Рішення № 98780294, 29.07.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/687/21

Провадження №2-а/148/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 липня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.06.2021 замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010).

Позов мотивований тим, що 12.04.2021 близько 09 год. позивач, будучи шляховим майстром Жмеринської дистанції колії, знаходився на своєму робочому місці на залізничному переїзді 1177 км. напрямку "Рахни-Юрківка", де його зустрів інспектор Ясинецький Р.С., який вказав на ямковість переїзду та склав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. У даній постанові зазначив, що позивач порушив правила і норми, що стосуються забезпечення дорожного руху при утриманні залізничного переїзду, а саме: допустив оголення арматури залізничного настилу залізничного переїзду із глибиною вибоїн, які перевищують 6 см., чим порушивп. 3.6 ДСТУ 1358-97, п. 1.5 ПДР та Постанову Кабміну № 198 від 30.03.1998.

Позивач зазначає, що він не є посадовою особою, а є майстром шляховим виробничого підрозділу Жмеринської дистанції Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця". Згідно посадової інструкції, він як майстер забезпечує справний стан всіх елементів залізничної колії.

Законом України від 11.07.1995 № 282/95-ВР в КУпАП слова "службова особа" замінено словами "посадова особа", отже дані поняття є синонімічними.

Таким чином, позивач, як шляховий майстер, не наділений обов`язками по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності, оскільки Жмеринська дистанція колії є виробничим підпрозділом регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" та не є юридичною особою.

Позивач не допускав оголення арматури залізничного переїзду. Оголення арматури та ямковість виникла внаслідок постійного руху транспортних засобів, перепаду температурного режиму після зимового періоду, потрапляння вологи в бетонні плити, а також під дією морозів. Тобто, пошкодження відбулись внаслідок природніх умов та руху трапнспортних засобів.

Ним, як шляховим майстром, було відреаговано на ямковість переїзду та складено акт обстеження переїзду. В свою чергу, виконання робіт по асфальтуванню дороги виконуються виключно після дотримання тендерної процедури закупівлі робіт та послуг згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Ввжає, оскільки він не є посадовою особою, а шляховим майстром, тому відсутній суб`єкт владних повноважень, на якого накладається адміністративне стягнення.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Просить вищевказану постанову скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до надісланого на адресу суду відзиву на позовну заяву (а.с. 24-33) представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначає, що обов`язок доказування розприділяється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги, а відповідач повинен довести обставини, якими він заперечує проти позову. За п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників руху або інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, забов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо неможливо попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Згідно п. 3.6.1 ДСТУ - 3587-97, не допускається відхилення верху головок рейок трамвайних або залізничних колій, розташованих в межах проїзної частини, відносно поверхні покриття більше ніж на 2 см. Відповідно до п. 3.6.5 не допускається оголення арматури залізничних настилів залізничних переїздів. Однак, позивачем не було вжито жодних перерахованих дій. Хоч позивач і зазначив, що він не є посадовою особою, однак у його посадовій інструкції чітко зазначено, що він відповідно до п. 2.6 забезпечує справний стан колії, при якому гарантується безпека руху поїздів; утримує їх в межах норм до допусків; забезпечує тривалий термін служби всіх елементів колії; попереджає появу несправностей; своєчасно їх усуває та ліквідує причини, що викликають несправності. За п. 2.8 посадової інструкції, здійснює системний нагляд за станом колії, вивчає причини появи несправностей та виконання необхідних робіт по попередженню та усуненню несправносмстей; за п. 2.9. зобов`язаний докладно знати і постійно вивчати доручену ділянку колії, забезпечувати високу якість її утримання і створювати всі необхідні умови для безпечного руху поїздів. Також позивач є матеріально-відповідальною особою.

Додатковим доказом наявності недоліків в технічному стані залізничного переїзду є складений 23.02.2021 акт обстеження залізничних переїздів, відповідно до якого комісія встановила наявні недоліки, однак, станом на 12.04.2021 дані недоліки не були усунуті.

Таким чином, позивачем одночасно порушено п. 3.1.5, 3.1.6, 3.1.8 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів.

Представником відповідача з відзивом на позовну заяву надано копії фото (а.с. 28-30) та копію витягу з Правил дорожнього руху України (а.с. 31).

Представником відповідача у заяві (а.с. 21) зазначено, що відзив на позовну заяву надіслано позивачу у день надсилання відзиву до суду.

Разом з тим, доказів надсилання копій вищезазначених доказів (фото (а.с. 28-30) та витягу з Правил дорожнього руху України (а.с. 31)) суду не надано, а тому суд, в силу ч. 9 ст. 79 КАС України, дані докази до уваги не бере.

Сторони, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії постанови інспектора поліції Ясинецького Р.С. серії ВАА № 587350 від 12.04.2021 (а.с. 7), на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн. Вказане адміністративне стягнення накладено за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та шляховим майстром, порушив правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: допустив оголення арматури залізничного настилу залізничного переїзду із глибиною вибоїн , які перевищують 6 см., чим порушив п. 3.6. ДСТУ 1358-97 та п. 1.5. ПДР України та Постанови Кабміну № 198 від 30.03.1998.

Відповідно до акту обстеження залізничного переїзду 1177 км. перегін "Рахни-Юрківка" від 23.02.2021 (а.с. 8), в ході обстеження виявлено, що покриття даного переїзду складається із залізобетонних плит, які частково розбиті із видимою арматурою та часково подрібненими залишками залізобетону, на яких виявлена ямковість в міжплиточному та міжколійному інтервалі. Ямковість в міжплиточному інтервалі складає 0,05 м., а також виявлена суцільна ямковість в підходах даного переїзду. Даний переїзд є переїздом з інтенсивним автомобілним рухом, через який проходить автомобільна дорога обласного значення "Вінниця-Ямпіль". Даний переїзд потребує асфальтування шляхом суцільного усунення ямковості в міжколійному та міжплиточному інтервалі, а також суцільного асфальтування підходів даного переїзду.

Відповідно до довідки Виробничого підрозділу "Жмеринська дистанція колонії" № 277 від 15.04.2021 (а.с. 9), роботи по асфальтуванню залізничного переїзду 1177 км. в 2020 році не проводились у зв`язку із відсутністю плану фінансування, затвердженого АТ "Укрзалізниця" на даний вид робіт. У 2021 рік даний переїзд включений в план виконання робіт по асфальтуванню при отримаанні затвердженого АТ "Укрзалізниця" фінансового витягу на даний вид робіт шляхом проведення тендерної процедури закупівлі робіт та послуг.

Відповідно до копії посадової інструкції майстра шляхового 9-го околодку ПД-9 виробничої дільниці ПЧУ-3 виробничого підрозділу Жмеринська дистанція колії ОСОБА_1 (а.с. 10-13), останній забезпечує справний стан всіх елементів залізничної колії (земляного полотна верхньої будови, штучних споруд і колійних облаштувань), гарантує безпеку поїздів із встановленими швидкостями (п. 1.2.); здійснює керівництво околодком, який він очолює (п. 1.3.); планує проведення робіт, забезпечує розстановку працівників бригад (п. 1.4.); перевіряє якість виконуваних робіт (п. 1.5); забезпечує справний стан колії, при якому гарантується безпека поїздів; утримує її в межах встановлених норм та допусків; забезпечує тривалий термін служби всіх елементів колії; попереджує появу несправностей; своєчасно усуває та ліквідує причини, що викликають несправності колій та споруд (п. 2.6); поточне утримання здійснюється беззупинно протягом всього року протяжності колії, а також на ділянках, де виконується той чи інший вид періодичного ремонту (п. 2.7); здійснює систематичний нагляд за станом колії, вивчає причини появи несправностей та виконання необхідних робіт по попередженню і усунення несправностей колії (п. 2.8); забезпечує утримання в справному стані рейок, рейкових стиків, скріплень стрілочних переводів, глухих перетинів, колійних пристроїв СЦБ, залізничних переїздів, безстикової колії, кривих ділянок колії, колії на мостах, шляхопроводах, також на підходах до них (а.с. 2.9.); спільно з бригадиром колії один раз на кожі півмісяця у дні, встановлені начальником дистанції колії, оглядає і перевіряє колію та стрілочні переводи по ширині колії за рівнем, а також оглядає всі споруди, земляне полотно, переїзди і колійні пристрої та вносить зауваження (п. 2.10.); оглядає рейки та скріплення, а також металеві частини стрілочних переводів за графіком (п. 2.14.); несе відповідальність за діяльність очолюваного ним околодку, за забезпечення безпеки і безперебійного руху поїздів з установленими швидкостями, за безпеку працівників, охорону праці, пожежну безпеку (п. 4.1).

Згідно п. 3.6.1 ДСТУ 3587–972, затверженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 р. № 441, не допускається відхилення верху головок рейок трамвайних або залізничних колій, розташованих в межах проїзної частини, відносно поверхні покриття більше ніж на 2 см. Відхилення, що перевищують значення, зазначенні у 3.6.1 і 3.6.2, повинні бути усунені протягом 2 діб з моменту їх виявлення (п. 3.6.3). Не допускається оголення арматури залізничних настилів залізничних переїздів (п. 3.6.5).

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1998 Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів (п. 1).

Ремонт і утримання залізничних переїздів у межах смуги відчуження залізниць здійснюється власниками залізничної колії або уповноваженими ними органами (п. 3).

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів

та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища (п. 5).

Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції (п. 10).

Частиною першою статті 140 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху у виді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, посадовою особою є особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну посадова особа. Тому, як роз`яснює Міністерство юстиції України листом від 03.11.2006 №22-48-548, для визначення цього терміну слід керуватися положеннями інших нормативно – правових актів.

Так, наприклад, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про державну службу”, посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно – розпорядчих та консультативно – дорадчих функцій.

У пункті 1 та 2 Примітки до статті 364 Кримінального Кодексу України містяться поняття службової особи. Так, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно – розпорядчих чи адміністративно – господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою. Відповідно до Листа Мін`юсту Про тлумачення понять “службова особа” і “посадова особа”, використовуваних в чинному законодавстві України, у порядку інформування зазначено, що поняття «посадова особа» і «службова особа» використовуються в Конституції України (статті 19, 40, 56) і в законодавчих актах України, таких, зокрема, як Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, закони України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування». Так, відповідно до статті 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов`язків. Враховуючи наведене, вбачається, що при з`ясуванні підстав для віднесення осіб до категорій посадових або службових осіб слід керуватися відповідним законодавством, що регулює певні відносини. Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено належних доводів та на подано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач є посадовою особою, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 140 КУпАП. В свою чергу, суб`єктом адміністративного правопорушення є особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Під юридичним складом адміністративного проступку розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. До цих ознак належать: а) об`єкт; б) об`єктивна сторона; в) суб`єкт; г) суб`єктивна сторона. Суб`єктами адміністративної відповідальності можуть бути фізичні осудні особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), та юридичні особи.

Виділяють також і так звані спеціальні суб`єкти (ті, яким властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших правопорушень або, які не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах). До них належать, наприклад: за ознаками трудової та службової діяльності: посадові (службові) особи; капітани кораблів; працівники підприємств торгівлі та громадського харчування; водії; підприємці; військовослужбовці та працівники ОВС.

За статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, враховуючи, що позиція позивача щодо того, що він не є посадовою особою відповідачем не спростована, таким чином, відсутній суб`єкт адміністративного правопорушення, а тому позивач не може бути притягнутий до адміністравтивної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що постанова іспектора Ясинецького Р.С. серії БАА № 587350 від 12.04.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. 251, 280 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Ясинецького Р.С. серії БАА № 587350 від 12.04.2021 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: