
490/3552/21 від23.06.2021
н\п 3/490/2106/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
_______________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д.А., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, не працює, номер облікової картки платника податків не відомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , 09.05.2021 року близько 03год 00хв., керуючи транспортним засобом “Peugeot 406”, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Миколаїв, просп. Центральний, 73, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його систематично зупиняють співробітники поліції з підозрою на стан наркотичного сп`яніння та складали відносно нього аналогічні протоколи. В той же час звернув увагу на те, що за результатами попередніх зупинок він отримав декілька висновків щодо результатів медичного огляду в яких зазначено, що ознак сп`яніння не виявлено.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 2.5.Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.
Порядок фіксації вказаного порушення закріплений у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно дост.266 КУпАП.
Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, відеофайлами запису з нагрудної камери поліцейського, що містяться на DWD-R диску.
Із відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, встановлено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, “Peugeot 406”, номерний знак НОМЕР_1 ,зупинився по просп. Центральний, 73, в м. Миколаєві, мав певні ознаки, які давали підстави працівникам поліції вважати, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи. Тому, ОСОБА_1 запропоновано працівниками поліції проїхати в медичний заклад для перевірки його на стан наркотичного сп`яніння, що було здійснено п`ять разів (на відрізках відеозапису 02 год 59 хв21сек, 03 год 03 хв 53сек, 03 год 05 хв 17 сек, 03 год 08 хв 15сек, 03 год 34 хв 49 сек,), але він кожного разу не погоджується їхати в медичний заклад для перевірки його на стан наркотичного сп`яніння, і категорично від цього відмовляється.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, протокол про адміністративне правопорушення не підписав, письмових пояснень по суті порушення не надав так як і зауважень щодо складеного протоколу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Таким чином, приходжу до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
З урахуванням наведеного вище вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення за вчинення зазначеного вище адміністративного правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. та позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, п.1 ч. 1 ст.284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок № UA438999980313010149000014001, Миколаївське ГУК/ Миколаївської обл./21081300 код отримувача 37992030, МФО: 899998,
а також позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком один рік.
На підставі ст. 40 - 1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн., що підлягає перерахуванню до Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок №UA798999980313131206000014483, код отримувача: 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.
Штраф має бути сплачений протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто: штраф у подвійному розмірі і витрати виконавчого провадження.
Суддя Тішко Д.А.
Судове рішення № 98773613, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 23.06.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/3552/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: