Вирок № 98768311, 03.08.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1432/21

Номер провадження 1-кп/289/146/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Сіренко Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12021065450000065 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінка Бориспільського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 27.11.2019 вироком Радомишльського районного суду Житомирської області за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 31.03.2021 вироком Брусилівського районного суду Житомирської області за ст. 126-1, 71 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2021 близько 17-00 години ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення та усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон торгівельної марки «ZTE» модель «Blade А610» вартістю 1189,17 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, заподіявши власнику ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму 1189,17 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В направленому прокурором обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , яка була підписана ним в присутності захисника Ліпііна М.О., під час досудового розслідування, обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_2 , згідно її заяви не заперечує проти розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повністю доведена, оскільки відповідно до конвенційної теорії істини сторона обвинувачення та сторона захисту дійшли згоди про те, що мало місце вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, і він винуватий у його вчиненні.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд критично відноситься до викладеної в обвинувальному акті як пом`якшуючої покарання обставини щирого каяття обвинуваченого з огляду на наступне.

Щире каяття повинно бути діяльним, супроводжуватися сприянням розкриттю і розслідуванню кримінального правопорушення, відшкодуванням заподіяної шкоди та іншими позитивними діями, підтверджуючими глибоке каяття і усвідомлення протиправності своєї поведінки. Каяття вважається щирим тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася - такого судом не встановлено. Як свідчать обставини справи обвинувачений лише підтверджував вчинення кримінального проступку, будучи викритим.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння домашнього насильства, як убачається з історії його судимостей, він переконував суд у своєму щирому каятті, що враховувалося як пом`якшуюча покарання обставина при винесенні вироків. Так, йому призначалося покарання з випробуванням (підставою для чого є переконаність суду у можливості виправлення засудженого без відбування покарання). Однак, все це не зупинило його від вчинення нових кримінальних правопорушень під загрозою покарання і свідчить про його стійку протиправну антисоціальну спрямованість, небажання ставати на шлях виправлення і перевиховання.

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, з місця проживання характеризується негативно, не одружений, на утриманні нікого не має, враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Оскільки кримінальне правопорушення за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим ОСОБА_1 було вчинено після постановлення вироку, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднує невідбутий строк покарання, призначений за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 31.03.2021.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати слід стягнути на користь держави з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбутий строк покарання, призначений за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 31.03.2021 та остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 48 коп.).

Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE» модель «Blade А610», який залишено на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити власнику за належністю.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Н. С. Сіренко