Ухвала суду № 98767331, 04.08.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4903/20

Провадження № 1-кп/645/373/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Калягіна М.П.,

за участю:

прокурора - Косий О.М.

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Герасименя О.Ю.,

Мельника І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Задніпровського О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката Пупишева Д.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220460001020 від 18 травня 2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України.

Підчас досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слідчим суддею було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою кожному, строк дії яких був продовжений судом до 21.08.2021 року.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Мельник І.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час пори.

Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, передбачені п.п.1.3 ч. 1 ст. 177 КПК України перестали існувати. Матеріали провадження не мають жодних підтверджень, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження строків тримання під вартою. В ухвалі суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 можливість переховування обвинуваченого від суду, обґрунтована лише тяжкістю покарання, яке може загрожувати ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 сам зацікавлений у встановленні істини у справі та готовий понести справедливе покарання у разі визнання його вини. ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце мешкання, позитивні характеристики та можливість працевлаштуватися. Будь-яких намірів переховуватися від суду та впливу на потерпілого ОСОБА_1 не має.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Герасименя О.Ю. та обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Задніпровський О.О. та обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання не заперечували.

Прокурор Косий О.М. та представник потерпілого - адвокат Пупишев Д.В., проти задоволення клопотання заперечували. Потерпілий підтримав свого представника.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді.

При вирішенні 23.06.2021 року питання про продовження строку запобіжного заходу, судом враховано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, вплинути на потерпілого.

Право обвинуваченого та його захисника подати клопотання про зміну запобіжного заходу закріплене у ч. 1 ст. 201 КПК України.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду.

Щодо доводів захисника суд вважає необхідним зазначити, щов даній справі конкретний суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи особистості, оскільки положеннями ч.4 ст. 187 КК України передбачено відповідальність за вчинення нападу, поєднаного в тому числі, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю відповідно до положень ст. 3 Конституції України.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у спричиненні разом з ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 , а саме: голови - черепно-мозкова травма, синці і садна голови, забиті рани в області лівої надбрівної дуги, верхньої губи, слизистої оболонки лівої щоки, множинні переломи кісток лицьового скелету із сувом (уламкові переломи кісток носу, передніх відділів носової перегородки, чешуї лобової кістки, передньої в задньої стінок лобової пазухи і переднє-медіальних відділів верхніх стінок обох орбіт із сувом, нижньої стінки правої орбіти з її деформацією і пролабуванням параорбітальної жирової клітковини в праву верхне-щелепну пазуху), лінійний перелом в ділянці чешуї скроневої кістки справа, крововилив під тверду мозкову оболонку у вигляді пластинчатого субдурального крововиливу справа, забій головного мозку.

Суд вважає, що ризики, які були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати з огляду на викладене, а також те, що судовий розгляд триває, потерпілий судом ще не заслуханий.

Таким чином, на сьогодні, доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не є для суду досить переконливими, в зв`язку із чим підстав для задоволення клопотання захисника суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 201, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Мельника І.В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя: О.Ю.Алтухова