Рішення № 98771547, 30.07.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2637/21

Провадження № 2/263/1307/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 01 березня 2021 року надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому вони просили зобов`язати Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» (далі - ОСЖБ «Орбіта») розглянути на загальних зборах заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24 грудня 2020 року про організацію окремого входу до нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . У багатоквартирному будинку за указаною адресою створено ОСЖБ «Орбіта». Позивачі за власні кошти провели капітальний ремонт приміщення. Відповідно до п. 1 - 3.8.4 Статуту ОСЖБ «Орбіта» нежитлові приміщення мають бути ізольовані, вони не відносяться до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Пункт 4.5 Статуту передбачає, що до компетенції загальних зборів відноситься питання про реконструкцію та ремонт будинку та зведення господарських споруд. Виконуючи п. 3.8.4 Статуту, позивачі 24 грудня 2020 року звернулися до відповідача із заявою про винесення на загальні збори питання про організацію окремого входу в нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . На звернення позивачів, 26 січня 2021 року ними отримано відповідь від голови ОСЖБ «Орбіта», в якій повідомлено, що приміщення № НОМЕР_1 є трьохкімнатною квартирою, питання про організацію окремого входу до квартири за заявою ОСОБА_1 уже розглядалося та їй було відмовлено в надані дозволу на організацію окремого входу. Щодо ОСОБА_2 , то він не є власником квартири, тому підстав для розгляду його звернення не має. Позивачі вважають, що вони не зверталися саме до голови ОСЖБ «Орбіта», а безпосередньо до зборів. У пункті 4.15 Статуту визначені повноваження голови ОСЖБ, в яких він не наділений правом вирішувати, які питання належать до компетенції загальних зборів. Посилаючись на указані обставини, позивачі просили позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, ОСЖБ «Орбіта» 13 травня 2021 року подало відзив на позов, в якому вказує, що до 2008 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 . У 2008 році ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з адміністративним позовом до Маріупольської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-117/08 позовні вимоги задоволені частково, зобов`язано Виконавчий комітет Маріупольської міської ради прийняти рішення щодо переведення квартири АДРЕСА_1 в нежитлове приміщення, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 серпня 2008 року № 291/1 квартиру АДРЕСА_1 переведено в нежиле приміщення. Не погоджуючись з постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 червня 2008 року, ОСЖБ «Орбита» подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі № 2-а-117/08/0519 клопотання ОСОБА_3 про відкликання та залишення позовної заяви без розгляду задоволено, визнано не чинною постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-117/08, позовну заяву ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про спонукання вчинити певні дії залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили 13 листопада 2009 року. На підставі чого, рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 20 скасоване рішення Виконкому Маріупольської міської ради від 20 лютого 2008 року № 291/1 «Про переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення», МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» доручено внести відповідні зміни в технічну документацію на нежиле приміщення АДРЕСА_1 . Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 2а/117/08/0519 апеляційну скаргу ОСЖБ «Орбіта» задоволено, постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-117/08 за позовом ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: ОСЖБ «Орбіта», ОСОБА_1 , про спонукання вчинити певні дії, скасовано, у задоволені позову відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 травня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 2а/117/08/0519 залишено без змін.

МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» були внесені відповідні зміни до технічної документації на приміщення АДРЕСА_1, здійснені виправлення типу приміщення з нежилого на житлове, про що свідчить лист МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» від 27 вересня 2011 року № 468. Однак в реєстраційну справу зміни не були внесені, оскільки ініціювати внесення таких змін може тільки власник майна. Внаслідок бездіяльності МКП «Маріупольське БТІ» відносно внесення змін щодо типу приміщення ОСОБА_1 у реєстраційну справу на квартиру, ОСЖБ «Орбіта» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до МКП «Маріупольське БТІ», треті особи: Маріупольська міська рада, ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати МКП «Маріупольське БТІ» внести зміни до реєстраційної справи № 27671362 квартира АДРЕСА_1 у відповідності до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 20. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/13556/2011 позов ОСЖБ «Орбіта» до МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», треті особи: Маріупольська міська рада, ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зобов`язано МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» внести зміни в реєстраційну справу № 27671362 квартира АДРЕСА_1 , у відповідності до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 20. Постанова набрала законної сили з 27 січня 2012 року.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із позовною заявою до Маріупольської міської ради, ОСЖБ «Орбіта», треті особи: БТІ м. Маріуполя, ОСОБА_3 , про визнання права власності на нежиле приміщення. Позивачка просила суд визнати за нею право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2015 року в задоволені позову відмовлено. Таким чином, у 2008 році квартира АДРЕСА_1 була незаконно, безпідставно, без відома балансоутримувача будинку - ОСЖБ «Орбіта», переведена до нежитлового фонду, і саме в цей час колишній власник квартири ОСОБА_3 подарував квартиру ОСОБА_1 , в результаті чого в документах ОСОБА_1 приміщення значиться як нежиле. Однак, згодом рішення, на підставі яких квартира була виведена з житлового фонду, скасовані, а комунальне підприємство, що на той час здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно (МКП «Маріупольске БТІ»), було зобов`язано внести відповідні зміни до реєстраційної справи, а саме - змінити тип приміщення з нежилого на житлове. Рішення суду щодо внесення змін до реєстраційної справи на квартиру не було виконане МКП «Маріупольське БТІ» навіть при примусовому виконанні рішення суду, виконавчий документ повернутий стягувачу. Таким чином, невиконання рішення суду щодо внесення змін до реєстраційної справи, а саме - зміни типу приміщення з нежитлового на житлове, не може нівелювати чи припиняти дію рішення суду. Не виконання рішення суду, що набрало законної сили не може бути підставою для припинення його дії чи ставлення під сумнів законності такого рішення суду, а є підставою для притягнення винних в невиконанні рішення осіб до передбаченої законом відповідальності. Таким чином, фактично тип приміщення АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 є житловою квартирою. Квартира розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , не ізольована від будинку, має вхід з загального під`їзду, як і інша частина квартири.

Також, 26 грудня 2020 року на адресу ОСЖБ «Орбіта» надійшла спільна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 24 грудня 2020 року з проханням винести на загальні збори питання про організацію окремого входу в нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Зазначена заява уважно розглянута об`єднанням, однак в задоволені заяви відмовлено, оскільки питання, що ставилось заявниками, вже розглядалось загальними зборами ОСЖБ «Орбіта» та було вирішено по суті. Про розгляд звернення від 24 грудня 2020 року заявників було повідомлено листом ОСЖБ «Орбіта» за вих. № 3 від 26 січня 2021 року. Питання щодо організації відокремленого входу з квартири АДРЕСА_1 неодноразово розглядалось загальними зборами ОСЖБ «Орбіта». У 2013 році ОСОБА_1 зверталася до ОСЖБ «Орбіта» з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту задля організації окремого входу в приміщення (квартиру). Питання надання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки розглядалось разом з питанням щодо організації відокремленого входу у приміщення (квартиру), оскільки є пов`язаними між собою. Усі співвласники будинку виступили проти організації окремого входу у приміщення (квартиру), власники суміжних квартир зазначили, що така реконструкція порушить їх права та призведе до погіршення умов їх проживання в будинку. У зв`язку з чим, рішенням загальних зборів ОСЖБ «Орбіта» від 26 березня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на організацію відокремленого входу у приміщення (квартиру) та укладанні з нею платного, строкового земельного сервітутного договору на право проходу, проїзду, входу до квартири АДРЕСА_1 .

Після цього ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із позовом до ОСЖБ «Орбіта» про усунення перешкод у володінні власністю, зобов`язання укласти договір про встановлення земельного сервітуту для організації окремого входу у приміщення АДРЕСА_1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 29 травня 2013 року.

26 червня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернулася до ОСЖБ «Орбіта» із заявою про надання дозволу на організацію відокремленого входу з приміщення (квартири) АДРЕСА_1 . У задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку з тим, що рішення за її заявою вже було прийнято загальними зборами, законність прийнятого рішення була перевірена у судовому порядку.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовною заявою до ОСЖБ «Орбіта» про зобов`язання ОСЖБ надати дозвіл на організацію відокремленого входу в приміщення АДРЕСА_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 липня 2017 року у справі № 263/15276/16-ц, у задоволенні позову відмовлено, рішення набрало законної сили 20 вересня 2017 року.

Таким чином відповідач зазначає, що питання, яке ставилося позивачами у заяві від 24 грудня 2020 року було розглянуте загальними зборами ОСЖБ «Орбіта» і вирішено, повторні звернення одного й того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо воно вже вирішено по суті, не підлягає розгляду та вирішенню. Посилаючись на указані обставини, положення ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 316, 317 ЦК України, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачі 26 травня 2021 року подали відповідь на відзив, в якій вказують, що ОСОБА_1 подаровано саме нежитлову будівлю, тому вона є власником нежитлового приміщення, до якого підлягає облаштуванню окремий вхід. Також посилання відповідача про вирішення питання щодо облаштування окремого входу до нежитлового приміщення не вирішувалося за загальних зборах ОСЖБ, і саме про це порушувалося питання у заяві. Також позивачі не погоджуються з доводами щодо відсутності у ОСОБА_2 права на подачу заяви, оскільки він вкладав власні кошти в ремонт та покращення приміщення, що є спільним майном позивачів.

ОСЖБ «Орбіта» 02 червня 2021 року подало заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначає, що у будинку АДРЕСА_1 знаходиться один об`єкт нерухомості, який належить ОСОБА_1 - це житлова квартира АДРЕСА_1 , яка протиправно була виведена з житлового фонду. 26 березня 2013 року загальними зборами ОСЖБ «Орбіта» розглянуто питання про надання ОСОБА_1 в користування земельної ділянки та організації відокремленого входу в квартиру АДРЕСА_1 . Саме по собі посилання в інформаційні довідці від 25 січня 2021 року № 241623235 про тип майна - нежиле приміщення безпідставне, оскільки наявні численні рішення судів, яким змінено цей тип майна. Щодо ОСОБА_2 та його прав, то ОСЖБ «Орбіта» не наділена повноваженнями перевіряти наявність у нього будь-якого права власності як чоловіка ОСОБА_1 .

1.1. процесуальні дії суду та рух справи:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право та строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових заперечень, призначені у справі судові засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.2. заяви та клопотання учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом із позовною заявою подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Від представника ОСЖБ «Орбіта» - Гуленко Т.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона просила відмовити у задоволенні позову.

Фіксування судового процесу відповідно до ст. 247 ЦПК України не здійснювалося у зв`язку з розглядом справи за відсутністю сторін.

2. Предметом спору у цій справі є питання щодо не розгляду звернення позивачів про скликання загальних зборів ОСЖБ «Орбіта» для вирішення питання про облаштування окремого входу до належної їм квартири.

2.1. За змістом статей 264, 265 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України передбачений обов`язок суду надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

3. Фактичні обставини справи, які стосуються предмету спору та установлені судом:

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Позивачем до справи долучений Статут ОСЖБ «Орбіта» (нова редакція), відповідно до п. 3.8.4 якого передбачено, що нежитлові приміщення є ізольованими приміщеннями в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 грудня 2020 року звернулися до ОСЖБ «Орбіта» із заявою, в якій просили винести на загальні збори питання про організацію окремого входу в нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Листом від 26 січня 2021 року № 3 ОСЖБ «Орбіта» повідомила позивачів про те, що приміщення АДРЕСА_1 є житловою трьохкімнатною квартирою, загальною площею 62,1 кв. м, що підтверджується численними рішеннями з цього питання. Питання щодо організації відокремленого входу з квартири АДРЕСА_1 неодноразово розглядалося загальними зборами ОСЖБ «Орбіта» та було вирішено не на користь заявника ОСОБА_1 . Так, у 2013 році ОСОБА_1 зверталася з пропозицією про встановлення земельного сервітуту, однак рішенням загальних зборів ОСЖБ «Орбіта» від 21 березня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні земельної ділянки для організації окремого входу у приміщення (кватиру) АДРЕСА_1 . Після чого ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов`язання укласти договір про встановлення земельного сервітуту, однак рішенням суду від 04 квітня 2013 року їй відмовлено у задоволенні позову. 29 червня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернулася до ОСЖБ «Орбіта» із заявою про надання дозволу на організацію відокремленого входу з приміщення (квартири) АДРЕСА_1 , у задоволенні заяви відмовлено ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що рішення за її заявою уже приймалося. У подальшому ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про надання дозволу на організації відокремленого входу у приміщення АДРЕСА_1, однак рішеннями суддів їй відмовлено у позові. Посилаючись на наведені обставини, положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», ОСЖБ «Орбіта» розцінило заяву Ковальських від 24 грудня 2020 року як повторну та попередньо вирішену загальними зборами не на користь заявників, тому вважало, що відсутні підстави для повторного винесення цього питання на загальні збори об`єднання. Щодо заяви ОСОБА_2 , то така задоволенню не підлягала, оскільки він не є власником приміщення № НОМЕР_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , розташованого на першому поверсі багатоквартирного жилого будинку літ. АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 27671362.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 червня 2008 року зобов`язано Виконавчий комітет Маріупольської міської ради прийняти рішення щодо переведення квартири АДРЕСА_1 в нежитлове приміщення.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 серпня 2008 року № 291/1 квартиру АДРЕСА_1 переведено в нежиле приміщення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про відкликання та залишення без розгляду позовної заяви до Маріупольської міської ради, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про спонукання вчинити дії. Визнано не чинною постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 червня 2008 року у даній справі. Позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 січня 2010 року № 20 скасовано рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 291\1 про переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 травня 2014 року, постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя 13 червня 2008 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про спонукання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року, зобов`язано МКП «Маріупольське БТІ» внести зміни в реєстраційну справу № 27671362, квартира АДРЕСА_1 у відповідності до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 січня 2020 року № 20.

Листом від 27 вересня 2011 року № 468 МКП «Маріупольське БТІ» повідомило Донецький окружний адміністративний суд, що для проведення державної реєстрації права власності власник подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію. БТІ внесені зміни до технічної документації, однак внести зміни в реєстраційну справу № 27671362 не представляється за можливе, оскільки у БТІ відсутні законні підстави.

Відповідно до Виписки з протоколу № 2 загальних зборів ОСЖБ «Орбіта» від 26 березня 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено в укладенні з нею договору строкового земельного сервітуту на право проходу, проїзду, входу до квартири АДРЕСА_1 для організації окремого входу в квартиру.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСЖБ «Орбіта» про усунення перешкод у володінні власністю, зобов`язання укласти договір про встановлення земельного сервітуту, відмовлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 червня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСЖБ «Орбіта», треті особи: БТІ м. Маріуполя, ОСОБА_3 , про визнання права власності на нежиле приміщення, відмовлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2017 року та постаново Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСЖБ «Орбіта» про усунення перешкод у користуванні власністю, відмовлено.

3.1. оцінка доказів:

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проводячи оцінку досліджених доказів, суд вважає, що вони відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотив, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.

4. Щодо порушення прав позивача та ким вони порушені, то суд вважає, що із змісту підстав позову, досліджених судом доказів, не вбачається, що відповідач безпідставно не розглянув звернення позивача, наслідком чого могло б бути допущено порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».

5. Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору.

5.1. Згідно зі статтею 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Аналогічний зміст поняття нежитлового приміщення визначений у п. 3.8.4 Статуту ОСЖБ «Орбіта».

Нежилі приміщення, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) зроблений правовий висновок, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

У даній справі позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка набута нею на підставі договору дарування як нежитлове приміщення (відомості з Державного реєстру речових прав).

У той же час, численні рішення судів різних інстанцій вказують на повернення даної квартири у попередній статус - до житлового фонду.

Отже, у даному випадку квартира АДРЕСА_1 , відноситься до житлового фонду, про що також (крім рішень судів) вказує місце її розташування, загальні її характеристики сукупності властивостей та відсутність будь-яких доказів використання її для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і що вона є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дана квартира відносяться до нежитлового фонду судом відхиляються, оскільки спростовуються наведеними рішеннями суддів, які у силу вимог ст. 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання, у тому числі позивачами.

5.2. Щодо вимог ОСОБА_1 про необхідність вирішення питання на загальних зборах про облаштування окремого входу до належної їй квартири.

За змістом ч. 2 ст. 6, п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Співвласники зобов`язані забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Порядок), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з пп. б), в) п. 7.4 Статуту ОСЖБ «Орбіта» співвласники не мають права проводити будівельні або інші роботи, споруджувати будь-які додаткові об`єкти, підвали або льохи, а також здійснювати будь-які дії, які можуть принести шкоду майну, яке перебуває у загальному користуванні, обмежувати користування зручностями інших співвласників об`єднання; використовувати житлові приміщення під нежитлові приміщення (об`єкти громадського харчування, офіси, крамниці, ігрові зали тощо) без згоди на це рішення загальних зборів співвласників Об`єднання та відповідних органів влади відповідно до Житлового кодексу України.

У відповідності до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

З огляду на викладене, необхідно дійти висновку, що вирішення питання про надання дозволу на організацію відокремленого входу у приміщення будинку АДРЕСА_1 відноситься до виключної компетенції загальних зборів об`єднання.

5.3. Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Відповідно до п. 4.7.1 Статуту ОСЖБ «Орбіта» загальні збори скликаються і проводяться об`єднанням або ініціативною групою з не менш як трьома співвласниками.

Згідно з п. 4.10.1 Статуту правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання, за винятком тих, які належать до виключної компетенції зборів.

У даній справі правовими підставами для відмови правління на скликання загальних зборів ОСЖБ «Орбіта» було те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно порушується питання про надання дозволу на влаштування окремого входу, рішення за яким уже приймалося у 2013 році та яким відмовлено їм у задоволенні їх вимог.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статі 16 ЦК України.

З цього слідує, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають захисту і у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Стаття 40 Конституції України гарантує право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ОСЖБ «Орбіта» із заявою від 24 грудня 2020 року про облаштування окремого входу, що стосується їх статутної діяльності.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Такому праву кореспондує встановлений згідно зі статтями 7, 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» обов`язок відповідних суб`єктів звернення об`єктивно і вчасно розглядати заяви, звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону про звернення громадян, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону про звернення громадян, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частинами 2, 3 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2013 року на загальних зборах ОСЖБ «Орбіта» розглядалося звернення ОСОБА_1 про надання їй дозволу на облаштуванння окремого входу до квартири АДРЕСА_1 та рішенням загальних зборів їй відмовлено у задоволенні такого звернення. Дане рішення зборів оскаржено в судовому порядку та рішеннями судів воно не скасоване.

Отже, матеріали справи містять належні докази про те, що відповідачем на звернення позивачів у відповідності до вимог закону на поставлені питання було надано вичерпну відповідь про те, що звернення розглянуто та в його задоволенні відмовлено.

За наведених обставин та положень наведених норм матеріального права, суд вважає, що голова правління ОСЖБ «Орбіта» діяв у межах та спосіб, передбачений ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону про звернення громадян та за наявності рішення загальних зборів про відому у наданні дозволу про облаштування окремого входу до житлової квартири ОСОБА_1 , правомірно не виніс дане питання на загальні збори з підстав його повторного порушення.

Також суд погоджується із висновками про те, що ОСОБА_2 не є титульним власником квартири АДРЕСА_1 , тому не відноситься до кола суб`єктів, які наділені правами, передбаченими ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у зв`язку з чим вважає правомірною відмову об`єднання в його клопотанні.

6. розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає, у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 8, 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 1, 7, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 4, 12, 13, 47, 76-81, 84, 89, 133,139,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 03 серпня 2021 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.М. Музика