Рішення № 98790694, 04.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Справа № 280/6456/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (вул. Валерія Лобановського, буд. 1, м. Запоріжжя, 69006) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач, ГУ ДСНС України у Запорізькій області) до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (далі – відповідач, ДНЗ «ЗПТКЛ»), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованого за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - ДНЗ «ЗПТКЛ», розташований за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Валерія Лобановського, будинок 1, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, через що позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 27.12.2018 у справі відкрите спрощене позовного провадження, судове засідання призначене на 27.01.2020.

17.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду. Вважає, що в закладі професійно-технічної (професійної) освіти, зазначеному у позові відсутня загроза життю та здоров`ю дітей та персоналу. Також, на думку відповідача, позивачем не зазначено та не обґрунтовано існування обставини, які становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а також позивачем не надано обґрунтувань наявності загрози життю і здоров`ю людей, враховуючи, що на час розгляду справи у суді, частину виявлених порушень вже усунуто. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, від відповідача до суду надійшло клопотання, погоджене з позивачем, про зупинення провадження у справі для примирення.

27.01.2021 від відповідача надійшла відповідь на відзив. У відповіді контролюючий орган стверджує, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування заходів реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Перевіркою виявлено ряд особливо небезпечних порушень недодержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя та здоров`я людей, тому повинні бути усуненні. Проте, порушення пожежної безпеки відповідачем в повному обсязі не усунуті, тому позивач підтверджує свої позовні вимоги і просить суд застосувати до відповідача вказані у позові заходи реагування.

Ухвалою від 27.01.2020 провадження у справі було зупинене до 27.02.2020.

Ухвалою від 27.02.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 27.02.2020.

26.02.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, погоджене з позивачем, про зупинення провадження у справі для примирення.

Ухвалою від 27.02.2020 провадження у справі було зупинене до 30.04.2020.

Ухвалою від 30.04.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 30.04.2020.

29.04.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване впровадженням в Україні карантину з приводу коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 30.04.2020 судове засідання було відкладене на 13.05.2020.

12.05.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване впровадженням в Україні карантину з приводу коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 13.05.2020 судове засідання було відкладене на 04.06.2020.

04.06.2020 від представників позивача та відповідача до суду надійшли заяви про зупинення провадження у справі для примирення.

Ухвалою від 04.06.2020 провадження у справі було зупинене до 04.08.2020.

Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 04.08.2020.

04.08.2020 від представника позивача до суду надійшла заява, погоджена представником відповідача, про зупинення провадження у справі для примирення.

Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі було зупинене до 01.10.2020.

Ухвалою від 01.10.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 01.10.2020.

30.09.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява, погоджена представником позивача, про провадження зупинення у справі для примирення.

Ухвалою від 01.10.2020 провадження у справі було зупинене до 20.01.2021.

Ухвалою від 20.01.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 20.01.2021.

20.01.2021 від представників сторін до суду надійшли заява про зупинення провадження у справі для примирення.

Ухвалою від 20.01.2021 провадження у справі було зупинене до 11.05.2021.

Ухвалою від 11.05.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 11.05.2021.

11.05.2021 від представника відповідача до суду надійшла заява, погоджена представником позивача, про зупинення провадження у справі для примирення.

Ухвалою від 11.05.2021 провадження у справі було зупинене до 02.08.2021.

Ухвалою від 02.08.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 02.08.2021.

02.08.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване його присутністю в цей же час у іншому судовому засіданні.

Враховуючи неодноразові клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі, а також беручі до уваги тривалість розгляду даної справи та відсутність будь-яких доказів, на підтвердження знаходження представника відповідача в іншому судовому засіданні, суд вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, 02.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, Запорізьким міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України у Запорізькій області в період з 28 жовтня по 29 жовтня 2019 року було проведено позапланову перевірку ДНЗ «ЗПТКЛ», за наслідками якої було складено акт №974 від 29.10.2019.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, приміщення та територія - ДНЗ «ЗПТКЛ», розташований за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Валерія Лобановського, будинок 1, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- приміщення навчального закладу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- будівлі та приміщення навчального закладу не забезпечені достатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників).

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до наказу МВС України №25 від 15.01.2018р. «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Відповідно до вимог пункту 3.15 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати 15 м- для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Відсутність достатньої кількості та відповідного типу первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- допускається встановлення глухих грат у вікнах навчального закладу.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

- не встановлені у приміщенні електрощитової протипожежні перешкоди відповідно до ДБН В 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі з одного приміщення в інше. Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність.

За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння що є загрозою для життя та здоров`я людей.

- допускається зачинений запасних евакуаційних виходів на навісні замки з приміщень майстерень та евакуаційних виходів з поверхів гуртожитку.

Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за №252/26697, не допускається замикати на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

Замкнення дверей на навісні замки збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- не забезпечено кожну лінію живлення до побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного заходу.

Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Не забезпечення лініями живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщеннях будівель може привести до перевантаження загальної лінії електропостачання, яка в свою чергу може привести до короткого замикання та загоряння електропроводки. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- не здійснено таке влаштування кран комплекту, щоб забезпечити зручність приєднання рукава та уникнути його різкого залому у місці приєднання.

Відповідно до вимог підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за №252/26697, спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.

Не виконання цих вимог може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірка їх на працездатність шляхом пуску води та зареєструвати результати перевірки у журналі обліку технічного обслуговування. Постійно підтримувати в справному стані та доступними для використання пожежні кран-комплекти.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за №252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людей.

- не доукомплектовані пожежні кран-комплекти пожежними рукавами та стволами.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за №252/26697, кожен кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Допускається використання побутових електронагрівальних приладів (електричних чайників) з негорючими теплоізоляційними підставками.

Відповідно до вимог пункту 1.18 глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, забороняється використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено.

При використанні побутових електронагрівальних приладів (електричних чайників) з негорючими теплоізоляційними підставками є ризик загорання будівлі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- територія не очищена від горючих матеріалів а саме: суха трава, гілки.

Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Засмічування та захаращування території підприємства сторонніми предметами, горючим сміттям, сухою травою, горючою тарою та інш. призводить до збільшення горючої навантаги, яка сприяє виникненню пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, що, в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- не забезпечено кожен вогнегасник направляючим розтрубом відповідно до паспорту у приміщенні бухгалтерії, бібліотеці, приміщення чергового, на посту чергового гуртожитку, кухарське приміщення, лабораторії кондитерів.

Відповідно до вимог пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватися згідно з вимогами Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МВС України 15.01.2018 за №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за №225/31677.

Не забезпечення кожного вогнегасника направляючим розтрубом відповідно до паспорта може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу, наслідком чого є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

- допускається встановлення на сходовій клітини горщиків з рослинами та дзеркал, які заважають вільній евакуації з поверхів.

Відповідно до вимог абз. 2 пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.

Невиконання цих вимог може призвести до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень, запобігання проявів паніки, травмування і недопущення їх загибелі під час евакуації, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- допускається використання пошкодженої розетки у кімнаті майстрів №1.

Відповідно до вимог абз. 6 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.

Використання пошкодженої розетки може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

- допускається встановлення звичайного скла яке дає скалки в дверях на евакуаційному виході першого, другого та третього поверхів у навчальному корпусі та гуртожитку.

Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, не допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях.

Відповідно до вимог пункту 10.2.9 ДБН 2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди Основні положення.», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 28.09.2018р. №260 «Про затвердження ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», на шляхах евакуації у будинках, спорудах і приміщеннях громадського призначення для світлопрозорого заповнення дверей, фармуг (у дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових кліток) і перегородок слід застосовувати загартоване або армоване скло і склоблоки, крім пожежних дверей і протипожежних перешкод, у яких застосовується вогнестійке скло.

Невиконання цих вимог може призвести до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень, запобігання проявів паніки, травмування і недопущення їх загибелі під час евакуації, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- не забезпечено замикання евакуаційних виходів з приміщень у яких знаходяться люди на запори, які відкриваються з середини без ключа.

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, за наявності людей у приміщенні двері можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- допускається встановлення внутрішнього протипожежного водопроводу з горючого матеріалу.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог частини 1 п. 9.3 розділу 9 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012р. №553, в об`єднаних системах протипожежного постачання трубопроводи, які призначені для подачі води на пожежогасіння, вводи і мережі водопроводу в підвалах, горищах, технічних поверхах, протипожежні стояки тощо, треба виконувати з металевих труб (окрім чавунних та мідних).

При не виконанні цієї вимоги може стати неможливо використання води та обладнання при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- застосовується зменшення діаметру трубопроводу пожежних кранів на першому поверсі (який не відповідає вимогам пожежних струменів з витратою води не більше ніж 4 л/с).

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог примітки 2 п. 8.7 розділу 8 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012р. №553, для отримання пожежних струменів з витратою води не більше ніж 4 л/с застосовують пожежні крани і рукави діаметром 50 мм, для отримання пожежних струменів більшої продуктивності - діаметром 65 мм. При техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється застосовувати пожежні крани діаметром 50 мм, продуктивністю більше ніж 4 л/с.

Зменшення діаметру трубопроводу пожежних кранів зменшує необхідну кількість води для наповнення пожежних рукавів, що збільшує час на гасіння пожежі або взагалі унеможливлює її гасіння, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись в будівлі.

- не забезпечено металеві повітропроводи вентиляції пристроями для очищення.

Відповідно до вимог пункту 2.20 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, усі металеві повітропроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від статистичної електрики, а також мати пристрої для очищення.

Відсутність пристроїв для очищення металевих повітропроводів унеможливлює проведення профілактичних оглядів та проведення робіт з очищення від відкладень горючих речовин систем вентиляції , що може призвести до їх загоряння і розповсюдженню вогню по вентиляції, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Отже, позивач вказує на те, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №974 від 29.10.2019, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, через що він звернувся до суду з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, та являються:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

- відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

На думку суду виявлені порушення свідчать про порушення відповідачем правил пожежної безпеки, які можуть створювати загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень, подальша експлуатація будівель та приміщень ДНЗ «ЗПТКЛ», розташованих за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Валерія Лобановського, будинок 1 без усунення виявлених порушень, створює реальну небезпеку для життя та здоров`я учнів, співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони їх експлуатації.

Щодо посилання відповідача на часткове усунення порушень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідач не звертався до позивача з письмовою заявою про здійснення позапланової перевірки, щодо усунення виявлених порушень, які зазначені в Акті перевірки від 29.10.2019 за №974. Доказів іншого відповідачем не надано.

Позивачем не заперечується той факт, що відповідачем частково усунуті виявлені порушення, проте без проведення перевірки не можливо встановити фактичний обсяг усунення порушень вимог законодавства.

Суд погоджується з твердженням позивача та зазначає, що тільки перевірка усунення виявлених порушень може встановити наявність або відсутність факторів, які створюють небезпеку для життя та здоров`я осіб, які знаходяться в будівлях відповідача за зазначеною адресою. Без проведення перевірки усунених порушень неможливо встановити безпечність об`єкта для експлуатації.

Таким чином, твердження відповідача про часткове усунення виявлених порушень, без висновків перевірки щодо таких усунень, не може вважатися достатніми підставами для відмови у задоволенні позовних вимог. Оскільки тільки зазначена перевірка може підтвердити повне усунення виявлених порушень, чи усунення в достатньому обсязі для безпечної експлуатації об`єкта.

Решта доводів відповідача, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів на спростування тверджень позивача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (вул. Валерія Лобановського, буд. 1, м. Запоріжжя, 69006) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», розташованого за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 1, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (ЄДРПОУ 01566560) повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «04» серпня 2021 року.

Суддя Р.В. Кисіль