Рішення № 98789721, 08.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Справа № 160/9808/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мотрука Р. В. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить суд:

-визнати незаконною бездіяльність Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях № 44693081 та № 40592899;

-зобов`язати Центрально-Міський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог вказано, що виконавчі провадження завершені, однак державним виконавцем не здійснено заходів щодо зняття заборон/арештів та обтяжень боржника у відповідних реєстрах. Відтак, такі дії відповідача є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву прийтято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк до 02.07.2021 (включно) для подання відзиву, разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача.

Відповідачем отримано ухвалу суду та копію позову з додатками -25.06.2021, що підтверджується матеріалами справи, а тому у зв`язку з отриманням ухвали суду від 22.06.2021 лише 25.06.2021, відзив подано в строк та приймається судом.

Центрально-Міський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно даних спецрозділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні у Центрально-міському відділі ДВС перебувало виконавче провадження №44693081 з примусового виконання виконавчого листа від 05.03.2013 №435/11171/12, виданого Саксаганським районним судом про конфіскацію на користь держави всього особистого майна боржника - ОСОБА_1 . Відповідно до «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби «Строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень» становлять 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. З урахуванням вищевикладеного, надати більш детальну інформацію не можливо.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2013 року Центрально-Міським відділом Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП 40592899 про арешт майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, на підставі якої 29.11.2013 здійснено державну реєстрацію обтяження, арешту майна ОСОБА_1 (запис номер 8473680) (а.с.9).

10.09.2014 року Центрально-Міським відділом Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП 44693081 про арешту майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, на підставі якої 04.12.2014 року здійснено державну реєстрацію обтяження, арешту майна ОСОБА_1 ( запис номер 17720698) (а.с.9).

09.06.2021 року представник Позивача звернувся до Центрально-Міського ВДВС з проханням про зняття арешту з майна, на що була отримана відповідь, відповідно до якої надати інформацію про запитуване виконавче провадження неможливо, оскільки воно знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII від 02.06.2016 встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно із частиною 1 статті 55 Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець був наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з цим, як встановлено судом під час судового розгляду, виконавчі провадження, на підставі яких накладено арешти на майно позивача було завершено та знищено, оскільки строк зберігання завершився, що підтверджується листом Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16.06.2021 за № 36757 та відзивом на позовну заяву.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Водночас, статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 визначено підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна або його частини: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Цей перелік є вичерпним.

При цьому, частиною 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна.

В той же час, частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, від 02.06.2016 зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016, якщо на майно особи накладено арешт, і воно належить їй на праві власності, то така особа може звернутися з позовом до суду про зняття арешту з майна. Після розгляду справи, у разі задоволення такого рішення державний виконавець повинен зняти з такого майна арешт не пізніше наступного для, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, наслідки завершення виконавчого провадження щодо зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження в межах яких були винесені постанови №40592899 від 18.11.2013 та №44693081 від 10.09.2014, якими було накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження закінчено та знищено, що підтверджується листом відповідача від 16.06.2021 №36757 та відзивом на позовну заяву.

Водночас, відомості про арешт майна позивача на даний час містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуженням об`єктів нерухомого майна.

Відповідачем не надано суду доказів зняття арешту, накладеного на майно позивача та доказів того, що виконавче провадження завершено з підстав, що не передбачають підстави для зняття арешту з майна боржника.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність відкритого виконавчого провадження та не підтверджено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на майно позивача та доказів того, що виконавче провадження завершено з підстав, що не передбачають підстави для зняття арешту з майна боржника, у зв`язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

А тому суд, з метою захисту порушеного права позивача визнає протиправною бездіяльність Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №44693081 та №40592899 та зобов`язання Центральний-Міський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн. згідно квитанції про сплату №41073 від 17.06.2021 підлягає стягненню з Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в сумі 606,00 грн.

Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (50024, м. Кривий Ріг, вул. Петра Колнишевського, 5, код ЄДРПОУ 34545876)- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №44693081 та №40592899.

Зобов`язати Центральний-Міський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 34545876) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 606,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко