Ухвала суду № 98769340, 26.07.2021, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1402/21

Номер провадження 2-з/555/8/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2021 р. Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

за участю представника позивача - адвоката Таборовця А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне заяву Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» про забезпечення позову у справі за позовом Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

ДП «Березнівське лісове господарство» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

20.07.2021 року ДП «Березнівське лісове господарство» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову.

І.Стислий виклад позиції позивача

Сторона позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову покликається на те, що ДП «Березнівське лісове господарство» є постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5620486200:06:001:0042 площею 751,59 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг. Вказана земельна ділянка перебуває у державній власності. В ході кримінального провадження №12019180000000078 від 08.04.2019 року встановлено, що на частині земельній ділянці площею 0,3786 встановлений дерев`яний паркан та знаходяться об`єкти нерухомого майна, а саме: частина об`єкту нерухомого майна площею 0,056 га, об`єкт нерухомого майна площею 0,0028 га та об`єкт нерухомого майна площею 0,0202 га. Згідно інформації ДАБІ у Рівненській області відсутня інформація щодо видачі документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт чи засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за кадастровим номером земельної ділянки 5620486200:06:001:0042, що свідчить про факт вчинення самовільного будівництва. Власником вказаного об`єкту нерухомого майна - готельно-ресторанного комплексу є відповідач ОСОБА_1 .

Представник позивача у заяві зазначає, що з огляду на те, що позивачем ставиться під сумнів законність проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , відповідачі не мали законних підстав проводити будівельні роботи на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ДП, існують обґрунтовані припущення щодо можливості відчуження об`єкту нерухомості або подальшої реконструкції, добудови чи зміни його властивостей, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави бо ускладнить виконання рішення суду. З урахуванням наведеного просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна – готельно-ресторанний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1

ІІ.Процесуальні дії у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.153 ЦПК України суд викликав особу , яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень та додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Таборовець А.П. підтримав заяву про забезпечення позову з підстав, що у ній наведені, вказавши, що на даний час здійснюється кримінальне провадження за ст.254 КК України, і вказана обставина може призвести до відчуження відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного комплексу чи до зміни його властивостей. Крім того, представник позивача вказав, що готельно-ресторанний комплекс розташований на п`яти земельних ділянках, власниками чотирьох з них є відповідачі. Яка саме частина об`єкту розташована на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ДП «Березнівське лісове господарство», представник повідомити не зміг, з метою з`ясування цієї обставини сторона позивача під час судового розгляду цивільної справи буде клопотати про призначення експертизи.

ІІІ.Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до положень ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду ( ч.2 ст.149 ЦПК України).

Види забезпечення позову визначені у ст.150 Цивільного процесуального кодексу України, одним із яких, зокрема, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та, враховуючи конкретні обставини справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається із позовної заяви ДП «Брезнівське лісове господарство» звернулось до суду з наступними позовними вимогами: 1). скасувати державну реєстрацію права власності на готельно-ресторанний комплекс що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; 2).припинити право власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна та 3) зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усунути Державному підприємству «Березнівеьке лісове господарство» перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5620486200:06:001:0042, шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок дерев`яного паркану, об`єктів нерухомого майна (частини об`єкту нерухомого майна площею 0,0056 га, об`єкту нерухомого майна площею 0,0028 га та об`єкту нерухомого майна площею 0,0202 га), звільнення земельної ділянки та приведення земельної ділянки в попередній стан.

Судом встановлено, що позивач у справі ДП «Березнівське лісове господарство» має право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5620486200:06:001:0042 площею 751,59 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником готельно-ресторанного комплексу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /в. Опис об`єкта: Б-2-ресторан (адреса: АДРЕСА_1 ); В-2-готель (адреса: АДРЕСА_1 ); Г-1-котельня-баня (адреса: АДРЕСА_1 ); Д-1-нежитлове приміщення; Е-альтанка №1; Ж-Альтанка №2; 3-альтанка №3; №1-бесідка; №2-бесідка; №3-бесідка; №4-бесідка; №5-бесідка; №6-бесідка); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2104889456204.

Із пояснень представника позивача та долучених до заяви про забезпечення позову документів встановлено, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого належить вжити захід забезпечення позову, розміщено на кількох земельних ділянках, які перебувають у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та одна земельна ділянка перебуває у користуванні позивача. При цьому в судовому засіданні представник позивача не зміг повідомити суду, яка саме частина ресторанно-готельного комплексу розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5620486200:06:001:0042.

Проте сторона позивача просить накласти арешт на весь об`єкт нерухомого майна, частина якого розміщена на трьох земельних ділянках, власником яких є відповідачі і яка не підлягатиме знесенню у випадку задоволення позову.

З цих підстав суд вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешт на об`єкт нерухомого майна, власником якого є відповідач ОСОБА_1 , не є співмірним обсягу та змісту позовних вимог.

Також суд звертає увагу на те, що одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини свого звернення із такою заявою. Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Однак у заяві не вказано, як невжиття в даному випадку саме такого виду забезпечення позову як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже позивачем заявлено немайнові вимоги щодо нерухомого майна відповідача. Заявником не доведено, що відповідач має намір відчужити майно чи здійснити його реконструкцію. Сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 , не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суд не погоджується з доводами сторони позивача, що сам факт наявності кримінального провадження за ст.254 КК України є свідченням такого ризику. Крім того суду не було представлено доказів, що вказане провадження здійснюється саме щодо ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 .

ІV.Висновок суду

На підставі обставин, що викладені вище, досліджених доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.150,153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2021 року.

Суддя: Старовецька Ю. В.