Рішення № 98789384, 03.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 серпня 2021 р. Справа № 120/3631/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3028 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини 3028 Національної гвардії України визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю Військової частини 3028 Національної гвардії України щодо не здійснення повного розрахунку при його звільненні з військової служби в частині не виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що військова частина 3028 Національної гвардії України заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Водночас, на час звільнення позивача зі служби його вислуга років в календарному обчисленні становила 06 років 05 місяців 16 днів, час служби в пільговому обчисленні – 01 рік 10 місяців 06 днів. Посилання позивача на копію наказу від 28.11.2019 року № 54о/с відповідач вважає необґрунтованими, оскільки до вказаного наказу були внесені зміни в частині визначення вислуги років станом на день звільнення позивача, відповідно до яких вислуга років останнього становить менше 10 років. За наведених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині 3028 Національної гвардії України.

Наказом командира Військової частини 3028 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 28.11.2019 року № 54 о/с, ОСОБА_1 , звільнено з військової служби відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "а" (по закінченню терміну контракту) з 20.05.2019 року.

Відповідно до вказаного наказу, вислуга років позивача станом на 20.05.2019 року становить у календарному обчисленні 06 років 05 місяців 19 днів та у пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 09 днів.

11.03.2021 року позивач звернувся до Центрального архівного відділу Національної гвардії України із зверненням щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

За результатами розгляду вказаного звернення, листом Військової частини 3028 Національної гвардії України від 17.03.2021 року № 50/28/32-к.465 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить менше 10 років.

Отримавши вказану відмову відповідача, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 1 пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, пунктом 4 якого установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Подібні за змістом до абзацу 1 пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII містяться й приписи у пункті 10 згаданого вище Порядку. Зокрема, визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини 2 статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавець пов`язує із наявністю у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.

Відтак, на думку суду, слушними є твердження позивача про те, що в частині 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

До подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року у справі №806/2104/17.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до наказу командира Військової частини 3028 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 28.11.2019 року № 54 о/с, вислуга років позивача станом на 20.05.2019 року становить у календарному обчисленні 06 років 05 місяців 19 днів та у пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 09 днів.

Однак наказом командира Військової частини 3028 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (по особовому складу) від 11.05.2021 року № 17 о/с до вищезазначеного наказу внесено зміни, а саме слова «Вислуга років станом на 20.05.2019 року становить: у календарному обчисленні – 06 років 05 місяців 19 днів; у пільговому обчисленні – 06 років 07 місяців 09 днів» замінено словами «Вислуга років станом на 20.05.2019 року становить: у календарному обчисленні – 06 років 05 місяців 16 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) – 01 рік 10 місяців 06 днів».

Крім того, вислуга років позивача у календарному обчисленні – 06 років 05 місяців 16 днів та у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) – 01 рік 10 місяців 06 днів, підтверджується розрахунком вислуги років від 11.05.2021 року, який міститься в матеріалах справи.

Зазначене дає підстави дійти висновку, що відповідачем допущено описку в наказі від 28.11.2019 року № 54 о/с, в частині визначення вислуги років позивача станом на день його звільнення, яка була виправлена наказом від 11.05.2021 року № 17 о/с.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що загальна вислуга років ОСОБА_1 , станом на день звільнення, становила 08 років 03 місяця 22 дні, що не дає йому права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки виплата відповідної допомоги передбачає наявність вислуги 10 років і більше.

За наведених вище обставин відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті під час розрахунку при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" задоволенню не підлягає.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Військова частина 3028 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: 08803655, адреса: вул. І. Мазепи, 46, м. Калинівка, Вінницька область, 22400).

Рішення в повному обсязі виготовлене: 03.08.2021 року, враховуючи терміни перебування головуючої судді у відпустці з 17.05.2021 року по 21.05.2021 року та з 05.07.2021 року по 28.07.2021 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна