Рішення № 98790071, 03.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 р. Справа№200/6983/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд: у складі - головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Кононенко І.Ю.,

за участю:

позивача - особисто,

представника позивача - Посвалюк В.В.,

представника відповідача - Овчаренка Д.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3488, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А3488, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати накази командира військової частини А 3488 від 05 червня 2020 року № 207, від 10 червня 2020 року № 220, від 15 червня 2020 року № 227 у частині, що стосуються позивача;

- зобов`язати військову частинуА3488 нарахувати та виплатити утриману премію, яка не була виплачена у червні 2020 року на підставі накладених дисциплінарних стягнень відповідно до наказів від 05 червня 2020 року № 207, від 10 червня 2020 року № 220, від 15 червня 2020 року № 227;

- визнати протиправними та скасувати накази військової частини А 3488 від 7 липня 2020 року №184, від 30 червня 2020 року №209, від 7 липня 2020 року №251, від 7 липня 2020 року №108-РС в частині, що стосуються позивача;

- поновити сержанта ОСОБА_1 на посаді бойового медика 3 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частиниА3488;

- зобов`язати військову частинуА3488 нарахувати та сплатити грошове забезпечення за вест час вимушеного прогулу з 7 липня 2020 року та до поновлення на військовій службі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не порушував умов контракту, а його звільнення відбулося з порушенням встановленого порядку, у тому числі порушеня процедура проведення службового розслідування. Про спірні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності дізнався під час розгляду справи. Також із спірних наказів не вбачається за що саме притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, в наказах відсутнє жодне посилання на будь-які порушення дисципліни або документи, які стали підставою для їх прийняття.

11 січня 2020 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву згідно змісту якого зазначено, що відповідно до статті 228 (1) Указу Президента України Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, - звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Відповідач зазначає, що протягом червня 2020 позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, що і стало підставою для розірвання контракту. Спірні накази прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

12 лютого 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що враховуючи систематичність порушень військової дисципліни та не виконання умов контракту наказом командира військової частини призначено службове розслідування, за наслідками якого прийнято рішення про звільнення позивача з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту. Позивач відмовився ознайомлюватися зі службовою карткою та накладеними на нього дисциплінарними стягненнями, що підтверджується відповідним актом.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно посвідчення серія НОМЕР_3 від 15.12.2016 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Довідка ВЧ А 0536 від 09.12.2019 № 3/3824 видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно з 29.08.2016 по 02.11.2016, з 29.03.2017 по 28.10.2017, з 26.03.2018 по 30.04.2018 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

29 серпня 2016 року ОСОБА_1 укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира ВЧ польова пошта В0927 про проходження громадянином України військової служби у ЗСУ на посадах солдатсько-сержантського складу.

Вказаний контракт є строковим та укладений відповідно до строків, встановлених законодавством, за погодженням сторін на 5 років.

Згідно витягу з наказу від 07.02.2020 ВЧ А 3488 сержанта ОСОБА_1 , призначеного згідно наказу командира ВЧ А 3488 від 07.02.2020 № 19РС на посаду бойового медика 3 штурмового взводу ВЧ А 3488, ВОС-878033А, який прибув з ВЧ А 0536 з 07.02.2020 зараховано до списків особового складу та визнано таким, що з 07.02.2020 справи та посаду прийняв.

Відповідно пояснювальної записки ОСОБА_2 04.06.2020 ним за невиконання законних вимог, а саме: обладнання позиції, від вказаної дати накладено догану на бойового медика сержанта ОСОБА_1 . Догану оголошено на вечірньому шикуванні та занесено до службової картки. Від ознайомлення зі службовою карткою ОСОБА_1 відмовився.

У пояснювальній записці командира 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти ВЧ А 3488 - ОСОБА_3 від 04.06.2020 зазначено, що вказаною датою на вечірньому шикуванні 3 штурмового взводу головним сержантом взводу старшим сержантом ОСОБА_2 було оголошено про накладення дисциплінарного стягнення "догана" на бойового медика взводу сержанта ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 відмовився від пропозиції т.в.о. заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_4 ознайомитись зі службовою карткою.

Відповідно до витягу із наказу військової частини А3488 від 5 червня 2020 року №207 за порушення вимог ст. 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Зройних сил України, ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного Статуту Збройних сил України накладено на сержанта ОСОБА_1 , бойового медика 3 штурмового взводу 2 штурмової роти дисциплінарне стягнення «догана».

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_2 від 09.06.2020 ним за відмову у наданні медичної допомоги та застосування нецензурних слів від вказаної дати накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани на бойового медика сержанта ОСОБА_1 . Сувору догану оголошено на вечірньому шикуванні та занесено до службової картки. ОСОБА_1 від ознайомлення зі службовою карткою відмовився.

Відповідно пояснювальної записки ОСОБА_5 - стрільця-помічника гранатометника з штурмового відділення з штурмового взводу 2 штурмової роти від 09.06.2020 пояснено, що він, у присутності старшого сержанта ОСОБА_2 , звернувся за медичної допомогою до медика взводу сержанта ОСОБА_1 на що отримав відмову та у відповідь ОСОБА_1 застосовано на їх адресу лайливі висловлювання. За що старшим сержантом ОСОБА_2 оголошено ОСОБА_1 сувору догану, яка ним оголошена на вечірньому шикуванні. Заступник командира роти з МПЗ принесла службову картку для ознайомлення, але ОСОБА_1 від ознайомлення відмовився.

10 червня 2020 року командиром ВЧ А 3488 прийнято наказ (з основної діяльності) № 220 "Про накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовців", яким наказано за порушення ст. ст. 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "сувора догана", 10.06.2020.

Відомості службової картки сержанта ОСОБА_1 бойового медика 3 штурмового взводу підрозділ 2 штурмова рота свідчать про накладення на останнього 05.06.2020 догани, наказ № 207 (дата вчинення проступку 04.06.2020), 10.06.2020 суворої догани, наказ № 220 (дата вчинення проступку 09.06.2020), 15.06.2020 неповна службова відповідність, наказ № 227 (дата вчинення проступку 01.06.2020).

Наказом командира ВЧ А3488 від 12.06.2020 № 185 призначено службове розслідування за фактом порушення військової дисципліни сержантом ОСОБА_1 .

Як вбачається із акта службового розслідування від 14 червня 2020 року в ході службового рослідування встановлено, що 1 червня 2020 року під час переміщення військової частини для виконання завдань за призначенням в зону проведення операції об`єднаних сил, сержант ОСОБА_1 грубо порушив заходи безпеки пролазячи під рухомим потягом.

15 червня 2020 року командиром ВЧ А3488 прийнято наказ "Про результати службового розслідування" № 227, яким відповідно до наказу командира ВЧ А3488 від 12.06.2020 № 185 та акта службового розслідування, зареєстрованого у діловодстві військової частини від 14.06.2020 за № 549 наказано за порушення за порушення ст. ст. 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

15 червня 2020 року складено Акт про відмову ознайомлюватись зі службовою карткою сержантом ОСОБА_1 , який засвідчено підписами військовослужбовці, згідно наведеного у акті переліку.

30 червня 2020 року наказом ВЧ А3488 призначено службове розслідування за фактом систематичного не виконання умов контракту сержантом ОСОБА_1 .

Відповідно до акта службового розслідування від 30 червня 2020 року встановлено систематичне порушення військової дисципліни на підставі наказів від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року, в результаті чого запропоновано звільнити позивача з військової служби за систематичне невиконання умов контракту.

Як вбачається із акта від 30 червня 2020 року позивач відмовився від ознайомлення з актом службового розслідування.

7 липня 2020 року наказом ВЧ А3488 №251 «Про результати службового розслідування за фактом систематичного не виконання умов контракту» за порушення вимог ст. 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Зройних сил України, ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного Статуту Збройних сил України сержантом ОСОБА_1 бойовим медиком 3 штурмового взводу 2 штурмової роти звільнено з військової служби за систематичне не виконання умов контракту.

Відповідно витягу з наказу командиру ВЧ А 3488 від 03.07.2020 № 246 (з основної діяльності) ОСОБА_1 премія за червень 2020 року нараховано - 0 %.

Наказом командира 24 окремого штурмового батальону від 7 липня 2020 року №108-РС звільнено у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) сержанта ОСОБА_1 бойового медика штурмового взводу штурмової роти.

Наказом ВЧ А3488 №184 від 7 липня 2020 року сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затвердженоЗаконом України від 24 березня 1999 р. № 548-ХІV (далі - Статут № 548- ХІV).

Відповідно до вимог ст. 11 Статуту № 548-ХІV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватисяКонституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок (ст. 13 Статуту № 548-ХІV).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту № 548-ХІV).

Згідно з приписами ст. 129 Статуту №548-ХІV, внутрішній порядок - це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р. № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Як убачається з ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Положеннями пунктів 83-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено порядок накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до якого на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з вимогами статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Стаття 85 Дисциплінарного статуту визначає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Щодо наказів від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року №220 суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові по справі № 813/1021/17 від 19 лютого 2020 висловив правову позицію відповідно до якої підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Отже, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування. Вирішуючи такі спори, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.

В наказах від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року №220 не зазначено, за які порушення позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, суд погоджується із доводами представника відповідача про відсутність обов`язку проводити службове розслідування для накладення дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за відсутності зазначення конкретних порушень у наказах від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року №220 з боку позивача та не проведенням службового розслідування на підтвердження факту дисциплінарного правопорушення, вини, військовослужбовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності правових підстав, тому спірні накази в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та суворої догани не можна вважати правомірними.

Посилання представника відповідача про те, що обставини скоєння дисциплінарного проступку позивачем підтверджується пояснювальними записками та записами до службової картки суд вважає неприйнятними з огляду на вищенаведене.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року №220 у частині, що стосуються позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо наказів від 15 червня 2020 року № 227, від 30 червня 2020 року №209 суд зазначає наступне.

Наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).

Вимогами п. 1 розділу ІІ Порядку № 608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування.

Визначено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно з вимогами п. 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

Відповідно п. 3 розділу ІV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

- знати підстави проведення службового розслідування;

- бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

- відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

- давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

У судовому засіданні позивач підтвердив, що пояснення під час проведення службових розслідувань ним не надавалися. Відповідачем також не надано акта відмови позивача надати пояснення в ході службового розслідування, за результатами якого складений акт службового розслідування від 14 червня 2020 №549.

Відтак, відповідачем протиправно позбавлено позивача щодо реалізації свої прав під час проведення службового розслідування, за результатами якого складений акт службового розслідування від 14 червня 2020 №549. Крім того, в цьому акті не вказано місце та час скоєння позивачем дисциплінарного проспупку.

За таких обставин, суд вважає, що службове розслідування, за результатами якого складений акт службового розслідування від 14 червня 2020 №549 проведено з порушення Порядка № 608. Тому наказ «Про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни» від 15 червня 2020 року № 227 є також протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, наказ «Про призначення службового розлідування за фактом систематичного не виконання умов контракту» від 30 червня 2020 року №209, не порушує права або інтереси позивача, оскільки юридичне значення для особи має тільки накази прийняті за результатми такого розслідування, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо наказу від 7 липня 2020 року №251 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, відповідно до акта службового розслідування від 30 червня 2020 року встановлено систематичне порушення військової дисципліни на підставі наказів від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року, в результаті чого запропоновано звільнити позивача з військової служби за систематичне невиконання умов контракту.

Враховуючи те, що судом визнанано протиправними накази від 5 червня 2020 року №207 та від 10 червня 2020 року, тому наказ від 7 липня 2020 року №251 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що згідно з вимогами п. 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

З наданих копій актів службової розслідувань від 14 червня 2020 року №549 та від 30 червня 2020 року не зазначено вид дисциплінарного стягнення службовою особою, яка їх призначила, що також свідчить про недотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати премію за червень 2020 року, суд зазначає, що рішення щодо позбавлення премії позивача за червень 2020 року прийнято відповідачем за наслідками притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, враховуючи те, що суд вважає спірні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності таким, що прийняті поза межами правового поля, тому вказані вимоги є обгрунгтованими. Разом з тим, з метою повного захисту порушених прав поивача суд вважає за необхідне вийти за межі позову та визнати протиправним і скасувати наказ ВЧ А 3488 від 03.07.2020 № 246 (з основної діяльності) в частині нарахування ОСОБА_1 премія за червень 2020 року у розмірі 0 %.

Також підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними та скасування наказів військової частини А 3488 від 7 липня 2020 року №184, від 7 липня 2020 року №251, від 7 липня 2020 року №108-РС в частині, що стосуються ОСОБА_1 , оскільки є похідними та прийнятими на підставі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду суд вважає неприйнятними, оскільки відповідачем не надно належних та допустимих доказів ознайомлення позивача із спірними наказами.

Щодо стягнення середнього заробітку суд зазначає, що зазначена у наказі від 7 липня 2020 року №184 дата звільнення - 7 липня 2020 року - є останнім робочим днем, тоді як першим днем звільнення є 8 липня 2020 року. При цьому, позивач просить виплатити середній заробіток за час вимущеного прогулу з 7 липня 2020 року, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно, позивач підлягає поновленню на посаді з 8 липня 2020 року.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Підпунктом "з" п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У відповідно до п. 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до довідки про заробітну плату позивача від 24 листопада 2020 року №483/ФС за травень, червень 2020 року середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи становить 828,15 грн. (22644,60+27872,30) : 61 календарних дня = 828,15 грн.

Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 8.07.2020 року по 03.08.2021, який підлягає стягненню на його користь, становить 323 806,65 грн (828,15 грн. х 391 календарних днів вимушеного прогулу) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати накази військової частини А 3488 від 05 червня 2020 року № 207, від 10 червня 2020 року № 220, від 15 червня 2020 року № 227, від 3 липня 2020 року №247 у частині, що стосуються ОСОБА_1 ;

Зобов`язати військову частинуА3488 нарахувати та виплатити утриману премію за червень 2020 року.

Визнати протиправними та скасувати накази військової частини А 3488 від 7 липня 2020 року №184, від 7 липня 2020 року №251, від 7 липня 2020 року №108-РС в частині, що стосуються ОСОБА_1 .

Поновити сержанта ОСОБА_1 на посаді бойового медика 3 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частиниА3488.

Стягнути з військової частини А3488 (місцезнаходження: Донецька область, Волноваський район, село Прохорівка, вул. Центральна, 55, код ЄДРПОУ 26616307) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середне грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу в сумі 323 806,65 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 3 серпня 2021 року, повний текст рішення виготовлений 5 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв