розмірі 908,00 грн стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення", пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії під час її перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату різниці недоплачених сум пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № 22/С, з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885).

Суддя Сидор Н.Т.