Ухвала суду № 98778535, 30.07.2021, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2205/20

Провадження № 1-кп/526/83/2021

У Х В А Л А

іменем України

30 липня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого Киричка С.А,

з участю секретаря - Лопушняк Т.П.,

прокурора – Ходатенка Д.М.,

захисника - Ланчинського В.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч клопотання прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Ходатенка Д.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_1 ,

встановила :

У провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

Прокурор Ходатенко Д.М. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 посилаючись на те, що інкриміновані за обвинувальними актами від 28.12.2020 та 27.02.2021 ОСОБА_1 діяння (передбачені ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України) згідно висунутого обвинувачення вчиненного під час застосування до нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу – домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_1 має негативну репутацію, а саме в період з 22.05.2004 року по 30.06.2020 року він мав судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, будучи за цей період 9 разів визнаний винуватим у вчиненні різних злочинів, у тому числі пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Жодна із наявних попередніх 9 судимостей ОСОБА_1 у встановленому порядку не була знята та/або погашена у встановленому порядку, що вказує на значну суспільну небезпечність особи обвинуваченого. За результатами здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120170130000008 зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 учинив тяжкі злочини, пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Таким чином, викладені обставини прямо вказують на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про недостатність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику вчинення ОСОБА_2 інших кримінальних правопорушень та ризику переховування від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ланчинський В.І. заперечували проти продовження строку його тримання під вартою. Звернули увагу на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 та необхідність його лікування в умовах спеціалізованого стаціонарного відділення, що підтверджується довідкою ПММЧ №23.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе змінити ОСОБА_1 заобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю-браслету, з наступних підстав.

Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України .

Європейський суд з прав людини у рішенні "Мамедова проти Росії" вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

Також, суд повинен ураховувати, що тримання під вартою має застосовуватися тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.1098 у справі "Ассенов та інші протиБолгарії"). Реалізуючи положення ч. 5 ст. 199 КПК, слідчий суддя, а також суд відповідно до ч. 3 ст.331КПК мають враховувати, що після спливу певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі, а тому в судовому рішенні судові органи зобов`язані, розглянувши можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, навести інші підстави для подальшого тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Прокопенко проти України", від 05.11.2008 у справі "Єлоєв проти України"). Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі "Харченко проти України"), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п. 1 ст. 5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі "Соловей і Зозуля проти України").

Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані.

При вирішенні клопотання захисника, суд також враховує рекомендації лікарів Полтавської міської медичної частини (№23) щодо планового лікування ОСОБА_1 в умовах спеціалізованого стаціонарного відділення після його консультації в відділенні щелепно-лицевої хірургії Полтавської обласної клінічної лікарні та встановлення йому діагнозу.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із покладенням на останнього обов`язків строком на два місяця.

Разом з цим, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне посилити запобіжний захід шляхом застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю (в разі його наявності).

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-199, ч. 3 ст. 303, 395 КПК України, суд -

постановив :

Клопотання прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Ходатенка Д.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково .

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю-браслету (за його наявності), строком на два місяці, тобто до 27 вересня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Зобов`язати ВП №1 Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю - браслету (в разі його наявності).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, судді;

- утримуватись від спілкуванням зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню;

- знаходитись за адресою: АДРЕСА_1 , - цілодобово, протягом строку дії даної ухвали.

Обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти в залі суду негайно.

Після проголошення даної ухвали, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний невідкладно з`явитися до ВП №1 Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області (в межах робочого часу) для постановлення на облік, після чого прибути до місця свого проживання.

Ухвала суду в частині звільнення з під варти та постановки на облік в органах поліції, підлягає негайному виконанню національною поліцією.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області.

Повний текст ухвали складено 03 серпня 2021 року.

Суддя: С. А. Киричок