Рішення № 98790889, 30.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року справа №320/254/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненого позову від 19.01.2021, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 надати податкову знижку у розмірі 9666,00 грн. згідно вимог пп.166.3.6 ст. 166 Податкового кодексу України на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області підготувати та подати для виконання висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.02.2019 між ним, його дружиною ОСОБА_2 та ТОВ «Неомед 2007» було укладено договір про надання медичних послуг із застосуванням репродуктивних технологій ДРТ-М-136, відповідно до умов якого вартість послуг становила 53700,00 грн. Оплата послуг здійснювалась двома частинами: 19.02.2019 в сумі 26850,00 грн. та 13.03.2019 в сумі 26850,00 грн.

18.11.2020 для отримання податкової знижки позивачем було подано електронну податкову декларацію про майновий стан і доходи через кабінет електронних послуг за реєстраційним номером 45172707. При цьому, 16.12.2020 позивачем було додано до електронної декларації заяву про надання податкової знижки до Вишгородської ДПІ ГУ ДПС у Київській області разом із необхідними документами.

Позивач вказує, що відповідно до довідки про його доходи заробітна плата позивача за 2019 рік становила 173751,97 грн., сума утриманого ПДФО - 31275,37 грн., отже розмір податкової знижки становить 9666,00 грн. (53700,00 грн. х 0,18).

Позивач зазначає, що 16.12.2020 старшим державним ревізором - інспектором Вишгородського відділу податків та зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Київській області Ріпою Наталією Вікторівною було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача про майновий стан і доходи, за результатами якої було відмовлено у наданні податкової знижки з мотивів відсутності у договорі підстав для отримання податкової знижки, проте не роз`яснено чому саме. У телефонному режимі позивачем було з`ясовано, що у наданні податкової знижки відмовлено через відсутність у договорі слова «запліднення» та відсутність у фіскальних чеках даних платника та призначення платежу.

Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні податкової знижки не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до умов договору позивачу та його дружині надавався комплекс послуг з лікування безпліддя, в умовах in vitro із застосуванням інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія (EKO + Intra Cytoplasmic Sperm Injection (ICSI)). Договір містить роз`яснення, що таке допоміжні репродуктивні технології та етапи надання послуг, які відповідають Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Після виконання договору було діагностовано вагітність, проте на 5-6 тижні відбулось завмирання плоду. Видані в клініці фіскальні чеки також відповідають вимогам закону, оплата також підтверджена довідкою клініки.

На думку позивача, податкова декларація про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки була подана в строки, передбачені законом, та до податкової декларації були додані всі підтверджуючі документи, які відповідають вимогам закону, тому дії ГУ ДПС у Київській області є протиправними та суперечать чинному законодавству.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пп. 166.3.6 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік. Посилається на те, що до складу податкової знижки можна включити тільки вартість процедур, передбачених Міністерством охорони здоров`я відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, а саме: ЗІВ - вартість інвітро (1VF), IKCI - ін`єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту(IKSI), Ісч - інсемінація спермою чоловіка, Ісд - інсемінація спермою донора, ЕТ - ембріотрансфер, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Відповідач вказує, що за результатами перевірки податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2019 рік, додатку Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи та переліку документів, встановлено, що згідно наданих копій платіжних документів (квитанцій), неможливо ідентифікувати платника податків, яким фактично понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій, чим порушено вимоги пп.166.2.1 п.166.2 ст. 166 ПКУ, а в наданому договорі відсутні підстави для отримання податкової знижки, а саме вартість процедур, передбачених наказом МОЗ №787 від 09.09.2013.

Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що надані договір та квитанції відповідали чинному законодавству станом на момент укладення договору та здійснення розрахунків. Також вказав, що прізвища, ім`я, по батькові платника, фіскальний чек відповідно до вимог чинного законодавства станом на 2019 рік містити не повинен, тому для підтвердження платника і призначення платежу позивачем було надано відповідачу довідку з ТОВ «Неомед 2007» про період і про особу, якою здійснено оплату.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 здійснено заміну відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.05.2004 (а.с.50-51).

Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що зареєстрований Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 23.09.2017 (а.с.25).

16.02.2019 позивач разом зі своєю дружиною звернулись зі спільною заявою до Медичного центру «Мати та дитина» ТОВ «Неомед 2007» щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, а саме надання медичної допомоги методами допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування безпліддя методикою проведення запліднення in vitro (ЗІВ) / методикою Інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія (ІЦІС) (а.с.59-60).

16.02.2019 між Tовариством з обмеженою відповідальністю «Неомед» (виконавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (пацієнти) був укладений договір №ДРТ-М-136 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати пацієнту оплатні високоспеціалізовані медичні послуги із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, а пацієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість. Вартість послуг за даним договором становить 53700,00 грн. (а.с.53-56).

Додатком №1 до договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 затверджено комплекс послуг по вчиненню допоміжних репродуктивних технологій, а саме: контрольована стимуляція яєчників, трансвагінальна пункція яєчників, інтрацитоплазматична ін`єкція сперматозоїдів, культивування ембріонів, перенесення ембріонів у порожнину матки пацієнтки, медикаментозний супровід програми ЕКЗ «Валентинка», підтримка лютеїнової фази, аналіз крові на ХГЛ, консультація лікаря репродуктолога або УЗД в термін до 10 тижнів, швидкий тест на визначення ХГЛ в зразках сечі (а.с.57).

Зі змісту довідки ТОВ «Неомед 2007» від 16.11.2020 №483 вбачається, що пацієнтці ОСОБА_2 була надана медична послуга «Програма ЕКЗ Валентинка - 2» згідно з договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн. Оплата медичної послуги пацієнтом ОСОБА_1 була проведена: 19.02.2019 в сумі 26850,00 грн.; 13.03.2019 в сумі 26850,00 грн. Вартість ЗІВ в даній програмі - 26840,00 грн. (а.с.58).

Згідно фіскальних чеків від 19.02.2019 на суму 26850,00 грн. та від 13.03.2019 на суму 26850,00 грн., виданих ТОВ «Неомед 2007», на рахунок ТОВ «Неомед 2007» було сплачено 53700,00 грн. (а.с.61).

Також, 16.02.2019 та 23.02.2019 ТОВ «Неомед 2007» було складено акти про надані медичні послуги по вчиненню допоміжних репродуктивних технологій (аналізи, консультації лікаря генетика та гінеколога-репродуктолога, медикаментозний супровід послуги) на загальну суму 17146,00 грн. (а.с.116-122).

За надані медичні послуги, зазначені в актах, на рахунок ТОВ «Неомед 2007» позивачем було сплачено кошти на загальну суму 17146,00 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків: від 16.02.2019 №21444 на суму 1723,00 грн., від 16.02.2019 №21443 на суму 1000,00 грн., від 16.02.2019 №21442 на суму 4000,00 грн., від 16.02.2019 №21441 на суму 6417,00 грн., від 16.02.2019 №21390 на суму 396,00 грн., від 23.02.2019 №22006 на суму 3610,00 грн. (а.с.43-44).

Після виконання умов договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 пацієнту ОСОБА_2 діагностовано ознаки завмерлої вагітності в малому терміні (6 тижнів), що підтверджується висновком УЗ-моніторингу від 27.09.2019 (а.с.24).

Також судом встановлено, що відповідно до довідки про доходи заробітна плата позивача за 2019 рік становить 173751,97 грн., з якої сума утриманого ПДФО - 31275,37 грн. (а.с.26).

18.11.2020 ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС у Київській області (Вишгородська ДПІ) через кабінет електронних послуг податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік (а.с.47-49).

У вказаній податковій декларації позивачем визначено суму річного доходу у розмірі 173751,97 грн. (рядок 12), та розраховано суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 9665,98 грн. (рядок 14), а також визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року у розмірі 9665,98 грн.

До податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік позивачем подано розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік (додаток Ф3), в якому розраховано суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 9665,98 грн. (а.с.90-91).

За наслідками обробки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік із додатком Ф3, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію №2 про прийняття податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 (а.с.92).

16.12.2020 позивачем було подано до відповідача заяву про надання податкової знижки разом із копіями документів, що підтверджують витрати на проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_2 . В заяві просив прийняти до уваги уточнюючі реквізити банківського рахунку для перерахування коштів, надати письмову відповідь після перевірки даних, де зазначити суму та термін повернення коштів (податкової знижки) (а.с.128).

Будь-якої відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

16.12.2020 ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку з питання подання ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 №45172707, за результатами якої складено акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-04-16/ НОМЕР_3 (а.с.84-86).

Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-0416/ НОМЕР_3 , камеральною перевіркою встановлено, що сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, є більшою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету. За даними камеральної перевірки сума податку, що підлягає поверненню з бюджету дорівнює нулю, відхилення із даними платника становить 9665,98 грн.

В акті камеральної перевірки зазначено, що платником порушено вимоги Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 та пп.166.1.2 п. 166.1 ст. 166, пп.166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп.166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України. Враховуючи викладене контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність в договорі підстави для отримання податкової знижки.

Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки платника з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування ОСОБА_1 (код класифікації доходів бюджету 11010500) 18.11.2020 контролюючим органом відображено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 у розмірі 9665,98 грн., проте того ж дня 18.11.2020 в ІКП контролюючим органом проведено операцію зі збільшення переплати за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 на суму 9665,98 грн., у зв`язку з чим сума податку, що підлягає поверненню, дорівнює 0 (а.с.93).

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп. «а» п.30.9 ст.30 ПК України податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом ІV ПК України.

Статтею 162 ПК України передбачено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пп.166.1.1 п.166.1 ст.166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Згідно з пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних роздрукованих документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПК України).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, встановлений п.166.3 ст.166 ПК України.

Згідно з пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік.

Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту 166.4. статті 166 ПК України платник податку має право скористатись податковою знижкою до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством та має право включити до податкової знижки суму не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Пунктами 179.1, 179.5 статті 179 ПК України установлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.179.8 ст.179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Судом встановлено, що позивач звертався до Головного управління ДПС у Київській області із заявою про надання податкової знижки за проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_2 та подавав необхідний пакет документів: податкову декларацію про майновий стан і доходи; копію паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків, Свідоцтво про шлюб; копію Договору з ТОВ «Неомед 2007»; копії чеків (квитанцій) про оплату за надані медичні послуги; довідку про заробітну плату.

Проте відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 було встановлено порушення вимог Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, а саме встановлено відсутність у договорі підстав для отримання податкової знижки, а також порушення п.п.166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що до складу податкової знижки можна включити тільки вартість процедур, передбачених Міністерством охорони здоров`я відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, а саме: ЗІВ - вартість інвітро (1VF), IKCI - ін`єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту(IKSI), Ісч - інсемінація спермою чоловіка, Ісд - інсемінація спермою донора, ЕТ - ембріотрансфер, проте у договорі встановлено відсутність підстав для отримання податкової знижки. Також згідно наданих позивачем копій платіжних документів (квитанцій), неможливо ідентифікувати платника податків, яким фактично понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у договорі від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 процедур, передбачених Міністерством охорони здоров`я відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, як підстави для відмови у наданні позивачу податкової знижки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 281 Цивільного кодексу України, повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Статтею 48 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено, що застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Так, наказом Міністерством охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні (далі - Порядок №787).

Даний Порядок №787 регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров`я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій (далі - ЗОЗ), та визначає механізм та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій.

Допоміжні репродуктивні технології (далі - ДРТ) - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах in vitro; in vitro - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом (п.1.1. Порядку №787).

Пунктом 3.3. Порядку №787 передбачено етапність проведення ЗІВ:

відбір та обстеження пацієнтів;

контрольована стимуляція яєчників (індукція суперовуляції);

моніторинг фолікулогенезу та розвитку ендометрія;

трансвагінальна аспірація фолікулів яєчників, пошук ооцитів;

підготовка сперми;

інсемінація ооцитів та культивування ембріонів in vitro;

ембріотрансфер - перенесення ембріонів у порожнину матки;

підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального циклу;

діагностика вагітності.

У пункту 3.14 Порядку №787 передбачено, що Інтрацитоплазматична ін`єкція спермія (далі - ІЦІС) в цитоплазму ооцита проводиться за допомогою інвертованого мікроскопа, обладнаного мікроманіпуляторами, з використанням спеціальних мікроінструментів та живильних середовищ.

Відповідно до п.3.7 Порядку №787 інсемінація ооцитів і культивування ембріонів in vitro:

фолікулярну рідину, отриману в результаті пункції фолікулів, переносять до чашки Петрі. У разі отримання незрілих ооцитів може бути виконана методика дозрівання ооцитів in vitro (далі - ДІВ);

аспірат досліджують під стереомікроскопом з 10 - 50-разовим збільшенням, відшукують ооцити і переносять до спеціальних живильних середовищ. Чашку Петрі з ооцитами в живильному середовищі переносять для культивування до інкубатора з температурою 37 C і 5 - 6 % концентрацією діоксиду вуглецю в газовому середовищі; можливе проведення культивування із застосуванням тригазової системи (кисень, азот, вуглекислий газ);

як нативні, так і кріоконсервовані спермії перед використанням відмивають від сім`яної плазми і відокремлюють фракцію морфологічно нормальних та активно рухомих сперміїв. Можна використовувати методики центрифугування-флотації або центрифугування в градієнті щільності;

інсемінацію ооцитів проводять після 2 - 6 годин преінкубації, а наявність запліднення ооцитів, як правило, оцінюють за допомогою інвертованого мікроскопа через 16 - 18 годин, коли чітко візуалізуються чоловічий і жіночий пронуклеуси;

зиготи переносять до свіжого культурального середовища, де відбувається початковий розвиток ембріонів, або кріоконсервують.

Пунктом 3.17 Порядку №787 передбачено методику проведення інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія складається з таких етапів:

підготовка ооцитів;

позбавлення руху спермія шляхом порушення цілісності мембрани хвоста;

порушення цілісності зовнішньої цитоплазматичної мембрани ооцита;

введення спермія в цитоплазму ооцита за допомогою скляної мікроголки;

культивування та інші етапи, як при ЗІВ.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.6 Договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136, у цьому Договорі допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ) є методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку пацієнтки здійснюється в умовах in vitro (техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом.

Відповідно до Додатку №1 до договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 ТОВ «Неомед 2007» надавався комплекс послуг по вчиненню допоміжних репродуктивних технологій, а саме: контрольована стимуляція яєчників, трансвагінальна пункція яєчників, інтрацитоплазматична ін`єкція сперматозоїдів, культикування ембріонів, перенесення ембріонів у порожнину матки пацієнтки, медикаментозний супровід програми ЕКЗ «Валентинка», підтримка лютеїнової фази, аналіз крові на ХГЛ, консультація лікаря репродуктолога або УЗД в термін до 10 тижнів, швидкий тест на визначення ХГЛ в зразках сечі (а.с.57).

Після виконання договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 пацієнту ОСОБА_2 діагностовано ознаки завмерлої вагітності в малому терміні (6 тижнів) (а.с.24).

Статтею 61 Сімейного кодексу України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, у тому числі, заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

За змістом частини першої статті 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При цьому, статтею 90 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина, чоловік взаємно зобов`язані брати участь у витратах, пов`язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

З аналізу наведених вище норми вбачається, що Сімейний кодекс України закріплює принцип спільності майна подружжя, який означає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року по справі № К/800/829/15 та від 13.01.2016 року по справі К/800/35741/15.

Таким чином, суд вважає, що позивач діяв в інтересах подружжя, оплата послуг репродуктивних технологій, що надані дружині позивача, відбулась за рахунок коштів подружжя, що підтверджується договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; фіскальними чеками від 19.02.2019 на суму 26850,00 грн. та від 13.03.2019 №23432 на суму 26850,00 грн., виданими ТОВ «Неомед 2007», які підтверджують оплату медичних послуг на рахунок ТОВ «Неомед 2007» на загальну суму 53700,00 грн., довідкою ТОВ «Неомед 2007» від 16.11.2020 №483 про те, що пацієнтці ОСОБА_2 була надана медична послуга «Програма ЕКЗ Валентинка - 2» згідно з договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн., а тому відмова відповідача у наданні податкової знижки, згідно вимог пп. 166.3.6 ст. 166 Податкового кодексу України є протиправною.

При цьому відповідно до умов договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 ТОВ «Неомед 2007» надавався комплекс послуг з лікування безпліддя в умовах in vitro, із застосуванням інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія (ЕКО + Intra Cytoplasmic Sperm Injection (ICSI), після виконання умов якого пацієнту ОСОБА_2 діагностовано вагітність, хоча із завмиранням плоду, у зв`язку з чим доводи відповідача про те, що у договорі відсутні процедури, передбачені Порядком №787, є безпідставними.

Щодо доводів відповідача про те, що у наданих позивачем копіях платіжних документів (квитанцій) про понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій неможливо ідентифікувати платника податків, суд зазначає таке.

Як було встановлено судом, вартість послуг за надання пацієнту медичних послуг із застосуванням ДРТ за договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 становить 53700,00 грн.

Згідно фіскальних чеків від 19.02.2019 та від 13.03.2019 на рахунок ТОВ «Неомед 2007» було сплачено 53700,00 грн. (а.с.61).

Довідкою ТОВ «Неомед 2007» від 16.11.2020 №483 підтверджено, що пацієнтці ОСОБА_2 була надана медична послуга «Програма ЕКЗ Валентинка - 2» згідно з договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн. Оплата медичної послуги пацієнтом ОСОБА_1 була проведена: 19.02.2019 в сумі 26850,00 грн.; 13.03.2019 в сумі 26850,00 грн. Вартість ЗІВ в даній програмі - 26840,00 грн. (а.с.58).

Відтак суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що у наданих позивачем фіскальних чеках про понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій неможливо ідентифікувати платника податків.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з висновком відповідача щодо відсутності у позивача права скористатися вищезазначеною податковою знижкою і, відповідно, відсутності у податкового органу обов`язку виконувати положення п.179.8 ст. 179 Податкового кодексу України, а відтак суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та наявності правових підстав для надання податкової знижки позивачу.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача підготувати та подати для виконання висновок про повернення позивачу коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач зазначає, що розмір податкової знижки становить 9666 грн. (18% від суми 53700,00 грн. - вартості допоміжних репродуктивних технологій та лікування безпліддя).

Суд зазначає, що за результатами камеральної перевірки, оформленої актом камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-04-16/ НОМЕР_3 , перевіркою встановлено, що сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, є більшою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету, відтак за даними камеральної перевірки сума податку, що підлягає поверненню з бюджету дорівнює нулю, відхилення із даними платника становить 9665,98 грн.

В акті камеральної перевірки відповідачем зазначено, що платником порушено вимоги Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 та пп.166.1.2 п. 166.1 ст. 166, пп.166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп.166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України, що зумовило висновок контролюючого органу про відсутність в договорі підстави для отримання податкової знижки.

Суд зазначає, що за результатами даної камеральної перевірки відповідачем не прийнято будь-якого податкового повідомлення-рішення.

При цьому висновки контролюючого органу знайшли своє відображення в інтегрованій картці платника з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування ОСОБА_1 (код класифікації доходів бюджету 11010500), відповідно до якої 18.11.2020 контролюючим органом відображено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 у розмірі 9665,98 грн., проте того ж дня 18.11.2020 в ІКП контролюючим органом проведено операцію зі збільшення переплати за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 на суму 9665,98 грн., у зв`язку з чим сума податку, що підлягає поверненню, дорівнює 0 (а.с.93).

Враховуючи висновок суду про протиправність дій Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та наявності правових підстав для надання податкової знижки позивачу, вказана сума у розмірі 9666 грн., з урахуванням округлення, є сумою, що має бути повернена платнику податку, та зарахована на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надіслана поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації, що прямо слідує з положень п.179.8 ст.179 ПК України.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми ( п. 43.3. ст. 43 ПК України).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4. ст. 43 ПК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх постановах від 25 вересня 2018 року у справі №810/366/15, від 27 жовтня 2020 року у справі № 808/3657/14 сформулював висновок, що подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.

16.12.2020 позивачем було подано до відповідача заяву про надання податкової знижки разом із копіями документів, що підтверджують витрати на проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_2 . В заяві просив прийняти до уваги уточнюючі реквізити банківського рахунку для перерахування коштів, надати письмову відповідь після перевірки даних, де зазначити суму та термін повернення коштів (податкової знижки) (а.с.128).

Отже, у вказаній заяві позивачем висловлено прохання про повернення суми податкової знижки та зарахування її на банківський рахунок позивача.

Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6. ст.43 ПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, якщо не передбачено право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Приймаючи до уваги висновки суду про протиправність дій Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та наявності правових підстав для надання податкової знижки позивачу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 31.12.2020 № 96546 (а.с.34).

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3506,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 28.12.2020 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Оболонська колегія адвокатів м. Києва» в особі адвоката Фогеля Володимира Володимировича (Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №301, за умовами якого Адвокатське об`єднання «Оболонська колегія адвокатів м. Києва» в особі адвоката Фогеля Володимира Володимировича зобов`язалось надати ОСОБА_1 правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи квитанцію №0.0.1960190068.1 від 28.12.2020 про оплату витрат за надання правової допомоги, відповідно до якої Адвокатським об`єднанням «Оболонська колегія адвокатів м. Києва» отримано 3506,00 грн. від ОСОБА_1 .

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідачем не надано заперечень щодо не співмірності витрат на правничу допомогу та будь-якого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не подано.

Дослідивши вищевказані документи та приймаючи до уваги відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що такий розмір в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Так, докази, надані відповідачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції та є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

При цьому суд враховує, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Приймаючи до уваги викладене, фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема, складання позовної заяви, відповіді на відзив, складність справи, а саме: вказана справа є справою незначної складності, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу по складанню у сумі 3506,00 грн. Вказаний розмір витрат, на переконання суду, обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3506,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096798; адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А) підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) коштів в розмірі 9666,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 00 коп.), які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096798; адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3506,00 грн. (три тисячі п`ятсот шість грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 30.07.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.