Рішення № 98790121, 23.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 р. Справа№200/4976/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5156 від 25.05.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Державна служба геології та надр України звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5156 від 25.05.2010 року. Позивач просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5156 від 25.05.2010 року, наданого товариству з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надрокористувачем в порушення вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу на спеціальне користування надрами та статті 24 Кодексу України про надра не подано до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідної форми статистичної звітності про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр, у зв`язку з чим наявні підстави для анулювання дозволу у судовому порядку.

24 травня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – Державна служба геології та надр України, код ЄДРПОУ 37536031, є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2015 року № 1174.

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія», код ЄДРПОУ 33904621.

Відповідачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5156 від 25 травня 2010 року, з метою добування кам`яного вугілля.

Особливою умовою № 4 Спеціального дозволу № 5156 від 25 травня 2010 року передбачено, що надрокористувач зобов`язаний подавати щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр.

Державне науково – виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 03.07.2020 року № 03/303-1826 надало Перелік суб`єктів господарювання, які не звітували до ДНВП «Геоінформ України» щодо руху запасів (форма 5-гр) за 2019 рік, зокрема, й щодо ТОВ «Західна енергетична компанія». Згідно даного переліку надрокористувачів, від ТОВ «Західна енергетична компанія» звітність за 2019 рік не надходила.

Крім того, з 14 по 18 жовтня 2013 року у відповідності до Наказу Держгеонадр № 469 від 18 вересня 2013 року, було проведено планову перевірку, в результаті якої встановлено наступні порушення: до Держгеонадр не надано інформацію щодо стану виконання Програми робіт до Угоди про умови користування надрами за 2012 рік; не відкоригований проект відпрацювання запасів вугілля пласта 1-4 відкритим та підземним способом в межах поля шахти «Некрасова» ТОВ «Західна енергетична компанія» після зміни кількості запасів після їх затвердження ДКЗ України; не надане погодження проекту відпрацювання запасів вугілля пласта 1-4 з Теруправліням держгірпромнагляду в Луганській області після проведення його технічної експертизи.

За наслідками перевірки, у зв`язку із встановленням зазначених порушень, Держгеонадрами було складено припис від 18 жовтня 2013 року № 222/5156, яким надрокористувачу було надано строк на усунення порушень до 18 грудня 2013 року.

ТОВ «Західна енергетична компанія» даний припис не оскаржувала, припис не визнавався протиправним у судовому порядку.

В зазначений строк надрокористувач не усунув встановлені актом перевірки порушення.

Наказом Держгеонард від 17 січня 2014 року № 07 дію дозволу було зупинено, надрокористувачу надано 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень, про що на адресу ТОВ «Західна енергетична компанія» було відправлено листа № 798/01/14-14 від 23 січня 2014 року, який останнім було отримано 28 січня 2014 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В зазначений строк надрокористувач не усунув порушення.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян належить до завдань Кодексу України про надра 27 липня 1994 року № 132/94-ВР.

Відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року за № 1174 (далі Положення № 1174) .

Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

З огляду на те, що Відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV (далі Закон № 2806-IV) дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Крім того, відповідно до підпункту 1.8 Порядку обліку робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 14.06.2013 року № 262, інформаційно-технічне забезпечення, інформаційно-аналітичне супроводження робіт з обліку результатів завершених робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр та веденням електронної бази, здійснюється ДНВП Геоінформ України. Тобто, ДНВП Геоінформ України є державним підприємством, відповідальним за збір та облік статистичної інформації у сфері спеціального користування надрами, який володіє інформацією щодо подання надрокористувачами відповідних звітів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачемне усунуті порушення,які стали підставою для зупинення дії дозволу.

Відтак, зважаючи на характер порушення, вчиненого надрокористувачем, яке полягає у недотриманні спеціальних умов дозволу, зокрема, неподанні статистичної звітності, інформація, надана ДНВП Геоінформ України, щодо неподання відповідачем статистичної звітності є достатнім доказом факту вчинення відповідного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія», а тому проведення перевірки у даному випадку не вимагається.

Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах вже висловлював Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 року у справі № 812/1074/17 та від 18.10.2018 року у справі № 812/1735/17.

Крім того, Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 року у справі № 812/1074/17, від 18.10.2018 року у справі № 812/1735/17, від 22.01.2019 року у справі № 810/3865/17, від 12.08.2020 року у справі № 813/2441/16 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра, яка полягає в тому, що суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках.

Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

З огляду на те, що відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що позивачем надані належні докази порушення відповідачем норм чинного законодавства в сфері надрокористування та оскільки відповідачем не виконуються умови спеціального дозволу, що є порушенням вимог, передбачених чинним законодавством та спеціальним дозволом, вжиті позивачем заходи щодо усунення порушень норм чинного законодавства до такого усунення не привели, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням встановлених судом обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не надавалась звітність, передбачена Угодою, що є порушенням вимог передбачених чинним законодавством та спеціальним дозволом, вжиті позивачем заходи щодо усунення порушень норм чинного законодавства до такого усунення не привели, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи приписи частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія» (місцезнаходження: 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. 60 років жовтня, 4а, код ЄДРПОУ 33904621) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5156 від 25.05.2010 року – задовольнити повністю.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5156 від 25.05.2010 року, наданого товариству з обмеженою відповідальністю «Західна енергетична компанія» (місцезнаходження: 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. 60 років жовтня, 4а, код ЄДРПОУ 33904621).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко