Рішення № 9878420, 15.02.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-275-10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернишова Ю.В.

при секретарі - Муліхової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» про визнання кредитного договору втративши чинність, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В Слов'янський міськрайонный суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПАТ «Банк

Ренесанс Капітал», в якому просив суд визнати кредитний договір №GP 62875 від 14.07.2007року укладений між ним та ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» таким, що втратив чинність у звязку з виконанням ним усіх умов договору.

Зобовязати ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» надати йому довідку про закриття кредиту. Стягнути з відповідача на його користь грошові кошти на відшкодування матеріальних збитків в сумі 1039грн.20коп. та на відшкодування моральної шкоди 25000грн..

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.07.2007року він з ТОВ ( нині ПАТ) «Банк Ренесанс капітал» уклав кредитний договір, за яким банк надав йому кредит в сумі 6008,80грн.. Всі виплати по погашенню крита та процентів за його користування він сплачував своєчасно, відповідно до умов договору у передбачені графіком строки. Однак представники банку з листопада телефонують йому та заявляють, що в нього виникла заборгованість. Після сплати всієї суми кредиту він звернувся до банку з проханням надати йому довідку про закриття кредиту. Тобто виконання ним зобовязань по договору кредиту, однак йому відмовили посилаючись на те, що в нього залишилась заборгованість в сумі 60грн., яка складається з пені нарахованої за прострочення виконання зобовязання, несвоєчасної сплати суми кредиту в грудні 2007року та в червні 2008року. Зазначені обставини та такі дії банку, який постійно вимагав від нього погашення заборгованості негативно вплинули на стан його здоровя і він вимушений був лікуватись. Приймав ліки на придбання яких затратив 1039,20грн.. Також такими діями завдана моральна шкода, яку оцінює в сумі 25000грн..

Відповідач - ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» позов не визнав в повному обсязі. При цьому представник банку зазначив, що позивач відповідно до п.2.4.1, 2.4.2 умов договору повинен був забезпечити перерахування грошових коштів на рахунок банку в терміни передбачені графіком, однак не пізніше дати, що передує терміну платежу позичальника. Зазначені умови свідчать про те, що надходження коштів до банку повинно відбутись у зазначені терміни. За графіком таке перерахування коштів повинно здійснюватись до 16 числа кожного місяця. Разом з тим ОСОБА_1 у грудні 2007року сплатив чергову частину кредиту 17грудня та у червні 2008року сплатив 17 червня. У звязку з чим відповідно до умов договору була нарахована пеня в розмірі 5% від простроченої суми.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Так в суді встановлено, що 14.07.2007року ОСОБА_1 та ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал») уклали кредитний договір №GP 62875, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 6008,80грн., зі строком повернення у 24місяці, та здійснювати повернення кредиту частками в сумі 452,51грн. , шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок банку, вказаний у частині 3 пропозиції. Якщо термін платежу, вказаний у графіку платежу, припадає на вихідний або святковий день, то відповідний термін платежу переноситься на наступний за ним робочий день. З метою погашення кредиту , сплати процентів, комісії та інших платежів за кредитним договором позичальник має забезпечити перерахування грошових коштів на рахунок банку, в розмірі достатньому для погашення заборгованості , не пізніше дати, що передує терміну(даті) платежу позичальника згідно з графіком платежів або кредитним договором. (п. 2.4.1; 2.4.2 договору). (а.с.6-8)

У сторін в справі, виник спір стосовно обгрунтованості своєчасності сплати ОСОБА_1 платежів за договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України- за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (редит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей , визначених родовими признаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 526 ЦК України передбачсено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порядок та строки погагшення кредиту зазначені сторонами в п.2.4.1, 2.4.2 договору кредиту і згідно графіка платежів, такі платежі повинні здійснюватись до 16 числа кожного місяця, тобто не пізніше 15 числа кожного місяця.

У місяці, за які банк нарахував позивачу пеню, вважаючи, що позичальником порушені строки сплати, оплати здійснювались 14.12.2007року через «Ощадбанк» та 13.06.2008року в Словянському відділенні «Промінвестбанку», що підтверджується квитанціями про оплату (а.с.27,29)

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 здійснював оплату повернення кредиту у передбачені умовами договору та графіку строки та визначені договором суми.

Закон України « Про платіжні системи та перерахування коштів в Україні» визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність субєктів переказу.

Відповідно до ст.8 цього Закону, Банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

8.2. Банк зобовязаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Вищевикладене свідчить, що позивач діяв відповівдно до умов договору і здійснював оплату часток повернення кредиту в обумовлені договором строки. Його вини в несвоєчасному перерахуванні коштів , банками, де здійснювались ці платежі, не має і він за це не несе відповідальності. Тому суд вважає, що відповідач безпідставно застосував положення 2.5.2 договору нарахувавши пеню.

Враховуючи вищевикладене та пояснення представника відповідача, ОСОБА_1 у передбачений договором строк повернув всю суму кредиту. Відповідно до п.3.1.3 договору кредиту, договір набуває чинності в порядку визначеному пропозицією та діє до моменту виконання позичальником зобовязань за ним. За цим договором позичальник виконав свої зобовязання, тому цей договір прпинив свою дію у липні 2009року.

Статтею 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобовязання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Банк надав суду довідку, що 25.01.2010року було прийнято рішення щодо списання заборгованості ОСОБА_1 на суму 40,82грн.. Однак це списання відбулось не з підстав виконання договору, а з підстав прийняття багнком рішення про списання заборгованості, оскільки вона є незначною та з метою заохочення клієнтів банку. Позивач зазначив , що такої довідки йому по тепершній час не надано.

Стосовно вимог про відшкодування матеріальних збитків суд виходить з того, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивач посилається на те, що саме внаслідок дій відповідача, що полягали у вимаганні сплати неіснуючої заборгованості , в нього погіршилось здоровя, внаслідок чого він вимушений був купувати медикаменти на суму 1039,20грн.. З такими доводами позивача суд не може погодитись оскільки отсанній не надав доказів на підтвердження цих доводів. В суді встановлено, що позивач хворіє гіпертоничною хворобою 1ступеню з 1992року. Згідно виписки з історії хвороби, у березні 2008року проходив лікування з приводу хронічного вертеброгенного радикуліту. Погіршення настало після фізичної нагрузки. Доказів того, що це лікування стало наслідком дзвінків відповідача, суду не надано. Тобто позивач не надав доказів причинного звязку його хвороби та лікування з діями відповідача.

Аналогічні доводи, зазначені позивачем, і з приводу вимог про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України- моральна шкода полягає у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що з боку банку було здійснено протиправні дії, що полягали у неправильному застосуванню нарахування пені, та таким чином порушення прав ОСОБА_1 , як споживача зазначені в ст.11 Закону україни «Про захист прав споживачів». Тобто ці дії завдали йому моральної шкоди.

Разом з тим враховуючи характер правопорушень , глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини відповідача, суд приходить до переконання , що розумним та справедливим буде відшкодування моральної шкоди в сумі 1000грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 526, 545, 610, 612, 1049, 1054, 1166, 1167 ЦК України, 11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст. 10,11,209,212,214-215,218, 246,249 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати кредитний договір №GP 62875 від 14.07.2007року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» таким, що втратив чинність у звязку з виконанням усіх умов договору ОСОБА_1.

Зобовязати ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» надати ОСОБА_1 довідку про виконання ним зобовязань по кредитному договору №GP 62875 від 14.07.2007року та відсутності заборгованості за цим договором.

Стягнути з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» ік №26333064 МФО 380010 зареєстрований за адресою : 02002, м. Київ вул. Раїси Окіпної , 8-Б , на користь

ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн…

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, з подачею заяви про подачу апеляції протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту подачі такої заяви , через Слов'янський міськрайонный суд та її копії до апеляційного суду Донецької області.

Суддя Словянського міськрайонного суду

Донецької області Ю.В. Чернишов