Рішення № 98791021, 04.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року м. Київ № 320/13364/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63, код ЄДРПОУ 34977156), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та проведення дій з примусового виконання постанови №ІАВ00653058 від 07.08.2020, винесеної посадовими особами Департаменту патрульної поліції, про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2020 №6376741.

У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2020 №63767471 та вчиняються виконавчі дії.

Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.01.2021 о 09.00 год.

Вказаною ухвалою зобов`язано відповідача до дати судового засідання подати до суду відзив на позовну заяву.

12 січня 2021 року судом зареєстровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. В той же час відзиву на позов відповідачем не подано.

У судових засіданнях 18.01.2021, 09.02.2021, 15.02.2021, 05.03.2021 оголошувались перерви.

15 березня 2021 року позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 зареєстрований з 18.11.2014 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується штампом у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 .

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 позивач є власником транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_4 та на час реєстрації Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області транспортного засобу - 17.08.2013, позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, на позивача накладено штраф у розмірі 255 грн. за порушення п. 12(6) Правил дорожнього руху України, що полягає у перевищенні швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год (частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Вказане перевищення швидкості руху транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_4 зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 011-0519.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що вона набирає законної сили 14.09.2020. Строк пред`явлення її до виконання - до 07.10.2020. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною 2 статті 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують штраф у подвійному розмірі - 510 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції 09.11.2020 надіслало (відмітка відділення Укрпошти від 09.11.2020) до відповідача заяву про примусове виконання постанови серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 разом з постановою серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020.

Заява Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції зареєстрована відповідачем 30.11.2020 за №36338.

За наслідками розгляду заяви Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції щодо примусового виконання постанови серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020, 02.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63767471 з примусового виконання постанови серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020.

Також, 02.12.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №63767471 винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 369,00 грн., про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів 930 грн.

У наведених постановах державного виконавця від 02.12.2020 адресою боржника зазначено: Київська область, м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 10.

Згідно довідок Укрпошти, постанови відповідача від 02.12.2020 повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За наслідками ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження, згідно заяви останнього від 06.12.2020, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження ВП №63767471 та вчинення інших виконавчих дій з примусового виконання постанови серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 та прийняття відповідних рішень під час вчинення виконавчих дій у ВП №63767471.

На переконання позивача, відповідач прийняв до виконання постанову Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 та відкрив виконавче провадження 02.12.2020 поза межами строку, встановленого законодавством для звернення до примусового виконання постанови, якою на позивача накладено штраф. Також постанови, прийняті у виконавчому провадженні ВП №63767471, всупереч чинному законодавству не були направлені на адресу місця проживання позивача що вказана у його паспорті, а саме: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.

За наведених обставин, вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини 1 та 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно частини 1 статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 2 цієї статті постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

В силу приписів статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 300-1 КУпАП встановлений порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Положеннями статті 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно з ч.1 ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Як було зазначено вище та вбачається із постанови Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020, остання набрала законної сили 14.09.2020.

Пред`явлена до примусового виконання (направлена до Бориспільського МВДВС Центрального МУМЮ (м. Київ)) згідно відмітки Укрпошти - 09.11.2020.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки згідно встановленого Законом тримісячного строку на пред`явлення до примусового виконання постанови Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 припадав на 08.11.2021, що був вихідним днем, приймаючи до уваги наявну в матеріалах справи копію відомості від 06.11.2020 щодо відправлення поштової кореспонденції, прийнятої працівником поштового відділення 09.11.2020, з урахуванням вимог статей 299, 300-1, 307, 308 КУпАП, статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" постанова Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 була пред`явлена до примусового виконання в межах граничного строку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", а отже дії відповідача щодо винесення постанови від 02.12.2020 про відкриття виконавчого провадження №63767471 з примусового виконання постанови Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020 узгоджувалися з положеннями статей 3, 4, 12, 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Верховний Суд у пункті 28 постанови від 27.03.2019 по справі № 826/15117/17 нагадав, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття (вчення) оспорюваних рішення, дії чи допущення бездіяльності.

Так, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені обов`язки і права виконавця під час примусового виконання виконавчого документа.

При цьому, у відповідності з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений правом з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Враховуючи раніше викладені обставини та норми чинного на той час законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вчинення відповідачем виконавчих дій та прийняття відповідних рішень під час примусового виконання (щодо винесення постанов від 02.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №63767471 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 369,00 грн., про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів 930 грн.) відповідало вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання оскаржуваної позивачем постанови в межах даної адміністративної справи протиправною, як власне і дій відповідача пов`язаних із складенням останньої.

Утім, як вбачається із матеріалів справи та наявних заперечень позивача, вказана постанова не була направлена за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Так, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 позивач є власником транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_4 та на час реєстрації Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області транспортного засобу - 17.08.2013, позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Пунктом 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, визначено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або непридатного для використання, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до пункту 39 Порядку №1388 у разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що з 18.11.2014 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

В силу вимог пунктів 33, 39 Порядку №1388 при зміні адреси реєстрації позивач був зобов`язаний перереєструвати транспортний засіб за новою адресою та отримати відповідне свідоцтво на загальних підставах, чим зазначити нове місце розташування свого транспортного засобу.

В той же час доказів перереєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_4 у відповідності до вимог пунктів 33, 39 Порядку №1388, позивачем не надано.

Згідно статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 адресою власника транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_4 на час реєстрації Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області транспортного засобу - 17.08.2013, зазначено: Київська область, м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 10, - така ж адреса була вказана у постанові Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ №00653058 від 07.08.2020.

Однак через не виконання позивачем дій, пов`язаних із перереєстрацією належного йому транспортного засобу у зв`язку зі зміною зареєстрованого місця проживання, оскаржувана постанова не була направлена позивачу за належною адресою, що в свою чергу призвело до необізнаності позивача про наявність як постанови про застосування штрафу так і відповідного виконавчого провадження та власне призвело до неможливості скористатися правом, передбаченим зокрема статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині повідомлення вірної адреси місця реєстрації позивача.

У той же час, враховуючи визначені Кодексом адміністративного судочинства України завдання та основні засади адміністративного судочинства, суд враховує, що згідно вищевказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в межах спірного виконавчого провадження міг скористатися наданим йому Законом правом та задля з`ясування усіх обставин справи вчинити дії пов`язані із з`ясуванням актуального місця реєстрації позивача.

Крім цього, виходячи із аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен перевірити, що боржник своєчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, що власне передує винесенню постанов пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у тому числі про арешт коштів боржника.

Тобто, боржник має бути обізнаний про відкриття виконавчого провадження та наданий у постанові про його відкриття строк самостійного виконання.

Отже, не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, а в даному випадку фактично направлення такої постанови за неналежною адресою боржника, фактично виключає правомірність стягнення з боржника в тому числі і виконавчого збору, адже в такому разі відсутня обізнаність боржника щодо відкриття виконавчого провадження та встановлений строк добровільного виконання, у разі не вчинення боржником дій з виконання під час перебігу якого виникне підстава для стягнення з боржника виконавчого збору, незалежно від вчинення самим державним виконавцем дій з примусового виконання.

У свою чергу, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця відкласти виконавчі дії у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, а тому відповідач міг та повинен був пересвідчитися, що боржник своєчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і тільки після цього виносити постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Позаяк саме встановлення обставин щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження є вирішальним фактом при визначенні права державного виконавця на початок проведення виконавчих дій про примусовому виконанню виконавчого документу, тобто боржник має бути обізнаний про відкриття виконавчого провадження і мати можливість самостійного виконання відповідного рішення, з урахуванням викладеного у сукупності, а саме встановлені судом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, зважаючи на завдання адміністративного судочинства, суд вбачає наявність підстав для скасування оскаржуваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2020 №6376741.

При цьому, суд приймає до уваги, що штраф за адміністративне правопорушення, що слугував підставою для винесення відповідачем у подальшому оскаржуваної постанови, було сплачено позивачем та ним не оскаржувався.

За правилами пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням.

Зважаючи на викладене, з огляду на відсутність у спірної постанови та дій відповідача щодо її складання такої властивості, як протиправність, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача саме скасування цієї постанови.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 по справі №826/15117/17.

Як наслідок, підсумовуючи все викладене вище, надавши оцінку всім аргументам, доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно матеріалів справи, за подання до суду даного адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. (квитанція №0.0.1937365367.1 від 11.12.2020).

Оскільки судом вирішено задовольнити заявлені позовні вимоги в межах даного адміністративного позову частково, у пропорційному співвідношенні до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2020 №6376741.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63, код ЄДРПОУ 34977156) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.08.2021

Суддя Панченко Н.Д.