Рішення № 98791043, 02.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2440/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти за прострочення виконання виконавчого листа Олександрійського міськрайонного суду від 12.08.2011 р. №2а-2609/2011 розмірі 27 256 гривень 84 копійки, яка складається з 3 % річних - 6429 гривень 00 копійок, інфляційні втрати у розмірі 20827 гривень 84 копійки, шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.04.2015 він подав до Управління державної виконавчої служби України Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області пакет документів та виконавчий лист Олександрійського міськрайонного суду від 12.08.2011 №2а-2609/2011 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії перерахувати та виплатити йому державну та щомісячну пенсію відповідно до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 22.08.2010 до 22.07.2011 року.

Сума нарахування по вказаному виконавчому листу склала 40740 гривень 93 гривень і була виплачена позивачу Головним управлінням державної казначейської служби України у Кіровоградській області лише 13.10.2020, тобто з порушенням строку нарахування коштів, який склав 1923 дні.

Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду.

26 травня 2021 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.16).

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.04.2015 подав до Управління державної виконавчої служби України Головного територіального управління юстиції у Кіровофадській області пакет документів та виконавчий лист Олександрійського міськрайонного суду від 12.08.2011 №2а-2609/2011 про зобов`язання Управління пенсійного фонду України в м. Олександрії перерахувати та виплатити державну та щомісячну пенсію відповідно до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 22.08.2010 до 22.07.2011(а.с.8).

Сума нарахування по вказаному виконавчому листу склала 40740 гривень 93 гривень і була виплачена позивачеві Головним управлінням державної казначейської служби України у Кіровоградській області лише 13.10.2020, тобто з порушенням строку нарахування коштів, який склав 1923 дні.

Листом Міністерства Юстиції України №9047/М-27712/1/5.2.2 від 01.03.2021 позивачеві було роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду (а.с.9-11).

Не погоджуючись з несвоєчасним виконанням рішення суду, позивач просить стягнути з держави компенсацію за прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку із зростанням індексу інфляції та трьох процентів річних від прострочення суми.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до частини 1 вказаного Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Водночас, діючим законодавством визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 3 Перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Згідно з ч.1 ст.5 положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Також, суд зазначає, 06.02.2013 набув чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з абз.2 п.2 Порядку №845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З урахуванням наведеного правового регулювання спірних відносин суд зазначає, що виплата належних позивачу грошових коштів має здійснюватися у порядку черговості, а також в межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.

Крім того, суд зазначає, з аналізу наведених норм вбачається, що виконання рішень суду саме про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України, як центральний орган виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із визначенням тримісячного строку виконання вказаних рішень.

Стягнення з боржника інфляційних витрат регулюється статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у справі №2а-11853/10/1570 від 18.07.2018 р. (провадження №К/9901/11867/18).

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (просп. Винниченка, 1а, м.Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ 37918230) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти за прострочення виконання виконавчого листа Олександрійського міськрайонного суду від 12.08.2011 р. №2а-2609/2011 розмірі 27 256 гривень 84 копійки, яка складається з 3 % річних - 6429 гривень 00 копійок, інфляційні втрати у розмірі 20827 гривень 84 копійки, шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула