Ухвала суду № 98789413, 05.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 серпня 2021 р. Справа № 120/1847/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, у якій 18.02.2021 року прийнято рішення про часткове задоволення позову.

26.07.2021 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить із наступного.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ.

Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України 22 грудня 2018 року №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.

Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2019 року № 15-1446/19 судам додатково роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Відповідно у Вінницькому окружному адміністративному суді функціонує підсистема "Електронний суд".

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".

Перевіряючи подану ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового судового рішення на відповідність вимогам КАС України встановлено, що вона надійшла на електронну адресу Вінницького окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, та не підписана із використанням електронного цифрового підпису.

Даний факт підтверджується довідкою, що складена головним спеціалістом Вінницького окружного адміністративного суду про те, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення не скріплена електронним цифровим підписом.

Суд зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді процесуальних документів разом з додатками має здійснюватися з використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надсилання процесуальних документів на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання процесуальних документів та засвідчення їх своїм підписом не встановлено.

Разом з тим, відомостей про формування поданої заяви в підсистемі "Електронний суд", а також доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на подану заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання процесуальних документів до Вінницького окружного адміністративного суду.

Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 року у справі № 855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою, однак не через підсистему "Електронний суд".

Крім того, аналогічних висновків Верховний Суд також дійшов у справах інших категорій (див. в ухвалу від 03.04.2020 у справі № 9901/92/20 (у цій справі Верховний Суд діяв як суд першої інстанції та повернув позовну заяву з ідентичних підстав), ухвали від 15.07.2020 у справі № 520/5648/2020 та від 06.07.2020 у справі № 520/3974/2020).

Суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Статтею 167 КАС України встановленні загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява повинна містити відомості, які вимагаються цим Кодексом.

За приписами частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Одночасно суд зауважує, що частина 2 статті 167 КАС України вказує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 18, 44, 167 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович