Рішення № 98765925, 23.07.2021, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/711/21

2-о/179/75/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі судового засідання Хорольській І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року заявник звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заявник посилався на те, що на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 13 листопада 2002 року № 711-р, йому було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 4,600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23 грудня 2002 року Магдалинівською районною державною адміністрацією був виданий Державний акт на право приватної власності на землю за Мд № 10418.

Маючи намір присвоїти кадастровий номер на зазначену земельну ділянку, ОСОБА_1 зайнявся підготовкою документів. В процесі підготовки документів було встановлено, що в Державному акті помилково вказано прізвище « ОСОБА_1 », тоді як необхідно вказати « ОСОБА_1 ».

Тому заявник змушений звертатися до суду та прохає встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Заявник в судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та прохав їх задовольнити.

Від представника заінтересованої особи надійшла заява, в якій прохають суд розглядати справу без участі представника заінтересованої особи, проти заяви не заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 034296 від 23 грудня 2002 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 711-р від 13 листопада 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за мД № 10418 від 23 грудня 2002 року. Земельна ділянка, розміром 4.600 га, розташована на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а. с. 5).

Згідно паспорта № НОМЕР_1 від 22 травня 2018 року, виданий органом № 1247, прізвище заявника вказано « ОСОБА_1 » (а. с. 3).

Згідно довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , вказано прізвище платника податків: « ОСОБА_1 » (а. с. 3).

До матеріалів справи додано свідоцтво про народження заявника серія НОМЕР_3 від 11 травня 2018 року, прізвище вказано « ОСОБА_1 ». (а. с. 6).

Відповідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частина 2 ст. 317 Цивільного кодексу України, встановлює, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, про батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов:

1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв`язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення;

3) якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки прізвищ, імені, по батькові, або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що земельна ділянка, передана ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фактично належить ОСОБА_3 .Таким чином, суд вважає, що вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5-13, 77, 78, 81-83, 141, 209, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 - задовольнити.

Встановити факт, що:

-Державний акт серії ІІІ-ДП № 034296 від 23 грудня 2002 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 711-р від 13 листопада 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за мД № 10418 від 23 грудня 2002 року, розміром 4.600 га, розташована на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А.Ковальчук