
Снігурівський районний суд Миколаївської області
УХВАЛА
про забезпечення позову
04 серпня 2021 року м.Снігурівка
справа №485/973/21
провадження № 2-з/485/12/21
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Бодрової О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, заступник начальника Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Науменко Юлія Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
30 липня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу №12990 від 12.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості в сумі 3920 грн.
Ухвалою судді від 04 серпня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
03.08.2021 року ОСОБА_1 також звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується, а також шляхом зняття арешту з карткового рахунку для отримання заробітної плати позивачем.
Крім того, позивач надав суду заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище, а саме невелику заробітну плату та наявність на утриманні малолітньої дитини, а також на те, що державним виконавцем накладено арешт на його банківський рахунок, на який нараховується заробітна плата, а тому він не має можливості користуватися вказаними грошовими коштами.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи й надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Враховуючи майновий стан позивача, вважаю клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно задовольнити та відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
З урахуванням положень ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Із матеріалів справи вбачається, що 27.07.2021 року заступником начальника Снігурівського відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Науменко Ю.В. відкрито виконавче провадження № 66289141 за вищезазначеним виконавчим написом та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 ..
В заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується, а також шляхом зняття арешту з карткового рахунку для отримання заробітної плати в Збройних Силах України.
Проте, норми зазначених вище статей ЦПК України не містять такого виду забезпечення позову, як зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні. Такий спосіб забезпечення позову не може бути застосований також на підставі п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки законодавством не передбачено зняття арешту, накладеного державним виконавцем, у порядку забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, суд вважає за неможливе забезпечення позову шляхом зняття арешту з карткового рахунку для отримання заробітної плати, оскільки це не передбачено чинним цивільно-процесуальним законодавством.
Отже, в цій частині заява не підлягає задоволенню.
Пунктом 6 ч.1 ст.150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.
Відповідно до вимог ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
З урахуванням того, що позивачем подано позов про визнання виконавчого напису нотаріуса №12990 від 12.03.2021 року таким, що не підлягає виконанню, при цьому, на підставі оспорюваного документа здійснюється примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66289141 відносно ОСОБА_1 може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується, підлягає задоволенню.
Підстав для застосування зустрічного зобов`язання судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.136, 153, 157, 260, 353 ЦПК України, ст.8 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
Відстрочити заявнику ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за його позовомдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, заступник начальника Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Науменко Юлія Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову – задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні за № 66289141, відкритому 27.07.2021 року заступником начальника Снігурівського відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Науменко Юлією Валеріївною на підставі виконавчого напису №12990 від 12.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором в сумі 3920,00 грн, до набрання законної сили судового рішення у даній справі.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання з урахуванням п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд Миколаївської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена 04 серпня 2021 року.
Суддя О.П.Бодрова
Судове рішення № 98780497, Снігурівський районний суд Миколаївської області було прийнято 04.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 485/973/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: