Рішення № 98789884, 05.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Справа № 160/5643/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області) до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (далі – відповідач, ПрАТ «ДОПАС»), в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, 37 Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (код ЄДРПОУ - 03113549), до повного усунення порушень.

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, 37 Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (код ЄДРПОУ - 03113549), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 23.02.2021 по 01.03.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, 37. Актом перевірки об`єкта ПРАТ "ДОПАС" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 01.03.2021 №50 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт IEC 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798. Подальша експлуатація об`єктів Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в зв`язку із чим позивач звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14 травня 2021 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

26 травня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не надано докази складання відносно відповідача припису, протоколу чи розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, виявлені під час перевірки та викладені в акті, чи застосування до відповідача інших заходів реагування. Вказаним було позбавлено відповідача можливості усунути виявлені порушення. Вважає, що наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей, а не загрози виникненню пожежі, є обов`язковою для застосування заходів реагування. Позивачем не вказано, які саме встановлені порушення вимог законодавства відповідачем у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей, не доведено наявність у діяльності відповідача порушень, що ставлять загрозу життю і здоров`ю людей. Також зазначено, що з моменту здійснення перевірки відповідачем усунуто більшість порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту. Аналізуючи порушення та їх відповідність критерію створення реальної загрози життю і здоров`ю людей, відповідач вказує, що станом на момент розгляду справи порушення не існують у тому вигляді, в якому вони були виявлені в ході перевірки.

31 травня 2021 року судом винесено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Підготовче судове засідання у справі призначено на 17 червня 2021 року об 10:00 год.

17 червня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що підстави для звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи об`єкта прямо передбачені законом, до них, зокрема відносить недотримання вимог пожежної безпеки. Чинне законодавство не обумовлює імперативне винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи об`єкта. Зазначено, що підставою для застосування заходів реагування, в першу чергу, є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а наявність підстав для звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування не ставиться в залежність від кількості порушень, так як наявність навіть одного порушення у сфері пожежної безпеки може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

17.06.2021 року підготовче засідання було відкладено до 26.07.2021 року на 10 год. 00 хв.

29.06.2021 року відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій викладені доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

26.07.2021 року представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що стан усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, оцінюється не судом при прийнятті рішення про застосування заходів реагування, а позивачем шляхом проведення позапланової перевірки, за результатами якої може бути підтверджено чи не підтверджено факт виконання порушень. При цьому, Головне управління не підтверджує усунення всіх порушень, зазначених у акті, та вважає, що на сьогоднішній день підстави для не задоволення позовних вимог відсутні.

В підготовчому засіданні 26.07.2021 року оголошено перерву до 29.07.2021 року на 10 год. 00 хв.

29.07.2021 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 січня 2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено повідомлення №28 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) (далі – повідомлення №28), в якому відповідача повідомлено про те, що у період з 16 лютого 2021 року по 01 березня 2021 року буде здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері техногенної та пожежної безпеки території, будівель та споруд Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” за адресою м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 37.

Повідомлення №28 вручено представнику відповідача особисто під розиску 19.01.2021 року.

25.01.2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області видано наказ №2 «Про проведення планових перевірок в лютому 2021 року», зокрема Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій”.

22.02.2021 року видано посвідчення №54 на проведення заходу державного нагляду (контролю) на проведення планової перевірки Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” за адресою м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 37.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 01.03.2021 року №50 (далі – акт №50).

Актом перевірки об`єкта ПРАТ "ДОПАС" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 01.03.2021 №50 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт IEC 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798, а саме:

1. Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ - початок використання ПРАТ «ДОПАС» будівлі автостанції здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

2. Пункт 1.2 розділу V ППБУ; пункт 11.1 таблиці А.1 додатку А, пункт 14 таблиці Б.1 додаток Б ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнані приміщення будівлі автостанції системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 3-го типу.

3. Пункт 1.21 розділу IV ППБУ; пункт 6.1 розділу 6 державного стандарту України «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи» (далі - ДСТУ EN 62305-1:2012); пункт 5.5 розділу 5 державного стандарту України «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками» (далі - ДСТУ IEC 62305-2:2012) - не забезпечений захист будівлі автостанції від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

4. Пункт 1.24 розділу IV ППБУ; пункти 6.2, 6.4, 6.31 державних будівельних норм «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» ДБН В.1.1-7:2016 - відсутні протипожежні двері в отворі протипожежної перешкоди, яка відокремлює приміщення електрощитової (приміщення № 10) будівлі автостанції.

5. Пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Приміщення електрощитової (приміщення № 10) будівлі автостанції захаращено сторонніми предметами (горючими меблями, обладнанням та матеріалом).

6. Пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - На дверях приміщення електрощитової (приміщення № 10) будівлі автостанції не вказане місце зберігання ключів.

7. Пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Відсутні світлові покажчики «Вихід» в залі для очікування будівлі автостанції.

8. Пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Коридор на другому поверсі будівлі автостанції не забезпечений евакуаційним освітленням.

9. Пункт 2.23 глави 2 розділу IV ППБУ - Зовнішній блок автономного кондиціонера роздільного типу потужністю по холоду до 12 кВт розташовано в залі для очікування будівлі автостанції.

10. Пункт 6 розділу ІІ ППБУ - Після зміни планування не відкориговані плани евакуації з приміщень 1 поверху будівлі автостанції.

11. Пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, підпункт Б пункту 7.2.1, підпункт А пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 - Зменшено кількість евакуаційних виходів з коридору другого поверху будівлі автостанції, а саме: відсутній другий евакуаційний вихід до сходів С3.

12. Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Відсутній пристрій для самозачинення дверей сходової клітки на першому поверсі будівлі автостанції.

13. Пункт 16 розділу ІІ ППБУ - Керівник не пройшов перевірку знань з питань пожежної безпеки.

14. Абзац 2 пункту 3 розділу ІІІ ПТБ - Не проведено оцінку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а саме: не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкта суб`єкта господарювання.

15. Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - Керівник не пройшов навчання з питань цивільного захисту.

16. Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - Працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено.

Позивач вважає, що, подальша експлуатація об`єктів Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в зв`язку із чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про пожежну безпеку” забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, який створює загрозу життю та здоров`ю людей, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Щодо виявлених під час перевірки порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, судом встановлено наступне.

Так, відсутність світлових покажчиків «Вихід», не забезпечення евакуаційним освітленням коридору на другому поверсі будівлі автостанції, відсутність відкоригованих планів евакуації з приміщень 1 поверху будівлі автостанції, відсутність другого евакуаційного виходу до сходів С3, відсутність протипожежних дверіей в отворі протипожежної перешкоди, яка відокремлює приміщення електрощитової (приміщення № 10) будівлі автостанції, захаращення сторонніми предметами (горючими меблями, обладнанням та матеріалом) приміщення електрощитової (приміщення № 10) будівлі автостанції можуть призвести до швидкого розповсюдження вогню, перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, скупченню людей та працівників.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту, відсутність доказів проходження керівником підприємства відповідача перевірки знань з питань пожежної безпеки призведе до паніки та невірним діям як керівника, так і персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 передбачено, що: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що приписами ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, а контроль за дотриманням цих обов`язків відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” покладено на уповноважені органи, в тому числі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Суд приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю га/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та засобів колективного та індивідуального захисту, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття “порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей”, а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що станом на дату розгляду справи товариством вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.

Разом з тим, суд зазначає, що наміри відповідача усунути встановлені порушення не тотожні факту усунення цих порушень.

Так, доказів щодо повного усунення виявлених порушень, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 01.03.2021 року №50 Приватним акціонерним товариством “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” до суду надано не було.

Тобто, обставини, які стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати.

Суд звертає увагу, що підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

Відтак, враховуючи те, що на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто в повному обсязі, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, у зв`язку з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням доказів щодо усунення виявлених порушень, зазначених в акті перевірки №50 від 01.03.2021 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зупинення експлуатації об`єктів Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” до усунення порушень вимог законодавства.

Щодо позовної вимоги про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи нормативно-праві акти, які урегульовують діяльність позивача, судом не встановлено будь-яких норм, які б визначали право позивачу самостійно (на власний розсуд) обирати спосіб захисту порушеного права

Іншими словами, Управління ДСНС, як орган державної влади, має діяти саме у межах повноважень, тобто повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами та у спосіб, передбачений законодавством, а саме зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

На думку суду, у разі невиконання у добровільному порядку вимог позивача і відповідного рішення суду, таке виконання повинно відбуватись не інакше як у примусовому порядку, органами виконавчої служби, які в свою чергу мають забезпечити умови і спосіб, за яких має бути повністю припинено експлуатацію об`єктів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, з зв`язку із чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Частиною 3 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи вищевикладене датою ухвалення рішення суду є 05.08.2021 року.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600) до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (код ЄДРПОУ 03113549, вул. Курчатова, 10, м. Дніпро, 49038) про застосування заходів реагування, – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, 37 Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (код ЄДРПОУ - 03113549), до повного усунення порушень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса