Ухвала суду № 98791143, 04.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4042/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації (далі - відповідач) у якому позивач просить суд

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації перерахувати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату суми недоплаченої частини допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми;

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації перерахувати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату суми недоплаченої частини допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує дії відповідача у тому числі щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в меншому розмірі.

Разом з тим, до суду звернувся 30.07.2021, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначив, що у зв`язку з введенням на території України карантинних заходів з 12.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 22.04.2020 № 291, який в подальшому неодноразово продовжувався позивач не мав можливості вчасно звернутися до суду з позовом про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Вважає обставини, викладені у клопотанні, щодо часу його звернення об`єктивними та такими, що свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі.

При цьому 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.

Більш того, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності звернення особи до відповідача у строк до 30.09.2020 та не отримання ним до 30.09.2020 виплати йому такої допомоги шестимісячний строк звернення до суду обраховується з 30.09.2020.

Натомість у разі не звернення із заявою до 30.09.2020 щодо отримання виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з дня, до якого учасникам бойових дій/інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, тобто до 05 травня та закінчується 05.11.2020.

Тобто, перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з дати отримання позивачем допомоги до 05 травня за 2020 рік.

У позовній заяві позивач вказує, що у квітні 2020 року йому виплачено разову грошову допомогу у сумі 1390 грн, разом з тим до суду із позовом про оскарження дій відповідача у тому числі щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в меншому розмірі позивач звернувся лише 30.07.2021 тобто з пропуском строку звернення до суду.

Щодо звернення позивача у червні 2021 року до УСЗН Старобільської РДА із заявою про перерахунок та доплату щорічної грошової допомоги у тому числі до 05 травня за 2020 рік, суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 (провадження № К/9901/15971/20).

Також суд зазначає, що Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про не нарахування та невиплату як учаснику бойових дій щорічної грошової допомоги до 5 травня у повному обсязі у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20.

Викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду в частині оскарження дій щодо виплати грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, суд не вважає поважними, адже належних, допустимих та достовірних доказів того, що позивач був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк, матеріали позову не містять.

Суд зауважує, що позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду із позовом під час дії карантину засобами поштового або електронного зв`язку.

За таких обставин суд вважає, запропонувати позивачу надати клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження дій відповідача щодо виплати грошової допомоги, як учаснику бойових дій, до 05 травня за 2020 рік із наведенням поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Також суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

В порушення частини п`ятої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України позивачем не підтверджено належним чином відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачу слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом семи календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження дій відповідача щодо виплати грошової допомоги, як учаснику бойових дій, до 05 травня за 2020 рік із наведенням при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних підтверджуючих документів;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.В. Тихонов