Постанова № 98776628, 03.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13035/21

Провадження № 3/522/9312/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА», вчинив правопорушення порядку ведення податкового обліку за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, а саме: в ході перевірки встановлені порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135.1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 5 П (С) БО 15 «Дохід», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 172 147 грн.: у тому числі 2020 рік у сумі 172147 грн., п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), – ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА» не забезпечено зберігання первинних документів, протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого знижено податок на додану вартість всього у сумі – 38333 грн., у тому числі у серпні 2020 року у сумі – 38333 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.

Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді, знав, що розгляд справи стосовно нього відбудеться в Приморського районному суді м. Одеси, що підтверджує його підпис в протоколі, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 11/15-32-07-16 від 29.06.2021 року, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в порядку ст. 251 КУпАП доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 11/15-32-07-16 від 29.06.2021 року, ксерокопією витягу з Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА» №11825/15-32-07-16/36110921 від 17.06.2021, а також іншими матеріали справи.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА», порушив порядок ведення податкового обліку, зокрема:

- п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України, згідно якого платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу;

- п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, згідно якого об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу;

- п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, згідно якого базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, згідно якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій;

- п. 5 Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 (зі змінами та доповненнями), згідно якого визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» ( z0725-99 ). Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню;

- п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, згідно якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку;

- п. 1, п. 2 ст. 9 вказаного Закону, згідно яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, згідно яких первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП: порушення посадовими особами встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Суддя з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 гривні.

Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищезазначеного і керуючись ст. ст. 23, 24, 33-38, 163-1, 268, 279, 280, 283 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «МІТРІДАТ-ОДЕСА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси І.В. Циб