Рішення № 98792270, 30.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6629/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

керівник Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей;

- зобов`язати Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області виконати у повному обсязі визначені законодавством повноваження спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.

Ухвалою судді від 26.04.2021 прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно з інформацією Козівської ОТГ від 16.02.2020 встановлено, що на території Козівської об`єднаної територіальної громади проживає 2501 дитина, у т.ч. 23 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, 19 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах (з «неблагополучних» сімей). Проте, у порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей у складі відповідних виконавчих органів Козівської сільської ради не утворено службу у справах дітей. Згідно з інформацією Служби у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації від 24.02.2021 встановлено, що на території Козівської сільської ради проживає 18 дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на Первинному обліку служби у справах дітей; 5 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах та перебувають на Первинному обліку служби у справах дітей; 1 дитина, яка набули статус в інших регіонах, а проживає на території Козівської сільської ради разом з піклувальником. До Козівської об`єднаної територіальної громади підлягають передачі 19 особових справ дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 20 особових справ осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та 5 особових справ дітей, які опинились у складних життєвих обставинах. На даний час функції щодо дотримання прав та законних інтересів дітей, які знаходяться на території Козівської міської ради, в тому числі надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки/піклування, влаштування в прийомну сім`ю, в дитячий будинок сімейного типу, дотримання прав усиновлених дітей, розгляд житлових та майнових питань, надання дозволів на цілодобове перебування дітей у закладах інституційного догляду, дотримання прав дитини зі сторони батьків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів, заходи щодо вчинення насильства в сім`ї, виконує служба у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації. Окрім цього, з метою соціально-правового захисту дітей лише на служби у справах дітей покладено ведення Єдиного електронного банку даних дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і громадян, які бажають взяти їх на виховання та Єдиного електронного банку даних дітей, які опинились у складних життєвих обставинах (наказ Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 28.04.2007 №1386). Проте, у порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей у складі відповідних виконавчих органів Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області не утворено службу у справах дітей.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з інформацією Козівської ОТГ від 16.02.2020 встановлено, що на території Козівської об`єднаної територіальної громади проживає 2501 дитина, у т.ч. 23 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, 19 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Також зазначено, що у складі Козівської сільської ради служба у справах дітей не утворена.

Протиправність бездіяльності Козівської сільської ради щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов`язання до вчинення дій є предметом заявленого Першим заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №3 даного адміністративного позову.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 1311 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 3, ч. 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, з даним позовом прокурор набув статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання відповідача утворити у складі виконавчих органів ради Службу у справах дітей, відсутній.

Згідно з п.1 ст. 3 Конвенції ООН "Про права дитини" (від 20.11.1989, ратифікованої постановою Bерховної Pади №789-ХІІ від 27.02.1991) (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.2, 3 ст.3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 19.10.1973) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст.10 цього ж Пакту декларує визнання Державами - учасницями, що сім`ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою. Дітей і підлітків має бути захищено від економічної і соціальної експлуатації.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначає Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".

Згідно ст.1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 12 вищевказаного Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тобто, саме на Службу у справах дітей покладено ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Згідно з ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пп.пп. 6, 8 п. "б" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I - III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем).

За приписами пп. 2, 2-1 п. "б" ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов, зокрема, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами КМУ від 15.11.2017 № 877 та від 11.04.2018 № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З урахуванням наведеного, об`єднані територіальні громади мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №800 затверджено Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, та внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866), якими визначено органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей.

Відповідно до п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Згідно з інформацією Козівської ОТГ від 16.02.2020 встановлено, що на території Козівської об`єднаної територіальної громади проживає 2501 дитина, у т-ч. 23дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, 19 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах «неблагополучних» сімей.

Згідно з інформацією Служби у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації від 24.02.2021 встановлено, що на території Козівської сільської ради проживає 18 дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на Первинному обліку служби у справах дітей; 5 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах та перебувають на Первинному обліку служби у справах дітей; 1 дитина, яка набула статусу в інших регіонах, а проживають на території Козівської сільської ради разом з піклувальником.

До Козівської об`єднаної територіальної громади підлягають передачі 19 особових справ дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 20 особових справ осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та 5 особових справ дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Проте, у порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей у складі відповідних виконавчих органів Козівської сільської ради не утворено службу у справах дітей.

На переконання суду така ситуація створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань соціально-правового захисту дітей - мешканців громади.

Таким чином суд вважає, що відповідач, як орган місцевого самоврядування, допустив у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства не утворив службу у справах дітей у складі відповідних виконавчих органів ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, та враховуючи визнання відповідачем позову повністю, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, такі не належить стягувати з відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 183, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (вул. Шевченка, 8, м. Стрий, Львівська область, 82400) до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області (вул. Європейська, 46, с. Козьова, Стрийський район, Львівська область, 82631, ЄДРПОУ 04370455) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.

Зобов`язати Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області виконати у повному обсязі визначені законодавством повноваження спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 04.08.2021.

Суддя Кедик М.В.