Рішення № 98779870, 04.08.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3626/20

Провадження № 2-а/415/273/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області капрала поліції Козюберди Вадима Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області капрала поліції Козюберди Вадима Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 24.04.2021 року на нього було складено постанову ДП18 №516165 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 425 грн.

Відповідно до постанови, нібито він в м. Лисичанську, вул. Генерала Потапенко, 16, керував транспортним засобом о 08 годині 15 хвилин і не пред`явив для перевірки посвідчення водія на право керування т.з. та документів на т.з., чим порушив п. 2.1 та п. 2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2021 року о 08.15 годині відповідач зупинив позивача, бо той не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2 ПДР України.

Позивач дійсно 24.04.2021 року близько 8 ранку пересувався по вул. Генерала Потапенко м. Лисичанськ, його проблисковим сигналом зупинила патрульна машина, він зупинив автомобіль, включив аварійний сигнал. Інспектора представився та повідомив, що він не подав світловий покажчик повороту, відповідного напрямку перед початком руху. Попросив пред`явити посвідчення та документи на авто.

Позивач на вимогу інспектора пред`явити документи, пред`явив останньому ці документи в розкритому вигляді, але при цьому заперечував на вказані поліцейським підстави для їх надання. З метою встановлення особи, до нього був застосований захід забезпечення провадження у виді адміністративного затримання.

Позивач зазначає, що не порушував ПДР, документи надав. Постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Просив суд скасувати постанову, стягнути суму судового збору, витрати на юридичну допомогу в сумі 2000 грн.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

21.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідачем також був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 24.04.2021.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

12.07.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3626/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

21.07.2021 року відповідачем було надано відзив на позов та письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 24.04.2021.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутності.

Досліджені докази та відеоматеріали, наявні в матеріалах адміністративної справи, на підставі чого судом були встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.04.2021 р. о 8 годині 15 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Генерала Потапенко, буд. 16, після зупинки т.з. поліцейськими на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ та реєстраційні документи на транспортний засіб, зазначені в. п.п. 2.1а ПДР України, а саме: посвідчення на право керування т.з. відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 а та п. 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року незаконною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.04.2021 р. о 8 годині 15 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Ген.Потапенко, буд. 16, після зупинки т.з. поліцейськими на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ та реєстраційні документи на транспортний засіб, зазначені в. п.п. 2.1а ПДР України, а саме: посвідчення на право керування т.з. відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 а та п. 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з відео з нагрудної камери ВВ00129, ВВ00123.

Відповідачем суду був наданий суду відеозаписи відео з нагрудної камери ВВ00129, ВВ00123.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 2.4 ПДР України, відповідачем надані відеозаписи відео з нагрудної камери ВВ00129, ВВ00123.

З дослідженого в судовому засіданні відео, наданого відповідачем, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.04.2021 р. о 8 годині 15 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Ген.Потапенко, буд. 16, після зупинки т.з. поліцейськими на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ та реєстраційні документи на транспортний засіб, зазначені в. п.п. 2.1а ПДР України, а саме: посвідчення на право керування т.з. відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 а та п. 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII.

А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного, позивач відмовився пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даному випадку, суд, оглядаючи вказаний відеозапис, доходить висновку, що позивач, розпочавши суперечку з працівником патрульної поліції, необґрунтовано відхиляв всі пропозиції останнього стосовно з`ясування обставин, що слугували підставою для зупинки його автомобіля. Серед іншого, не надаючи жодних обґрунтованих пояснень, ОСОБА_1 не надав посвідчення водія, реєстраційний талон на транспортний засіб.

Таким чином, в результаті здійсненого аналізу обставин справи, суд відхиляє доводи позивача про відсутність законних підстав у відповідача для зупинки його автомобіля та відповідно висування вимоги щодо пред`явлення документів.

Отже, судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року складена з огляду на відсутність у позивача посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, цей факт підтверджується матеріалами справи і встановлено відеозаписом реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного.

Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Суд констатує, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме: факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.

Як зазначалось вище, у матеріалах справи наявний відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення, який подано відповідачем. Зокрема, на вказаному відеозаписі зафіксована розмова позивача з працівниками патрульної поліції, з якої чітко вбачається, що останній ігноруючи вимогу працівника поліції пред`явити документи, зазначив про незаконність останньої.

Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що в його діях наявне адміністративне правопорушення.

Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, суд доходить висновку щодо правомірності винесеної відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аналізуючи вказані правові норми та дослідивши поданий відповідачем відеозапис події, суд доходить висновку, що факт порушення позивачем ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: не пред`явлення на вимогу поліцейського документів для перевірки є встановленим відеозаписом, а тому оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП винесена правомірно, за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області капрала поліції Козюберди Вадима Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції, залишити без задоволення повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ДП18 № 516165 від 24.04.2021 року (виготовлену не друкарським засобом) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: заступник командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області капрал поліції Козюберда Вадим Леонідович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.

Третя особа: Департамент патрульна поліція, місце роботи за адресою: буд. 3, вул. Федора Ернста, м. Київ, 02048, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 04.08.2021.

Суддя Ю. О. Калмикова