Ухвала суду № 98767522, 03.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/864/21

Провадження № 2/727/705/21

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

03 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді: Чебан В.М.

при секретарі: Гладкій Л.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору виступають приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Куніцина Ірина Євгенівна, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна, про визнання заповіту недійсним та витребування майна з чужого законного володіння, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору виступають приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Куніцина Ірина Євгенівна, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна, про визнання заповіту недійсним та витребування майна з чужого законного володіння.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору виступають приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Куніцина Ірина Євгенівна, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна, про визнання заповіту недійсним та витребування майна з чужого законного володіння – залишено без руху в зв`язку з тим, що позивач подав до суду позовну заяву з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме:

Як вказав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.16 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» - розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК України). Також, згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, позивачем неналежно викладені обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги в частині дійсної вартості спірного майна на час звернення до суду, від чого залежить ціна позову.

З огляду на викладене, позивачем не сплачено судовий збір по дійсній вартості за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

15.07.2021 року від представника позивача – адвоката Кошман І.В. до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 629,00 грн. та звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1 , згідно якого вартість спірної квартири становить 244500,00 грн.

20.07.2021 року від представника відповідача – адвоката Беженар О.Ф. до суду надійшло клопотання про повернення позовної заяви позивача та залишення позову без розгляду. Посилається на те, що у висновку про вартість майна, наданому представником позивача, відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкту дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 Національного стандарту №2 та п.п.1, 6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; не зазначено оцінювачем який метод (декілька методів) ним застосовано для оцінки майна. Крім цього, посилається на те, що звіт про оцінку майна від 06.07.2021 року, проведений ЕТВО «Придністров`я» не містить інформації про його внесення до єдиної бази даних звітів про оцінку. Вказує, що 14.12.2020 року відповідач ОСОБА_5 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та відповідно до договору купівлі-продажу вартість квартири становить 608075,78 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна №28W-201211-002 від 11.12.2020 року. Просить суд винести ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку з несплатою судового збору в передбаченому Законом порядку. При цьому, у разі вирішення питання про повернення позову та залишення його без розгляду, просить суд вирішити питання про судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні вказала, що позивачем було сплачено судовий збір по справі в повному об`ємі згідно ухвали суду про залишення позову без руху та просила відмовити в задоволення клопотання представника відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання. Вважав, що позивачем не сплачено судовий збір в належному розмірі після винесення судом ухвали про залишення позову без руху. Просив винести ухвалу про залишення позову без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір в загальній сумі 2444,00 грн., а саме 908,00 грн. за позовну вимогу про визнання недійсним заповіту та 908,00 грн. за позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння квартири.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2021 року про залишення позову без руху з підстав несплати в повному об`ємі судового збору, позивачем було сплачено на рахунок суду судовий збір в сумі 629,00 грн., виходячи з зазначеної позивачем вартості спірної квартири в розмірі 244500,00 грн.

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що заявлена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, що також підтверджується відповідним висновком, наявним в матеріалах справи.

Суд також виходить і з того, що ринкова вартість однокімнатної квартири в історичному центрі м.Чернівців, враховуючи загально доступні ціни на нерухомість міста Чернівців, в тому числі в мережі Інтернет, явно становить більше 244500,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 17.06.2021 року позивачем не виконано.

Згідно ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже враховуючи, що провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка була подана без додержання вимог, викладених в ч.4 ст.177 ЦПК України, і позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки, позов відповідно до положень п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

При цьому, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, враховуючи наявність підстав звільнення від сплати судового збору.

З огляду на наведене, враховуючи невиконання в повному об`ємі позивачем ухвали суду про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Згідно ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду.

Так, при подачі позову та на виконання вимог ухвали суду позивачем згідно квитанції №30606633 від 28 січня 2021 року сплачено 908,00 грн. судового збору, згідно квитанції №30606636 від 28 січня 2021 року сплачено 908,00 грн. судового збору та згідно квитанції №ПН2106120 від 09 липня 2021 року сплачено 629,00 грн. судового збору, що є підставою для повернення сплаченої суми судового збору позивачеві згідно п.4 ч.1ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Що стосується клопотання представника відповідача – адвоката Беженара О.Ф. про вирішення питання про розподіл судових витрат та компенсацію здійснених відповідачем витрат на правову допомогу, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Залишення заяви без розгляду – це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Явка в судове засідання та підтримання позову є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

За змістом частини п`ятої статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

При цьому, у клопотанні про стягнення із позивачки судових витрат представник відповідача жодним чином не посилається на те, що позивач та його представник своїми діями зловживали процесуальними правами.

Відповідач та його представник не довели, що витрати були неминучими та викликаними необґрунтованими діями позивача.

Клопотання про стягнення судових витрат взагалі не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача.

Крім того, залишення позову без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову, а тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року по справі №148/312/16-ц.

Суд вважає, що клопотання представника відповідачів взагалі не містить обґрунтувань безпідставності дій позивачки чи зловживання правом на звернення до суду, а сам факт залишення позовної заяви без розгляду не є самостійною підставою для відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 в порядку ч.5 ст.142 ЦПК України про вирішення питання про розподіл судових витрат та компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.10, 142, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору виступають приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Куніцина Ірина Євгенівна, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна, про визнання заповіту недійсним та витребування майна з чужого законного володіння - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачці, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

Повернути ОСОБА_3 сплачену суму судового збору в сумі: 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень згідно квитанції №30606633 від 28 січня 2021 року; 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень згідно квитанції №30606636 від 28 січня 2021 року; 629,00 (шістсот двадцять дев`ять) гривень згідно квитанції №ПН2106120 від 09 липня 2021 року.

В задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Беженара Олександра Феодосійовича про відшкодування витрат на правничу допомогу – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: