Ухвала суду № 98789725, 03.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 серпня 2021 року Справа № 160/10046/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А0536 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А0536, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0536 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.09.2019 року по 28.03.2021 року включно;

- зобов`язати військову частину А0536 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.09.2019 року по 28.03.2021 року включно.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; заяви із обґрунтуванням підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів; доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 28.07.2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла від позивача заява, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору. Щодо строку звернення до суду із цим позовом позивачем зазначено, що у рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Отже, позивач керуючись рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 вважає, що звернувся до суду в межах визначеного тримісячного строку. З приводу надання доказів виплати позивачу індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки, позивач повідомляє, що Військовою частиною А0536 не було надано відповідь в двомісячний термін на заяву позивача щодо виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки при проведенні досудового врегулювання у справах №160/8990/20 та №160/8998/20. Враховуючи, що термін звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку не надає позивачу можливості витребування з відповідача відповідних розрахунків, то у позивача немає можливості їх надати. Враховуючи зазначене, просить витребувати з військової частини А0536 розрахунок виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Відтак, просить визнати причини пропуску місячного строку звернення до суду поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо прийняття адміністративного позову до розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед його статтями 122, 160-161.

Недотримання встановленого цим Кодексом порядку звернення до адміністративного суду, залежно від обставин може тягнути за собою залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, залишення позовної заяви без розгляду.

Оскільки, позивачем частково було виконано вимоги про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13.07.2021 року (надано докази сплати судового збору), при розгляді заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

При вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, а також іншим умовам, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до реального такого звернення, який у даному випадку складає практично 2 місяці.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із частин третьої та п`ятої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 КАС України).

Із змісту заяви про поновлення строку звернення до суду суддею встановлено, що позивач не заперечує факту того, що днем, коли він дізнався про порушення своїх прав у спірних правовідносинах є 29.03.2021 року. Разом з цим, вважає, що законодавством встановлено тримісячний строк звернення до суду з таким позовом, в межах якого він і звернувся до суду із цим позовом. З огляду на що, просив відкрити провадження у справі.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.06.2019 у справі №813/2078/16.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Спірні правовідносини склалися з приводу зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 17.09.2019 року по 28.03.2021 року включно.

Таким чином, цей спір є публічно-правовим спором, пов`язаним з проходженням і звільненням з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Установлений в частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначено статтею 122 КАС України, частиною п`ятою якої передбачено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Суд зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в межах цієї справи, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини першої статті 233 КЗпП України.

При вирішення вказаного питання суд також враховував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 та у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 1.380.2019.004750.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача у заяві на рішенні Конституційного Суду України №4 рп /2012 від 22.02.2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, Конституційний Суд вказав: „ В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.", з огляду на викладені вище правові висновки судів щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

З матеріалів позовної заяви слідує, що остаточний розрахунок з позивачем здійснено 29.03.2021 року.

Отже, перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався 29.03.2021 року (наступний день за днем остаточного розрахунку) та сплив 29.04.2021 року. Оскільки позивач звернувся до суду із цим позовом 23.06.2021 року, то ним пропущено місячний строк звернення до суду із цим позовом.

Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що позивачем у надісланій заяві не вказано жодних причин поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, відтак позовна заява на підставі п.9 ч.4 ст.169 цього Кодексу підлягає поверненню.

При цьому, позивачеві роз`яснюється, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0536 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева