Рішення № 98789914, 05.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Справа № 160/8968/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-366 вих.20 від 27.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яка виплачувалась йому з 2014 року на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми відповідної заробітної плати. Внаслідок підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури позивачем в Дніпропетровській обласній прокуратурі області отримано довідку №21- 366 вих.20 від 27.10.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії і він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії на підставі означеної довідки. Просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміром. Проте, за результатами розгляду заяви відповідач відмовив у такому перерахунку у зв`язку з тим, що відповідно статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначено, що перерахунок пенсії відповідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється на підставі наданих документів в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати в сумі, що не перевищує встановлений максимум. Позивач не погоджується з діями відповідача про відмову у перерахунку пенсії, вважає їх протиправними, оскільки право позивача на перерахунок пенсії гарантоване Конституцією і Законом України «Про прокуратуру». З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та відновити порушене право.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

06.07.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позовну заяву та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що перерахунок пенсій прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 року на підставі довідок про заробітну плату. Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 18.05.2007 року призначено та нараховану пенсію за вислугу років у розмірі 90% середньомісячного заробітку на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

З жовтня 2020 року на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697 позивач отримує пенсію за вислугу років в розмірі 60 % (33 106,50 грн.) від заробітної плати відповідної посади старшого прокурора відділу (прирівняна посада прокурор прокуратури) Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 55 177,50 грн., яка обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів (зараз 18 540 грн ).

12.11.2020 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21- 366 вих.-20 від 27.10.2020 року.

12.01.2021 року позивач звернувся до Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в якій просив повідомити яке рішення прийнято Головним управлінням Пенсій ного фонду Украйни в Дніпропетровській області відносно перерахунку пен сій на підставі його заяви, зареєстрованої за № 14557 від 12.11.2020. У відповіді також просив зазначити: розмір пенсії після перерахунку у відсотковому відношенні від заробітку згі дно довідки про заробітну плату; пенсії в результаті обмеження граничного розміру; законодавчі підстави прийнятого рішення.

01.02.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 року на підставі наданих оригіналів довідок про заробітну плату. Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 86 Закону України» «Про прокуратуру» №1697 максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється на підставі наданих документів в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати в сумі, що не перевищує встановлений максимум.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90%, вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження розміру грошового забезпечення, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; судоустрій, судочинство, статус суддів; організація і діяльність прокуратури (пункти 6, 14).

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» №1789 від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789).

Матеріалами справи підтверджується, що з жовтня 2020 року пенсію позивачу за вислугу років було перераховано відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789 від 05.11.1991 року в розмірі 60% від заробітної плати на відповідній посаді.

За приписами частин 1 та 2 статті 50-1 Закону №1789, в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною 12 статті 50-1 Закону №1789, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789, в редакції станом на час призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

В подальшому, 14.10.2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697- VII (далі - Закон №1697), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697 попередній Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789 зі змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1 Закону.

Законом України від 02.03.2015 року №213 (далі - Закон №213) внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789, а саме в частину 15 статті 50-1 Закону №1789, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 15 статті 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697 «Про прокуратуру» із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідні положення кореспондовані в Законі України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668 із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 06.12.2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» цей Закон набирає чинності з 01.01.2017 року .

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

У Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В свою чергу, відповідач посилається на вимоги статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, зазначену норму введено Законом України № 911- VIII від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 року дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.

Отже, оскільки пенсія позивачу призначена до 01.01.2016 року, тому дія положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 року щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу пункту 2 Прикінцевих положень цього закону.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 року у справі № 127/4267/17, від 12.11.2019 року у справі № 360/1428/17 (№К/9901/17860/18).

Таким чином, суд вважає, що на момент здійснення перерахунку пенсії позивача, у відповідача відсутні підстави застосовувати обмеження розміру пенсії граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи зазначене, у відношенні позивача, пенсію якому призначено до 01.01.2016 року, не застосовуються обмеження пенсії її максимальним розміром.

На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені частинами 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.

Новим Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697 питання пенсійного забезпечення врегульовані статтею 86.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697 «Про прокуратуру» із змінами ( в редакції до 13.12.2019 року), умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом міністрів України.

Поряд із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 встановлено наступний порядок виконання даного Рішення:

- частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

У своєму рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином, позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №7-р(ІІ)2019 набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року №2136.

Відтак, з 13.12.2019 року Закон №1697 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Дніпропетровською обласною прокуратурою у зв`язку з початком роботи обласних прокуратур і підвищенням заробітної плати певним категоріям прокурорських працівників цих прокуратур відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697 та наказів Офісу Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 року та № 414 від 08.09.2020 року ОСОБА_1 27.10.2020 року надано довідку №21-366 вих.-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Як встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії вже після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), долучивши до заяви цю довідку.

Вказана довідка №21-366вих-20 від 27.10.2020 року є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на підставі такої довідки має бути проведений перерахунок пенсії позивача.Як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовується відповідачем, ця довідка і долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії.

Отже, позивачу мало бути проведено перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії №21- 366 вих.-20 від 27.10.2020 року, оскільки таке право передбачено статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».

Що стосується доводів відповідача що проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, суд звертає увагу на наступне.

Так, частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року встановлено, що пенсія прокурорам призначається у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

При цьому, суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру пенсії при перерахунку не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Аналогічні висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №490/5366/16-а, в якій зазначено, що оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру», із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16), висловлена правова позиція, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-366 вих.-20 від 27.10.2020 року.

Щодо обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Законом України від 02.03.2015 №213 (далі - Закон №213) внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789, а саме в частину 15 статті 50-1 Закону №1789, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 15 статті 86 Закону №1697 із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідні положення кореспондовані в Законі України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» цей Закон набирає чинності з 01.01.2017 року.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В свою чергу, відповідач посилається на вимоги частини 15 статті 86 Закону №1697, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, суд наголошує, що зазначену норму введено Законом України 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України 24 грудня 2015 року № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Отже, оскільки позивачу пенсія призначена до 01.01.2016 року, дія положень Закону України 24 грудня 2015 року № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до неї не застосовується в силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень цього закону.

Аналогічного правового висновку також дійшов Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 року у справі № 127/4267/17, від 12.11.2019 року у справі № 360/1428/17 (№К/9901/17860/18).

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що у відповідача, при перерахунку пенсії позивача, відсутні правові підстави застосовувати обмеження розміру пенсії граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-366 вих.20 від 27.10.2020 року, є протиправними.

Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №. 30985/96).

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119.

Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», « Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня2001року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі « Копецький проти Словачини»).

У цих правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством тобто є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року в справі №816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ), у справі № 802/1827/17-а від 18.06.2020.

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинення відповідачем оскаржуваних дій , згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи встановлений під час розгляду справи факт протиправності відмови ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури, суд вважає, що належним способом повного та всебічного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-366 вих.20 від 27.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності своїх дій, які полягали у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки №21- 366 вих.-20 від 27.10.2021 року виходячи з розміру 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміру.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання даної позовної заяви становить 908,00 грн.

Однак позивачем надміру сплачено судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-366вих.-20 від 27.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса