Ухвала суду № 98765331, 03.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 серпня 2021 року м. Київ № 640/12981/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання представника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про зміну порядку розгляду адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс"

до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

про визнання протиправними дій, бездіяльності та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо складання Акту від 13 листопада 2020 року №20/20-1 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами";

визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо перевірки дотримання позивачем вимог міжнародних стандартів і кращих практик цивілізованих держав з транспортування, знешкодження, знищення медичних відходів що містять коронавірус SARS-CoV-2, вимог законодавства, які поширюються на всіх суб`єктів господарювання з 2 по 33 включно і вимог законодавства, які застосовуються лише до певної категорії суб`єктів господарювання з 1 по 34 включно, зазначених в Акті від 13 листопада 2020 року №20/20 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, а також зазначений Акт від 13 листопада 2020 року №20/20;

визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача від 19 листопада 2020 року №281 "Про анулювання ліцензії", яким анульовано Ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" видану на підставі Наказу від 05 січня 2018 року №2 (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження та видалення);

зобов`язати відповідача внести зміни до Ліцензійного реєстру (поводження з небезпечними відходами) і Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, розміщеному на офіційному веб-сайті Міндовкілля, вилучивши запис про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" вилучивши запис про набрання чинності зазначеним анулюванням 17 грудня 2020 року, і змінивши колір відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" з червоного кольору на чорний;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекосервіс" (ЄДРПОУ 38782391) сплачену ним суму судового збору у розмірі 10442 грн 00 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В подальшому, представником відповідача надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких останній клопоче про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що дана справа не підпадає під категорію справ, визначених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження відповідачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко