Рішення № 98788870, 26.07.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/437/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Солієнко І.М. - особисто; Весєньов Є.В. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни (м. Черкаси) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (м. Черкаси) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, вселення та стягнення 72 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами :

- усунути перешкоди власнику майна, фізичній особі - підприємцю Солієнко Ірині Миколаївні у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення з нежитлових приміщень 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр", та будь яких інших осіб, які займають ці приміщення, та звільнити ці приміщення від майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр", та цих осіб;

- вселити фізичну особу - підприємця Солієнко Ірину Миколаївну у нежитлові приміщення 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" на користь фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни 72 000,00 грн. безпідставно утриманих коштів, за фактичне користування нежитловими приміщеннями, що належать позивачу.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в останнє судове засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась. У відзиві на позовну заяву № 7 від 08.06.2021 (а.с. 42-44) проти задоволення позовних вимог заперечує через їх безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні 26.07.2021 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, які надавалися в ході розгляду справи і дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Згідно до положень ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що здійснення державної реєстрації прав (в тому числі права власності) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 48) власником нежитлових приміщень, що розташовані в Будинку природи по АДРЕСА_1, перший поверх літера А-2, зазначені в технічному паспорті будівлі за № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв. є позивач Солієнко Ірина Миколаївна . Позивач має статус фізичної особи-підприємця (а.с. 8).

Згідно відомостей з Технічного паспорту (а.с. 56 оборот) приміщення № 13 має у своєму складі тамбур-1, торгівельну залу-2, санвузол-3 та санвузол-4. Загальна площа 39,3 кв.м.

Як зазначає позивач, що не спростовано Відповідачем під час розгляду справи, Відповідач користується приміщенням в Будинку природи в АДРЕСА_1, перший поверх літ.А-2, загальною площею 39,3 м. кв. за № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), без оформлення у визначеному законом порядку такого свого права користування (оренди) із позивачем, як з власником приміщень.

Також факт користування спірним приміщенням в АДРЕСА_1 відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" зафіксовано в акті державного виконавця від 24.02.2021 ( а.с. 11).

Позасудове врегулювання спору між сторонами не відбулося, приміщення відповідач не звільнив, тому вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України відновлення становища, яке існувало до порушення належить до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч. 2,3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Позивачем у негаторному позові може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні ним законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. При цьому для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно наявних і триваючих на час вирішення спору перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Актом огляду (а.с. 61), який складено Українським товариством охорони природи (це власник найбільшої частки будівлі по вул. Верхня Горова, 1 у м. Черкаси) та позивачкою Солієнко І.М. підтверджується, що за адресою АДРЕСА_1 у приміщенні № 13 (13-1,13-2,13-,3,13-4) першого поверху літ. А2, яке належить на праві власності Солієнко І.М. , знаходиться та веде господарську діяльність ТОВ "Каса-Центр", директор ОСОБА_2 .

Також до акту прикладено і фото керівника відповідача ОСОБА_2 (а.с. 65) який перебував у вказаних приміщеннях на час складення Акту.

Крім того, позивачем додано до справи Акт державного виконавця від 05.03.2020 (а.с. 63) з відомостями про встановлення ним факту здійснення ТОВ "Каса-Центр" діяльності на першому поверсі приміщення по АДРЕСА_1 .

Відповідач не заперечив проти перебування ТОВ "Каса-Центр" у приміщенні по АДРЕСА_1 і вказав, що ним укладено договір з іншою особою, як власником приміщення, щодо оренди спірних кімнат.

Даний договір суду не подано.

Зібраними у справі доказами доводиться, що належним власником приміщень № 13 (13-1,13-2,13-,3,13-4) першого поверху літ. А2 за адресою АДРЕСА_1 є позивачка Солієнко І.М. , яка вказувала, що має намір використовувати їх для власної підприємницької діяльності, в т.ч. готова переукласти договір оренди із ТОВ "Каса-Центр", з приводу чого сторони згоди так і не дійшли.

Право власності Солієнко І.М. на спірні приміщення відповідач не заперечив та не спростував.

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким вимогам чинного законодавства поведінка відповідача у спірних відносинах не відповідає.

Отже суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" не мало законного права на користування спірним приміщенням, яке належить на праві власності Солієнко Ірині Михайлівні , оскільки протилежного суду належними і допустими доказами не доведено.

Перебуванням у спірному приміщені в АДРЕСА_1, перший поверх, загальною площею 39,3 м. кв. за № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4) відповідач порушує права власника на вільне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У добровільному порядку відповідач спірні приміщення звільняти не бажає, тому позивачем обрано ефективний та належний спосіб захисту і відновлення порушеного права через усунення перешкод власнику майна шляхом виселення із спірних приміщень відповідача та вселення туди позивача.

Однак позивач не довів, що його права порушуються ще й іншими особами, які займають ці приміщенні та розміщують в них власне майно.

На підставі викладеного, позов в частині вимог про усуненні перешкод власнику майна Солієнко І.М. у здійсненні права користування нежиловими приміщеннями першого поверху, загальною площею 39,3 м. кв. за № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4) в АДРЕСА_1 підлягає до задоволення лише стосовно відповідача у справі.

Щодо вимоги позивача про стягнення безпідставно утриманих коштів в розмірі 72 000 грн. судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Натомість у відповідності до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Такі кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності лише в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Також слід враховувати, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності (як у випадку відшкодування збитків чи шкоди), оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

На підставі наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності нарахування відповдічу суми в розмірі 72 000,00 грн. за три роки із розрахунку 2000,00 грн. на місяць.

З яких правових підстав та фактичних обставин виходить позивач для застосування можливості реального отримання ним від відповідача саме 2000,00 грн. орендної плати на місяць - суду не доведено. Тому в частині стягнення з відповідача грошових коштів у позові слід відмовити.

Отже позов підлягає лише до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача і позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, то з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 6810,00 грн. судового збору за розгляд майнових вимог повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди власнику майна, фізичній особі - підприємцю Солієнко Ірині Миколаївні (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення з нежитлових приміщень 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (ідентифікаційний код 39619271, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) та звільнити ці приміщення від майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр";

- вселити фізичну особу - підприємця Солієнко Ірину Миколаївну у нежитлові приміщення 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1;

В решті вимог у позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (ідентифікаційний код 39619271, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) на користь Державного бюджету України - 6810,00 грн. судового збору за розгляд справи.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2021

Суддя Н.М. Спаських