Рішення № 98770314, 04.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13153/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/13153/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у якому просив визнати кредитний договір недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він оформив заявку на отримання кредиту на офіційному веб-сайті відповідача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та тримав кредит. Зобов`язання перед відповідачем були виконані в повному обсязі. Через деякий час позивачу почали надходити повідомлення про нібито невиконані зобов`язання перед відповідачем. На всі аргументи позивача щодо виконання зобов`язань перед відповідачем за кредитним договором представники відповідача не реагували. Не розуміючи звідки взялась заборгованість, 27.01.2021 року позивач направив запит до відповідача з проханням надати кредитний договір та інформацію щодо заборгованості позивача. Відповідач не надав відповіді у встановлений законом строк.

Позивач посилається на те, що не підписував ні фізично, ні шляхом накладення електронного цифрового підпису жодного кредитного договору, а також заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, а тому вважає кредитний договір недійсним.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено позивача від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.06.2021 року представником відповідача - ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву з письмовим доказами, відповідно до якого заперечив щодо задоволення позову, посилаючись на те, що 06.08.2020 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 9839183, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 11 500,00 грн. на визначений строк, а позичальник зобов`язувався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики. Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір укладений згідно з ч. 2, ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

До моменту укладення договору позивачу надавалася можливість ознайомитися з умовами договору та Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на веб-сайті товариства https://mycredit.ua. 06.08.2020 року позивачем було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору. Підписанням оферти одноразовим ідентифікатором позичальник засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. При укладанні договору позичальник мав обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Підписавши договір позивач підтвердив, що вивчив умови договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі, а крім того він не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та, у подальшому прийняв надані товариством грошові кошти. Тобто договір укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами Закону. При цьому, позивач через особистий кабінет на веб-сайті товариства подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, шляхом натискання кнопки «Згоден», після чого було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було використано для підтвердження укладення Договору. Без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету спірний договір не був би укладений. Тому, на думку відповідача, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі позивача та ним вчинено чітку сукупність дій, спрямовану на отримання позики за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики № 9839183, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти за погодженими умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Сума позики 11 500,00 грн., строк договору - 29 днів, базова процентна ставка на день 1,60 %, дата надання позики - 06.08.2020 року, дата повернення позики - 04.09.2020 року, розмір процентів акційних у день - 0,64 %, розмір процентів на прострочену позику у день - 2,70 %, розмір процентів на позику річний - 233,60 %, розмір процентів на прострочену позику річний - 985,50 %, вартість позики за весь строк, на який видано позику - 18,56 %, вартість позики за весь строк, на який видано позику - 2 134,40 грн., загальна вартість позики та процентів - 13 634,40 грн.

Відповідно до п.3 договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідного перерахунку.

Згідно з пунктом 4.1 позичальник ознайомився на сайті відповідача з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачені ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Пунктом 5 цього договору визначено, що цей договір укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладення в письмовій формі.

Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору (п. 10 договору).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затвердженими Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», протокол № 07/02/2019 від 07.02.2019 року, позивач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від відповідача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір позики (здійснив акцепт пропозиції відповідача), тобто договір укладено у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору (умовами цих Правил та договору позики) (п. 4.4 та 4.5.4 Правил).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сторонами узгоджені всі умови кредитування, що свідчить про наявність волі позивача для укладення такого договору шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення договору позики відповідало внутрішній волі позивача.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він не підписував договору не підтверджуються належними та допустимими доказами. Матеріалами справи підтверджено, що договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (Логін Особистого кабінету та Пароль Особистого кабінету), що відповідає вимогам п. 5 договору.

Крім того, оспорюваний Договір позики містить персональні дані позивача, зокрема його ПІБ, номер картки платника податків, контактний номер телефону, адресу місця проживання, які відповідають відомостям, які містяться в позовній заяві самого позивача.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача про виконання ним зобов`язань перед відповідачем за договором, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини позивачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що укладений сторонами договір позики відповідає вимогам законодавства щодо укладення правочинів в електронній формі та укладення спірного договору в електронній формі із запропонованими умовами відповідало внутрішній волі позивача.

Також відповідно до копії паспорту позики, інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право відмовитися від договору позики протягом 14 календарних днів у порядку та умовах, визначених умовами договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Проте, позивач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного договору позики протягом чотирнадцяти днів у порядку та умовах, визначених умовами договору та Закону України «Про споживче кредитування» не скористався.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст. 525, 526, 527, 530, 610, 611, 626-628, 638, 639, 1046 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: 01010, м. Київ, площа Арсенальна,1-б, код ЄДРПОУ 39861924.

Суддя О.В. Батрин