Рішення № 98778863, 22.07.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/100/21

Справа № 712/11361/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ГАПОНЕНКО О.С.

з участю прокурора – СВЯТОКУМ О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Черкаської місцевої прокуратури (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького 60), яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська 131) до Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 36), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що Черкаською місцевою прокуратурою за результатами моніторингу офіційного порталу Черкаської міської ради, міського голови, виконавчого комітету за електронною адресою http://www.rada.cherkassy.ua в базі нормативних документів Черкаської міської ради виявлено прийняття Черкаською міською радою рішення № 2-1092 від 20.09.2016 про безоплатну передачу земельної ділянки у приватну власність, яка має містобудівні обмеження, оскільки знаходиться в зонах зелених насаджень та лікувальних установ.

Встановлено, що рішенням Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,1 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0111).

Попередньо встановлено, що згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради № 4971-3 від 05.04.2016 вказана земельна ділянка, площею 0,1000 га у відповідності до наявної містобудівної документації по м. Черкаси належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Як наслідок, за результатами проходження погоджувальної процедури, постійною комісією з питань земельних відносин на розгляд Черкаської міської ради було винесено проект рішення № 93 0-8-з «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)». Однак, органом місцевого самоврядування, незважаючи на наявні містобудівні обмеження, прийнято рішення про надання вказаної земельної ділянки у приватну власність.

У подальшому до спірного рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016

рішенням ради № 2-1368 від 17.11.2016 були внесення зміни з метою усунення технічної помилки в частині кадастрового номера земельної ділянки, що передавалась ОСОБА_2 у власність, а саме було змінено кадастровий номер з «7110136700:02:005:0111» на «7110136700:02:005:0109».

З метою набуття права власності на дану земельну ділянку, Державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Криловою О.М. від 18.01.2017 прийнято рішення, індексний номер: 33464481 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ділянки під кадастровим номером 7110136700:02:005:0109, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 18604094 від 12.01.2017.

Прокурор вважає, що рішення Черкаської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку, з огляду на наступні обставини.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі Закон) передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

У свою чергу, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 ст. 17 Закону визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (ч. 2 ст. 17 Закону).

Статтею 18 Закону закріплено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Одночасно, відповідним планом зонування території встановлюється функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (частини 1, 2 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, рішенням Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 здійснено зміну функціональних можливостей використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 із земель оздоровчого призначення та рекреації на землі житлової забудови, а тому останнє прийнято всупереч чинної містобудівної документації по м. Черкаси.

Законність прийнятого рішення Черкаської міської ради від 20.09.2016 за номерами 2-1092 на запит Черкаської місцевої прокуратури від 04.03.2019 за № 161-2704вих.19 була предметом документальної перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

За результатами проведеної документальної перевірки контролюючим органом у сфері земельних відносин вказано на порушення Черкаською міською радою вимог ч. 4 ст. 83 та ст. 118 Земельного кодексу України. Зокрема, було зауважено про неможливість передачі у приватну власність земель комунальної форми власності за рахунок земель загального користування та в розріз діючій містобудівній документації.

Як наслідок, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на адресу Черкаської міської ради 16.05.2019 внесено клопотання за №164-ДК/0031/КВ/06/01/-19, яке, за повідомленням органу державного контролю від 03.07.2019, залишилось міською радою без задоволення.

Отже, рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 суперечить вимогам ст. ст. 17, 18, 21, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. ст. 83, 118 Земельного кодексу України, а тому є незаконними та підлягає скасуванню в судовому порядку, тому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)», з урахуванням внесених до нього змін рішенням Черкаської міської ради № 2-1368 від 17.11.2016 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 20.09.2016 № 2-1092 (усунення технічної помилки)».

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1га (кадастровий номер земельної ділянки - 7110136700:02:005:0109) за ОСОБА_2 , та припинити за нею набуте право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119 р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету – 2800) судовий збір у розмірі 3842 грн.00 коп.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні прокурор уточнив свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Черкаської міської ради заперечував проти задоволення позову та просив в ньому відмовити.

Представник ГУ Держгеокадастр у Черкаській області до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив.

ОСОБА_2 , до судового засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, причини не явки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та земельного законодавства України.

В судовому засіданні встановлено, що 20 вересня 2016 року рішенням Черкаської міської ради № 2-1092 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано останній земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1000 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0111) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування № 4971-з від 05.04.2016 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, а саме земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:02:005:0111) площею 0,1000 га належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Оформлення прав на земельну ділянку необхідно проводити згідно з чинним законодавством за умови внесення в приватизаційні документи запису про встановлення обмеження містобудівного характеру – нове будівництво на даній земельній ділянці без відповідного рішення передбаченого законодавством, не допускається. За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до категорії земель житлової та громадської забудови.

Рішенням Черкаської міської ради від 17.11.2016 за № 2-1368 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 20.09.2016 № 2-1092 (усунення технічної помилки)» вирішено внести зміни та замінити кадастровий номер земельної ділянки з «7110136700:02:005:0111» на « 7110136700:02:005:0109».

Рішенням Черкаської міської ради від 13 травня 2021 року № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)» внесено зміни до генерального плану м. Черкаси затвердженого рішенням від 29.12.2011 № 3-505 «Про затвердження Генерального плану міста Черкаси» згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 даного рішення.

Тому у відповідності до змін до генерального плану м. Черкаси спірна земельна ділянка відноситься до території садибної забудови, на якій можливо здійснювати будівництво житлового будинку.

Прокурор в своїх позовних вимог обґрунтовує незаконність рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» тим, що воно суперечить вимогам генерального плану населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації, однак, відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Таким чином, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки не охоплюється поняттям «землевпорядної документації», а тому твердження прокурора про те, що рішення Черкаської міської ради № 2-1095 від 20.09.2016 прийняте з порушенням ч. 7 ст. 118 ЗК України, яка встановлює вимоги до землевпорядної документації, є безпідставними.

Основним мотивом визнання рішення Черкаської міської ради № 2- 1092 від 20.09.2016 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» незаконним прокурор у позовній заяві визначає наявність обмежень щодо її використання, оскільки відповідно до висновку управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради № 4971-3 від 05.04.2016 вказана земельна ділянка потрапляє в заповідну територію «Черкаські берегові схили» та у відповідності до наявної містобудівної документації належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-бп».

Але таке твердження прокурора не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до п. 2 рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_2 з наступними умовами та обмеженнями, а саме: «Згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту і архітектури, містобудування та інспектування № 4971-3 від05.04.2016 на Земельну ділянку по вул. Дахнівській, наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:02:005:0111) площею 0,1000 га належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони насаджень в санітарно-захисних зонах «С- 6п».

Оформлення прав на земельну ділянку необхідно проводити згідно з чинним законодавством за умови внесення в приватизаційні документи запису про встановлення обмеження містобудівного характеру - нове будівництво на даній земельній ділянці без відповідного рішення, передбаченого законодавством, не допускається».

Зазначені вище обмеження у використанні спірної земельної ділянки були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 177576387 від 15.08.2019.

Таким чином, на момент прийняття рішення Черкаської міської ради № 2-1092 від 20.09.2016 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» Черкаською міською радою не було допущено порушень містобудівного законодавства.

Крім того, позивачем у позовній заяві не вказано, які саме дії яких саме відповідачів порушують містобудівні обмеження, у чому ці порушення полягають та не надано належних доказів, що підтверджують факт такого порушення.

Частиною 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, саме Черкаська міська рада приймає рішення про передачу земельних ділянок фізичним та юридичним особам з метою приватизації в межах норм визначених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час вчинення реєстраційних дій державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

В даному випадку державна реєстрація права власності від 12.01.2017 за № 18604094 на земельну ділянку загальною площею 0, 1 га (кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:02:005:0109) по АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 відбулася згідно законодавства України, оскільки не порушує інтереси ні позивача, ні Черкаської міської ради.

Статтею 58 Конституції України закріплено принцип сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також беручи до уваги той факт, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)» затверджено відповідні зміни до Генерального плану міста Черкаси, та у відповідності до змін до генерального плану міста, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0109 відноситься до території садибної забудови, на якій можливо здійснювати будівництво житлового будинку, тому в даному випадку суд не вбачає порушення прав та інтересів як позивача так і Черкаської міської ради, як розпорядника земель територіальної громади. За таких обставин суд вважає, що зазначене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Посилання представника відповідача у своєму відзиві на те, що прокурор не може бути стороною в даному провадженні, постільки прокуратурою не обґрунтовано належним чином наявність підстав для звернення з таким позовом до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру та в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, не може бути взято судом до уваги.

Відповідно до ПВС від 05.11.2019 у справі № 804/4885/18 зазначено, що під «інтересом держави» слід розуміти, у тому числі, такий, який охоплює інтереси мешканців територіальної громади. Як зазначив позивач, орган контролю не вжив заходів в межах власної компетенції для усунення порушень з метою захисту інтересів держави, тому і був поданий вказаний до суду позов.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї із сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Так у справі «Менчинська проти Російської Федерації» справа № 42454/02 від 15.)1.2009 року, ЄСПЛ зазначив, що сторонами цивільного провадження виступають позивач та відповідач, яким надаються рівні права. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадку, коли потрібно захистити інтереси держави.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають до задоволення, так як не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Черкаській місцевій прокуратурі, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2021 року.