Ухвала суду № 98789849, 05.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 серпня 2021 року Справа 160/12396/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначення психологічної експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету щодо неналежного забезпечення визначення розміру, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносно ОСОБА_1 .

- стягнути солідарно з Міністерства соціальної політики України, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету на користь ОСОБА_1 , недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354 гривні 00 копійок.

- стягнути солідарно з Міністерства соціальної політики України, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 300000(триста тисяч) гривень 00 копійок.

27.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

03.08.2021 року від представника позивача надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано посиланням на практику Європейського суду з прав людини та практику Верховного Суду.

Перевіривши матеріали справи та враховуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частин 1-4 ст.12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що дана справа, де предметом спору є розгляд питання щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Таким чином, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Крім того, представником позивача було подано клопотання про призначення психологічної експертизи, в обґрунтування якого зазначає, що сукупний психологічний аналіз дозволяє визначити, що досліджувана ситуація виникла незалежно від волевиявлення позивача, призвела до проблемації його життя, що проявилося у інтенсивному емоційному стресі, виникненні почуття розгубленості, обурення обставинами того, що сталося, почутті глибокого душевного болю. Також, позивач зазначає, що протиправними діями відповідачів, порушено звичний гармонійний стиль життя позивача, що потягло за собою певну зміну сімейних традицій, обмежено можливості побудови нових сімейних планів, призвело до необхідності пристосовуватися до нових, погіршених умов існування. Крім того зазначає, що зазначена ситуація була та залишається для позивача інтенсивно психотравмуючою. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов`язані з цим негативні душевні переживання (стравдання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди позивачу, що буде детально встановлено за наслідками проведення експертизи. Суддями-новаторами вже застосовується вказаний передовий досвід. У зв`язку з чим позивач просить призначити по даній справі психологічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, адреса: 84112, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 67 (колишня вул. Рози Люксембург) E-mail: dniise2015@і.ua та поставити експерту наступне питання: якщо позивачу завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?.

Дослідивши вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Так, згідно положень ч.ч. 1, 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частина 5 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, приймаючи до уваги викладені представником позивача обставини у поданому клопотанні, зокрема щодо готовності понести витрати на проведення експертизи та запропоновану експертну установу, зважаючи на характер спірних правовідносин та обґрунтування позовної заяви, суд вбачає за доцільне з`ясувати думку відповідачів щодо заявленого позивачем клопотання, зокрема щодо доцільності призначення, проведення зазначеної експертизи в Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Керуючись статтями 102, 104, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.

Встановити сторонам строк у 5 днів з моменту отримання ухвали, для погодження експертної установи для призначення психологічної експертизи та/або надання пояснень.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв