Рішення № 98770309, 23.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46711/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судових засідань - Шимченко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" про визнання недійсним кредитного договору N8311835 від 27.01.2020.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що кредитний договір не був нею підписаний. Сторони не домовилися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить несправедливі умови, які суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, та вказаний договір здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності. Зазначає, що в спірному договорі відсутні мета отримання та конкретний спосіб надання кредиту, не вказано види забезпечення за кредитом, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту, тип процентної ставки. Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд визнати договір позики недійсним.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Надав клопотання про розгляд без його участі в додаткових поясненнях до позову.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 вчинила певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від товариства з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів", тобто, мала намір вступити з відповідачем в договірні правовідносини на умовах, визначених Правилами надання грошових коштів у кредит товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів". Посилалися на те, що сторони на власний розсуд визначили всі умови договору, виклавши їх в чіткій і зрозумілій формі, при цьому, саме позивач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті товариства.

Представники відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року відкрито провадження у справі, справа розглядалася за правилами позовного (спрощеного) провадження із викликом сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.01.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики N8311835, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов`язалося передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 8 000 грн. на визначений строк, а позичальник зобов`язувався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року № 2664-III в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" від 3 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон). Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Як встановлено ст. ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зі змісту оскаржуваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору N8311835 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, без їх доведення в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, і спростовуються самим змістом договору, суд не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 11,18 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Доводи позивача про те, що кредитний договір N8311835 було укладено з порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів", так як перед його укладенням, позичальнику не було повідомлено в письмовому вигляді про кредитні умови а також не має доказів ознайомлення з усіма істотними умовами договору, судом також не приймається до уваги з огляду на те, що п. 4.2 кредитного договору прямо зазначено, що позичальник підтвердив, що вивчив умови Договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Правила надання грошових коштів у кредит "1 безпечне агентство необхідних кредитів" перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача проте, що перед укладенням договору він не був ознайомлений з усією інформацією про умови кредитування, як того вимагає Закон України "Про захист прав споживачів", оскільки, звернувшись до ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" з заявкою на отримання кредиту та, підписавши договір, останній засвідчив той факт, що він обізнаний з Правилами, які включають в себе і умови кредитування.

Згідно із ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги вимоги позивача про визнання договору позики, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів", виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, надходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст..203,215 ЦК України, ст. ст. 2,5,10-13,19,76-82, 141,258,259,264,265,273 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "1безпечне агентство необхідних кредитів" про визнання недійсним кредитного договору .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Остапчук Т.В.